Музичні академії Києва і Бидгоща розширюють вектори співробітництва

249
Share Button

Позитивні тенденції зближення України з Європою позначилися активізацією діяльності закордонних культурних представництв, інформаційних центрів інших держав, які проводять численні заходи в нашій країні з популяризації своїх національних культур. Взаємодіючи з такими європейськими установами, як Французький культурний центр, Німецький Гете-інститут, Швейцарська фундація «Про Гельвеція», Польський інститут у Києві тощо, Україна залучає до процесів євроінтеграції і творчу молодь навчальних закладів, які мають прямі угоди про співпрацю з європейськими вишами і при цьому ефективно використовують досвід і традиції міжнародного співробітництва, закладені попередниками.

Так, Національна музична академія України імені Петра Чайковського як провідний центр музичної освіти нашої держави має угоди про співпрацю з вищими музичними навчальними закладами багатьох країн світу. Але угода з Академією музики імені Фелікса Нововейського в Бидгощі (Польща) – особлива. Укладена понад 20 років тому, вона не залишилася тільки декларацією намірів, як це часто буває, а щороку наповнюється змістовними науковими і творчими проектами

Мальовничий Бидгощ над річкою Брдою веде літочислення від 1038 року, у 1346-му отримав Магдебурзьке право. Значну частину своєї історії місто перебувало під німецькою владою. Сьогодні це одне з найбільших міст на півночі Польщі, десяте за площею й восьме за чисельністю населення (363 тис. мешканців), великий економічний, культурний, науковий, спортивний, військовий, медичний центр.

Доволі розвинутою і розгалуженою є музична інфраструктура міста. 1904 року було відкрито Бидгощську консерваторію, у 1905–1945 роках тут функціонувала всесвітньо відома фабрика з виготовлення фортепіано Бруно Зоммерфельда. У 1950-ті роки в Бидгощі було засновано два музичних заклади – Поморську філармонію імені Ігнація Яна Падеревського та Нову Оперу, а 1974-го утворено Музичну академію імені Фелікса Нововейського. У місті діють численні хори, оркестри, культурні центри, асоціації, фундації. Значний розвиток культури, вагомі здобутки в різних видах мистецтва, особливо музичному, дозволили місту претендувати на статус культурної столиці Європи 2016 року.

Музичні контакти Бидгоща і Києва розпочалися ще в середині 1960-х років. Тоді директор бидгощської філармонії Анджей Швальбе організував міжнародну конференцію «Musica Antiqua Europae Orientalis» («Старовинна музика Східної Європи»), на якій науковці всього світу вперше дізналися про багатство традиції середньовічної музики країн Східної Європи та усвідомили важливість її дослідження. Саме тоді було закладено початки наукових студій і використання у виконавській практиці цілого шару старовинної музики зі Східної Європи, у тому числі й України.

Як відомо, учасницею від України на тій доленосній конференції була видатна українська дослідниця, музикознавець, завідувачка кафедри історії музики Київської консерваторії Онисія Яківна Шреєр-Ткаченко. Її доповідь «Розвиток української музики у XVI–XVIII століттях» викликала надзвичайний резонанс і надала імпульс для розвитку одного з найпотужніших напрямів українського історичного музикознавства – розробки проблем музичної медієвістики.

Нова Опера

У 1990-ті роки музичні контакти Києва і Бидгоща набули офіційного статусу: ректори музичних академій обох міст Олег Тимошенко та Єжи Кашуба, познайомившись під час роботи в журі на одному з міжнародних конкурсів, вирішили започаткувати співпрацю між двома закладами через укладання угоди.

Упродовж багатьох років співробітництво між музичними академіями Києва та Бидгоща зосереджувалося в основному в науковій сфері. На щорічній міжнародній науковій конференції, яка проводиться у Бидгощі з 2004 року, побували з доповідями відомі українські музикознавці Тамара Гнатів, Олена Сакало, Маріанна Копиця, Олена Берегова, Валерія Жаркова, Євгенія Ігнатенко, Ігор Савчук та інші. Багаторічну наукову співпрацю між закладами задокументовано в публікаціях згаданих осіб у наукових виданнях Бидгощської музичної академії.

Частою гостею конференцій і симпозіумів у Києві в різні роки була Анна Новак – доктор мистецтвознавства, професор, багаторічний проректор з навчальної, наукової роботи і міжнародних зв’язків, а нині декан факультету композиції, теорії музики та звукорежисури Академії музики в Бидгощі. Особливо цікавим був її виступ на цьогорічному Міжнародному науковому симпозіумі «Україна – Польща: діалог культур», який проходив у НМАУ імені Петра Чайковського 19–21 квітня 2018 року. Анна Новак висвітлила у доповіді цікаву й маловідому в Україні сторінку польсько-українських мистецьких взаємозв’язків, віднайшовши та проаналізувавши оригінальні твори – солоспіви польського композитора Вітольда Фрімана на вірші Тараса Шевченка. А ще одна учасниця симпозіуму з Бидгоща, доктор мистецтвознавства, професор Александра Клапут-Вишневська докладно розповіла про роль міжнародних фестивалів і конгресів «Musica Antiqua Europae Orientalis» у представленні польським слухачам творів українських композиторів XVII–XIX століть.

Музична академія в Бидгощі

Загалом 2018 рік видався особливо плідним у реалізації угоди і позначився розширенням напрямів співробітництва через започаткування контактів композиторських і виконавських осередків Києва та Бидгоща. У пленарному засіданні Другої міжнародної науково-практичної конференції «Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях», яку 1–2 листопада 2018 року проводила кафедра історії української музики та музичної фольклористики НМАУ імені Петра Чайковського, взяв участь професор Збігнєв Баргельський – завідувач кафедри теорії музики та композиції Музичної академії в Бидгощі, котрий розповів про сучасні принципи навчання композиції в цьому закладі і про власну творчість.

Як композитор Збігнєв Баргельський сформувався, навчаючись у Наді Буланже в Парижі та вищих музичних навчальних закладах Польщі й Австрії. З кінця 1960-х років його творчість, відзначена численними нагородами композиторських конкурсів, престижними державними преміями та іншими відзнаками, є помітним явищем сучасної польської музичної культури.

А ще в рамках київської конференції було вперше реалізовано масштабний концертний проект «Нова європейська музика в Україні: Київ – Бидгощ» (куратор – викладач кафедри композиції Людмила Юріна). Вибаглива українська публіка була ознайомлена з творами п’ятьох молодих, але вже досить титулованих польських композиторів Лукаша Годили, Єдржея Рохецького, Шимона Годземби-Тритека, Міхала Добржинського та Марчіна Копчинського. Усі вони є випускниками Бидгощської музичної академії, дехто студіював композицію в Університеті Фридерика Шопена у Варшаві (Лукаш Годила, Єдржей Рохецький, Міхал Добржинський) та у Вищому музичному інституті провінції Реджо-Емілія в Італії (Міхал Добржинський, Шимон Годземба-Тритек).

Збігнеєв Баргельський, Марчін Копчинський, Олена Берегова, Шимон Годземба-Тритек, Міхал Добржинський

Усі композитори є переможцями численних композиторських конкурсів, учасниками фестивалів, стажувань, майстер-курсів, мистецьких інтернет-проектів як у Польщі, так і за кордоном. Наприклад, опера Міхала Добржинського «Танго» була визнана кращою оперою Польщі в 2017 році за версією провідного національного театрального порталу teatrdlawas.pl. Також усі бидгощські композитори співробітничають із відомими виконавцями і музичними колективами, мають аудіо- та відеозаписи своїх творів, публікації у національних і зарубіжних нотних видавництвах, відгуки в пресі. І викладають композицію в Alma Mater.

Програму концерту «Нова європейська музика в Україні: Київ – Бидгощ» 2 листопада в Малому залі НМАУ імені Петра Чайковського було вибудовано за принципами смислової і змістової драматургії, неповторюваності виконавських складів, динамічних та емоційних контрастів. Блискуча, віртуозна п’єса «Фенікс» для 2-х фортепіано Лукаша Годили (2012) якнайкраще підійшла для яскравого початку імпрези. Сатиричний «Проспект» на слова В. Шимборської для сопрано Шимона Годземби-Тритека (2018) та інтенсивні «Конденсації» для сопрано-саксофона і фортепіано Лукаша Годили (2015) змінилися медитативними композиціями Марчіна Копчинського та Міхала Добржинського.

Денис Демчук (акордеон), Ніна Гринчак (скрипка), Віталій Лиман (фортепіано) виконують “Хвилі” Марчіна Копчинського

Намагання втілити рух від земного до небесного було відчутним у п’єсі «Елізіум» Марчіна Копчинського для віолончелі та фортепіано (2000). Згідно з античною міфологією, Елізіум – це частина потойбічного світу, прекрасна країна вічної весни, де перебувають душі блаженних і праведних. У музиці медитативні, повільні епізоди з ніби спадаючими звуками-краплинами чергуються із рухливішими, базованими на фактурі лінеарного типу. Віолончель уособлює людське начало, що підтверджується розмовним, часто запитальним типом інтонацій, особливо у фрагменті віолончелі соло. Останній, найбільш ліричний і наспівний епізод віолончелі символізує вічне прагнення людини до краси, спокою, щастя.

Медитативність у Квартеті № 2 для струнних Міхала Добржинського (2013) створювалася зовсім іншими засобами музичної виразності: відсторонена, непроникна гра флажолетами у скрипок на фоні протяжних звуків низьких струнних у крайніх частинах і кульмінаційний середній епізод із сурдинами – більш теплий, ліричний, схожий на колискову.

Дмитро Півненко (фортепіано), Ванда Козуб (сопрано) виконують вокальний цикл Єдржея Рохецького

Українська частина концерту була складена таким чином, щоб дати публіці й польським гостям уявлення про те, чим «дихає» нині українська композиторська молодь, показати, що у творчих пошуках вона може скласти гідну конкуренцію європейським колегам. Талановитий студент ІІІ курсу композиторського факультету НМАУ імені Петра Чайковського Михайло Чедрик (клас професора Ігоря Щербакова) у Сонаті для гітари (2018) продемонстрував масу розширених технік гри, в тому числі флажолетами, біля підставки, чвертьтонові притискання струн тощо. А випускник 2018 року і володар Гран-прі минулорічного конкурсу композиторів імені Івана Карабиця Данило Гетьман (клас доцента Людмили Юріної) у композиції «Морок» на слова Г. Шкурупія для сопрано, фортепіано та віолончелі (2017) тонко відчув фонізм вірша та винайшов оригінальні звукозображальні прийоми для музичного втілення тексту.
Цикл «Прелюдія, фантазія і токата» для фортепіано та ударних Марчіна Копчинського (2017) своєю нестримною енергетикою ніби надав нового імпульсу концертній програмі, одночасно нагадавши про ударну функцію фортепіано, яка часто актуалізується у сучасній музиці. Основними настроями п’єси «Contemplatio» («Споглядання») для альта і фортепіано Шимона Годземби-Тритека (2016) були ліричність, пасторальність, світла печаль. Три пісні на слова Л. Стаффа для сопрано і фортепіано Єдржея Рохецького («Місячна ніч», «Натхнення» і «Пришестя», 2008) також розкрили різні грані ліричних почуттів, а його ж «Метаморфози» для флейти і фортепіано (2010) з чергуванням контрастних засобів (фрулато, глісандо, репетиційні повторення звуків, синкоповані ритми, рухливі пасажі тощо) та частими змінами швидких, пружних, енергійних епізодів на повільні, наспівно-мелодійні символізували контрастність і дуалізм людського буття.

Анна Новак у Києві

Контрастна драматургія з елементами мінімалістичної і репетитивної технік визначила суть композиційного модусу п’єси Марчіна Копчинського «Хвилі» для скрипки, акордеона та фортепіано (2014). У фіналі концерту була представлена світова прем’єра – велична, піднесена, написана в кращих традиціях Йогана Себастьяна Баха «Фантазія» для органа відомого українського композитора, лауреата численних премій Валерія Антонюка (2015), яка стала достойним завершенням проекту.

До підготовки концерту було залучено всі факультети і численні виконавські кафедри НМАУ імені Петра Чайковського, зокрема кафедри композиції, спеціального фортепіано № 2, скрипки, струнно-смичкових інструментів, камерного співу, баяна та акордеона, дерев’яних духових, мідних духових та ударних, народних інструментів. Твори польських композиторів прозвучали у високопрофесійному виконанні студентів, асистентів-стажистів, молодих викладачів і концертмейстерів академії (С. Шарапова, Я. Гордельянова, В. Таран, М. Архімович, Д. Гетьман, Н. Киричевська, Є. Дашак, Д. Півненко, С. Гололобова, В. Лиман, усі – фортепіано; Д. Довбиш – саксофон; О. Попович, О. Пузанова, І. Шиманська – віолончель; Н. Шостак, М. Салтанова, Н. Грінчак – скрипка; В. Колосовська, А. Панькіна – альт; В. Індик – гітара; І.-Д. Лай-Араусс – флейта; Д. Зелінський – ударні; Д. Демчук – акордеон, А. Бубнова – орган; А. Дрозд, В. Козуб, І. Коцовська, В. Туліс – сопрано). Присутні на концерті польські гості Збігнєв Баргельський, Марчін Копчинський, Міхал Добржинський і Шимон Годземба-Тритек високо оцінили професійний рівень українських музикантів і залишилися дуже задоволеними виконанням творів.

Александра Клапут-Вишневська

Окремо слід розповісти про польську частину спільних науково-творчих заходів, яка була не менш насиченою й цікавою. 27 і 28 листопада 2018 року авторка цієї статті мала честь представляти Національну музичну академію України імені Петра Чайковського в Бидгощській музичній академії імені Фелікса Нововейського на IV Міжнародній конференції «Interpreting musical works. Universalism versus national values» з доповіддю про творчість сучасної української композиторки Людмили Юріної, яка була сприйнята з великим інтересом. У рамках конференції відбувся концерт із творів молодих українських композиторів.

Силами студентів-інструменталістів Бидгощської музичної академії були виконані опуси студентів композиторського факультету НМАУ імені Петра Чайковського Анни Приймак (ІІІ курс, клас професора Олександра Костіна), Гліба Фаренюка (ІІ курс, клас професора Євгена Станковича), Олексії Сук (IV курс, клас викладача Дмитра Щириці), Анастасія Бєліцька (IV курс, клас доцента Алли Загайкевич), Євгена Дубовика (IV курс, клас доцента Івана Тараненка) і Сергія Каденка (випускник 2018 року, клас доцента Ірини Алексійчук). Усі вони є лауреатами всеукраїнських і міжнародних конкурсів, учасниками академічних композиторських концертів, фестивалів, майстер-класів, благодійних проектів.

Анна Новак, Євгеній Дубовик, Олексія Сук, Олена Берегова, Марія Муравська (проректор з міжнародних зв’язків), Анастасія Бєліцька, Гліб Фаренюк, Анна Приймак у Бидгощі

Фортепіанна п’єса Анни Приймак «City blocks» («Міські квартали», 2017) вирізнялася розширеними техніками гри – щипками струн рояля, стуком по корпусу інструмента тощо. Водночас твір був далекий від суто технологічного, урбаністичного піанізму, в ньому відчувався потужний ліричний струмінь, який утворювався завдяки алюзіям до музики Сергія Рахманінова, Олександра Скрябіна. В образному наповненні П’яти п’єс для віолончелі та фортепіано (2017) Гліба Фаренюка відбувався рух від тривожного початку (І частина) через скерцозний епізод фортепіано (ІІ частина) та філософський монологічний розділ віолончелі соло (ІІІ частина) до драматичної кульмінації – дуету інструментів (ІV частина) і заключної романтичної музики з прекрасною мелодією і поступовим згасанням звучання у кінці (V частина).

Сергій Каденко, Анна Приймак, Анна Новак, Олена Берегова, Євгеній Дубовик, Олексія Сук

Олексія Сук у Сонаті для контрабаса та фортепіано (2017) захоплена сучасними техніками композиції в обох інструментів (пуантилістичні епізоди у фортепіано, щипки струн контрабаса з одночасними ударами по них смичком тощо), однак композиторці вдається вибудувати контрастну драматургію твору завдяки чергуванню енергійних епізодів і спокійніших, споглядальних. П’єса А. Беліцької «Sztuka» («Мистецтво», 2015) для віолончелі та фортепіано розгортається як діалог двох інструментів. Особливо підкреслена «розмовність» у партії віолончелі, в якій чути то запитальні, то розповідні, то зітхаючі інтонації.

Особливим ліричним колоритом був позначений «Прелюд» Євгена Дубовика для флейти та струнного квартету (2017), а завершився концерт запальною композицією Сергія Каденка «Сирба. Декомпозиція» (2016). Як відомо, сирба – це швидкий народний танець, популярний у молдован і румунів, а також в українців, угорців, східноєвропейських євреїв і поляків, які живуть у Татрах. У виборі складу інструментів (флейта, кларнет, фортепіано, дві скрипки, альт, віолончель), поперемінній грі парами та загальному пружному ритмі звучання помітною була опора на клезмерську традицію інструментального музикування, а швидка зміна контрастних епізодів була явно запозичена з принципів кадрової кіномонтажної драматургії.

 

Концерт із творів українських студентів-композиторів, які спеціально завітали до Бидгоща на польську прем’єру своїх творів, пройшов із великим успіхом, особливо якщо врахувати, що для більшості з них це була перша закордонна презентація їхньої майстерності. Якщо ж порівняти київську та бидгощську імпрези найновішої композиторської творчості, то при всіх відмінностях між ними, однією з яких є вік композиторів (поляки – старші, досвідченіші, всі вже є викладачами, а українці – зовсім юні, майже всі ще студенти бакалаврату), можна виявити і деякі спільні тенденції. Це, зокрема, вільне володіння сучасними композиторськими техніками, в тому числі розширеними, намагання підпорядкувати технічні експерименти і технологічні новації творчій меті більш високого порядку – пошуку гармонії, краси, людського начала в музиці, чим пояснюється відчутна перевага ліричних концепцій над раціоналістично-конструктивними у програмах обох концертів. А ще обидва заходи виконали головне завдання, задля якого вони організовувалися і проводилися, – започаткування творчого діалогу молодих композиторів і виконавців України й Польщі та поширення інформації про їхню творчість.

Наприкінці 2018 року очільники обох навчальних закладів обмінялися листами вдячності за проведені на високому організаційному і творчому рівні заходи, які сприяють розвиткові українсько-польського співробітництва на ниві культури і мистецтва та збагачують митців і вчених особистим спілкуванням.

У листі ректора Музичної академії імені Фелікса Нововейського в Бидгощі, професора, доктора мистецтвознавства Єжи Кашуби обидва композиторських концерти – в Києві й Бидгощі – були названі «великими мистецькими подіями», які дали поштовх до популяризації творчості митців з обох музичних осередків. «Дякуючи за можливість співпраці у реалізації вищезгаданих мистецьких проектів, зокрема за важливі ініціативи професора Олени Берегової, хочемо запевнити вас у нашому бажанні продовжувати співпрацю», – йдеться у листі. Зі свого боку ректор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії, професор Максим Тимошенко, складаючи подяку за ініціативу проведення україно-польських композиторських концертів у Києві й Бидгощі та її успішну реалізацію деканові факультету композиції, теорії музики і звукорежисури професору Анні Новак, висловив сподівання на подальше плідне співробітництво з Академією музики імені Фелікса Нововейського в галузі музикології, композиції і виконавських мистецтв.

Насичена подіями, продуктивна та успішна співпраця НМАУ імені Петра Чайковського з Музичною академією в польському місті Бидгощі, яке майже у 8 разів менше від Києва і, за українськими мірками, співставне, скажімо, з Вінницею, продемонструвала величезний потенціал можливостей і творчих обмінів у різних сферах музичного мистецтва. Тож є сподівання, що подальше співробітництво з цим та іншими вищими музичними навчальними закладами Польщі, а також Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Швейцарії, Португалії, Іспанії, США, Китаю та інших країн, із якими наша академія має угоди про співпрацю, сприятиме створенню позитивного іміджу нашої держави і ширше відкриє Європі й світові невичерпні скарби України музичної.

Олена БЕРЕГОВА, доктор мистецтвознавства, професор, проректор з наукової роботи НМАУ імені Петра Чайковського

Київ – Бидгощ – Київ

На головному фото – панорама вечірнього Бидгоща

Share Button