Нещодавно у Львівському органному залі відбулася знакова подія, що об’єднала академічну традицію і світовідчуття нового покоління митців. Концерт студентів-композиторів став черговим етапом тривалого проєкту «Музика молодих композиторів», який із 2020 року реалізується спільно з Львівською національною музичною академією імені Миколи Лисенка в межах стратегії Ukrainian Live
Сьогодні, коли мистецтво стає формою опору та способом осмислення травматичного досвіду війни, цей захід перетворився на щось значно більше, ніж просто академічний звіт.
Програма вечора була концептуально зосереджена навколо біблійних текстів псалмів, що трансформувало простір залу в територію глибокої медитації. Поєднання величі органа та професіоналізму вокалістів дозволило авторам створити особливий вид діалогу – з вічністю, із собою та зі слухачем, який шукає надії.
У проєкті взяли участь шестеро молодих композиторів(ок): Марія Верб’яна, Анна Гуріна, Михайло Максимчук, Ігнатій Мойсеїв, Аніта Полончик і Мар’ян Філь.
Попри різність індивідуальних стилів, їх об’єднала спільна мета – пошук відповідей на питання про людську стійкість і віру. Цілісність вечора забезпечила кураторська робота Тараса Демка, Івана Остаповича, Остапа Мануляка та Світлани Мамчур. Важливою подією стала присутність у залі почесної гості – професорки Галини Булибенко, голови Київської органної школи. Її позитивний відгук є надзвичайно вагомим, адже саме вона була наставницею для таких майстрів, як Олександр Козаренко, Алла Загайкевич, Святослав Луньов та інші.
Відкрив вечір Остап Мануляк із Псалмом 1, який послугував програмним вступом до концерту.
Першим серед студентських творів прозвучав «PSALOM 23» Анни Гуріної у виконанні тріо «Музи» (Ірина Багрій, Христина Цюпер, Анна Гуріна) та органіста Віталія Дворового. Композиторка обрала шлях сучасної медитації, майстерно вплітаючи додекафонію і пуантилізм. Використання мікротонів у вокалі створило відчуття напруги, яке ефектно контрастувало з просторовим звучанням органа.
Анна зазначає: «Псалом 23 відгукнувся мені своєю тематикою, адже тут передається медитативний стан внутрішнього пошуку людини до Бога. У вокальній партії ви почуєте мікротони, які передають відчуття напруги та невизначеності, а партія органа додає це напруження у контрасті з просторовим звучанням». Виконавці й слухачі особливо відзначили це як надзвичайно вдале та свіже застосування складних технік письма.
Наступним пролунав твір Ігнатія Мойсеїва «На ріках вавилонських» (Псалом 136), який представили Ірина Багрій, Анна Гуріна та Юлія Гуцайлюк. Це прочитання літургійних текстів набуло гострої актуальності через авторську рефлексію. За словами Ігнатія, твір осмислює тему вимушено переміщених осіб: «Від туги за батьківщиною до нелегких часів і випробувань на чужині, поєднуючись із молитвою – піснею любові до рідного, свого, справжнього».
Програму продовжив Михайло Максимчук із композицією «Мій сховок» (Псалом 61) у виконанні Тетяни Кіцак та органіста Марка Новаковича. Михайло продемонстрував глибоку повагу до першоджерела, імітуючи партією органа звучання струнних інструментів. Він підкреслює: «Образ Бога як “скелі” й “сховку” для Давида не абстрактний: це досвід людини, яка реально потребує захисту. Саме тому псалом звучить як щире прохання про опору, яке поступово переходить у довіру та внутрішнє утвердження віри».
Драматичну лінію підхопив Марʼян Філь із твором «In finem. Psalmus David (Псалом 24)», який виконали Володимир Витяговський і Віталій Дворовий. Робота Мар’яна вразила бездоганною композиційною цілісністю і продуманою формою. Композитор пояснює концепцію як діалог між Богом і людиною у стані розпачу: «Людина розуміє, що вона сама винна у своїх бідах, тому хоче почути, що таке для неї каяття. Це перша щира розмова спочатку із собою, а далі з Богом. Попри весь сором і зневіру, чоловік знає, що зможе пройти цей шлях, і він іде».
Особливий акцент на звукових барвах зробила Марія Верб’яна у прочитанні Псалма 62. В інтерпретації тенора Олег Мусія та органіста Віталія Дворового твір розкрився через надзвичайно цікаві звукописні ефекти, що дозволили органові зазвучати незвично.
Фінальним акордом стала композиція Аніти Полончик «Fabulam salutis», яку представили Анна Корнійчук, Олександр Радевич та органіст Марк Новакович. Аніта, маючи досвід гри на органі, написала фактуру, яка ідеально врахувала специфіку інструмента. За словами Марка Новаковича: «Авторка використала для цього твору відновлений фернверк, створивши ефект quasi вібрато, а фінальні акорди, що нагадували “краплі крові” у стилістиці Олів’є Мессіана, поставили потужну крапку в драматургії вечора».
Цей концерт виявився яскравим свідченням того, що українська академічна музика не лише зберігає тяглість, а й динамічно оновлюється, відповідаючи на виклики сучасності.
Високий професіоналізм вокалістів і сміливість композиторів(ок) у роботі зі складними формами створили простір, де мистецтво стає джерелом внутрішньої сили. Давні псалми в руках молодих львівських митців і мисткинь довели свою позачасовість, утверджуючи силу світла, що пробивається крізь найнапруженіші дисонанси сучасності.
Анна ГУРІНА
Фото надані Львівським органним залом
