Музичні події в Полтаві: квітень-травень

6
Share Button

У Полтаві розквіт весни збігся із цікавими й різноманітними концертами, в яких була представлена сучасна і класична музика України та Європи

Мистецькі події квітня – авторський концерт композитора з Луганська Костянтина Крепака і творчий звіт молодих композиторів у рамках 15-річчя Громадського об’єднання Молодіжний музичний театр «ПарМіКо» «Шляхом творчості – 15 років» (у концерті 28 квітня прозвучали вокальні, хорові та інструментальні твори студентів Полтавського музичного училища, лауреатів міжнародних конкурсів Владислава Солодовникова, Христини Зуєвої і Аліни Сидоренко).

Останній укладається у фестиваль «Дні української і європейської музики в Полтаві», де різноманітно були б експоновані твори класичних і сучасних композиторів у різних жанрах. Такий формат фестивалю був запропонований ще минулого 2015 року нашою композиторською організацією, і проект подано до обласного управління культури. Сподіваємося, що продовження таких творчих акцій – попереду.

Виступ хору "Гілея" під орудою Леоніда Журавського
Виступ хору “Гілея” під орудою Леоніда Журавського

Своєрідним прологом до резонансних музичних імпрез останнього місяця весни в нашому місті став концерт Камерного хору «Гілея» «Радість Великодня!», що відбувся 1 травня у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Високопрофесійний колектив творчого громадського об’єднання, яке очолює його президент Світлана Гогохія, зробило особливо зворушливий дарунок полтавцям і гостям міста – у такий світлий день додало свята виконанням українських духовних великодніх хорових творів. Диригувала хормейстер Ганна Куриленко. Хор звучав злагоджено, виразно й піднесено.
У програмі прозвучали зразки Київського розспіву, твори українських композиторів ХVІІІ століття – Миколи Ділецького, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, ХІХ століття – Михайла Вербицького, класиків ХХ століття – Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка і сучасного композитора з Кременчука Сергія Горюновича.

В концерті пролунали також поезії відомої волонтерки, заслуженого журналіста України Наталії Святцевої. В авторському виконанні вона додала вагомості кожному слову, у її поетичній сповіді було передано відчуття сьогоднішнього часу.
Наступна подія – концерт Полтавського симфонічного оркестру «Україна – єдина» (художній керівник і диригент – народний артист України Віталій Скакун). Масштабне музичне дійство з успіхом відбулося 17 травня, тривало понад дві години й віддзеркалювало сучасні події в Україні, тому стало не лише мистецькою, а й своєрідною політичною акцією.

Тамара Оскоменко-Парулава керує хором "Гілея"
Тамара Оскоменко-Парулава керує хором “Гілея”

Мета – презентувати творчість двох луганських композиторів, членів Національної спілки композиторів України, які нині мешкають у Полтаві – Андрія Сташевського (полтавці вперше познайомилися з його творчістю – багатобарвно прозвучала Симфонічна сюїта «Давньокиївські фрески» в 9-ти частинах) і Костянтина Крепака (цього разу то була Симфонічна картина «Вечорниці», що перегукується з характерними образами Миколи Гоголя). Також у концерті була представлена й творчість полтавських композиторів: Олексія Чухрая, Віталія Скакуна і Тамари Оскоменко-Парулави.

Іще одне важливе завдання імпрези – презентувати полтавцям і гостям міста навчальний заклад – Інститут культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що тепер теж знаходиться у Полтаві. Студенти і викладачі вишу виконували як європейську класику, так і твори сучасних українських композиторів. У концерті також взяли участь студенти і випускники Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка, що створило своєрідне творче змагання у майстерності вихованців двох мистецьких навчальних осередків.

afisha

Окрім названих вище творів, у концерті прозвучали: симфонічна картинка-замальовка «Весна» Віталія Скакуна і «Веснянка» з сюїти «Дорогами Гоголя» Олексія Чухрая (в основі останньої – українська народна пісня, що була записана Миколою Гоголем на Полтавщині). Полтавських барв додала і «Байка» на слова Євгена Гребінки «Сонце да Хмара» для чоловічого тріо і симфонічного оркестру Тамари Оскоменко-Парулави, яку майстерно й артистично в супроводі оркестру виконали колишні випускники Полтавського музичного училища – Тимур Парулава (лауреат Міжнародного конкурсу, провідний майстер сцени Дніпропетровського академічного театру опери і балету), а також Анатолій Ландар і Богдан Стегній. Ця лірична притча про Хмару, що намагається подолати Сонце, має підтекст – тут віра кожної людини, як і кожної країни, у «своє Сонце». Сьогодні її зміст став іще актуальнішим, бо намагаються закрити Хмарою Сонце нашої держави, але жодній Хмарі не подолати наше Сонце.

У концерті запам’яталися й твори європейської класики. Їх майстерно виконали студентки Луганського інституту культури і мистецтв: Дар’я Третьякова – Рондо-капричіозо Каміля Сен-Санса в перекладенні для флейти з оркестром і Пісня Джудітти з оперети Франца Легара «Джудітта» в інтерпретації Анжеліки Крошко. Викладачка луганського інституту Вікторія Ягодка (вона ж і солістка Театру імені Миколи Гоголя, де відбувся концерт, у минулому випускниця ПМУ імені Миколи Лисенка) заспівала насичену драматизмом Арію Еболі з опери Джузеппе Верді «Дон Карлос». А нинішня студентка Полтавського музичного училища, лауреат міжнародного і всеукраїнських конкурсів Катерина Боскіна солювала у Концерті для скрипки з оркестром «Патетичному» fis-moll Генріха Вільгельма Ернста.
Підкорили публіку виконання романсів Віталія Скакуна з циклу «Три романси любові» на слова Володимира Тарасенка студентом Луганського інституту культури і мистецтв, учасником проекту «Голос країни», переможцем телевізійного вокального шоу «Співай, як зірка» Артемом Захаровим і проникливе й трепетне звучання знаменитої «Мелодії» Мирослава Скорика, де партію скрипки виконав народний артист України Юрій Кириченко, – музикант із Луганська, що зараз працює у Полтавському симфонічному оркестрі й викладає в університеті.

Заключним кульмінаційним акордом концерту став виступ хору Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що у супроводі симфонічного оркестру заспівав твори полтавських композиторів: «Ода сонцю» Олексія Чухрая на слова Володимира Тарасенка і «Україно моя» Віталія Скакуна (солісти – Вікторія Ягодка і Артем Захаров).

afisha1

Ще одна знакова подія – концерт до дня Європи «Єдиною мовою музики», що відбувся завдяки фінансовій підтримки управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (начальник – Фасій Г.І.) 21 травня у виконанні Камерного хору «Гілея». У цей день у місті проходило багато заходів і творчих акцій, присвячених Дню Європи в Україні, але в залі обласного Краєзнавчого музею імені Віталія Кричевського зібралися численні шанувальники хорового мистецтва.
Програму побудували на спільних для України і Європи духовних цінностях, які особливо відчутні у єдності музичної мови, – така позиція відбилася й у назві концерту. Між відділами імпрези звучала поезія Наталії Святцевої в авторському виконанні, що додало певної знаковості загальній атмосфері.

У першому блоці містилися духовні твори українських композиторів-класиків – Кирила Стеценка «Благослови, душе моя, Господа» з «Літургії Іоанна Златоуста», Миколи Леонтовича «Богородице, Діво» й твори сучасних композиторів – Лесі Дичко «Святий Боже» з «Урочистої Літургії», композитора з Кременчука Сергія Горюновича «Нине отпущаеши» і прем’єра хорового твору полтавської мисткині Юлії Корженко на канонічний текст «Псалом 28».

Другим змістовим блоком концерту стали духовні опуси європейських авторів: Якоба Аркадельта – «Ave, Maria!» (франко-фламандський композитор ХVІ століття – епохи Відродження), Джованні Палестріни – «Adoramuste» (твір широковідомого італійця Джованні П’єрлуїджі з міста Палестрини того ж ХVІ століття) і Вольфганга Амадея Моцарта – «Ave, verum!» (був представлений малознаний твір геніального віденського класика). Слухачі після концерту, а серед них були й професіонали, відмічали чистоту і злагодженість хорового звучання виконуваних духовних творів. Диригували – художній керівник і головний диригент Леонід Журавський та диригент-хормейстер Ганна Куриленко.

Диригує Костянтин Крепак
Диригує Костянтин Крепак

Наступна частина концерту була світської тематики. Її розпочав твір Юлії Корженко «В танці» на власний текст. Це – майстерно написана хорова сценка, що відтворює особливості нашого менталітету – вміння радіти життю, з оптимізмом сприймати майбутнє навіть у найскладніших життєвих ситуаціях. Далі – ще одна прем’єра, – твір молодого композитора, студента Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка, лауреата конкурсів імені Левка Ревуцького і «Харківських асамблей» – Владислава Солодовникова. Була також представлена його вишукана обробка української народної пісні «Хилітеся, густі лози», де в розспівах відтворено щемливу інтонацію, за якою завжди впізнаєш у музиці українця.

Заключний розділ концерту повернув слухача до сьогодення. В Україні тоді розпочалася акція «Крим – це Україна» – тиждень усвідомлення єдності з Кримом. І третя прем’єра концерту – розгорнутий хоровий твір «Моя Україно, я – твій народ» Тамари Оскоменко-Парулави на слова Наталії Святцевої – якнайкраще відповідав ідеї єдності нашого народу, незалежно від регіону перебування. Диригувала авторка музики.

Ще один твір Тамари Оскоменко-Парулави «Любіть Україну» на слова Володимира Сосюри підсумував тематику концерту.

Післямовою Дня Європи в Полтаві став ще один знаковий концерт «Польсько-українські музичні діалоги», що відбувся 24 травня в Камерній залі обласної філармонії у рамках концертного туру Національного ансамблю «Київські солісти». Завдяки численним спонсорам колектив завітав у вісім міст України. Усі заявлені в програмі імена сучасних польських і більшості українських композиторів у нашому місті прозвучали вперше.

foto-z-kontsertu

Українськими музикантами майстерно керував польський диригент Роман Ревакович, у кожному відділі концерту прозвучало по чотири опуси для струнних, що презентували творчість двох польських і двох українських авторів. У першому відділенні були представлені найрадикальніші за музичною мовою зразки польського постмодернізму – «HemiSphere (Півкуля)» молодого Томаша Опалка та «Aus alter Welt stammende (З усього світу походять)» композитора старшого покоління Зигмунта Краузе. Більшість присутніх у залі слухачів чи не вперше познайомилися з сучасною музичною мовою, яка дуже рідко звучить у нашому місті. Але музику сприйняли з розумінням її образності (завдяки коротким, але влучним поясненням музикознавця Юрія Чекана – ведучого концерту), про що засвідчили схвальні оплески.

Твори двох українських композиторів – «Concerto grosso» Золтана Алмаші, часто виконуваного на мистецьких фестивалях композитора, і Камерна симфонія № 5 для струнних «Warum?», що в перекладі означає «Чому?» голови Національної спілки композиторів України Ігоря Щербакова занурили слухача у більш знайомі сфери із музики минулого – неокласицизм і неоромантизм. Вельми запам’яталася слухачам Камерна симфонія Ігоря Щербакова, де запитання «чому?» проводилося абсолютно послідовно.

kontsert

Друге відділення концерту розпочав твір молодого польського композитора Мацея Зелінського – «Shining ІІ (Блискучий ІІ)», близький за стилістикою напрямкові бароко, але з сучасною музичною мовою. Далі був концерт «Сни старого лісу» на три частини Олександра Шимка, назва і зміст якого збігалися в уяві слухачів. Твір українця публіка сприйняла з теплотою.

«Тиха музика» визнаного у світі українця старшого покоління Валентина Сильвестрова (прозвучали дві частини «Вальс миттєвостей» і «Миттєвості») занурювала аудиторію просто-таки у кожне співзвуччя. А фінальним став динамічний, звернений до архаїки з її характерними магічними ритмічними і мелодичними остинато опус поляка Войцеха Кіляра «Орава» (так називається гірське польсько-чеське пограниччя).

Христина Зуєва і Владислав Солодовников
Христина Зуєва і Владислав Солодовников

Концерт викликав гарячі оплески слухачів, подяки музикантам, що зуміли майстерно розкрити кожну представлену у програмі творчу постать.

Тамара ОСКОМЕНКО-ПАРУЛАВА,
композитор, голова Полтавської організації НСКУ

Фото надані авторкою статті

Share Button