Один день «Прикарпатської весни-2016»

0
Share Button

Одним із яскравих музичних фестивалів Івано-Франківська є «Прикарпатська весна» – серія концертів, організованих Івано-Франківською обласною філармонією

Весняна фестивальна традиція є особливим періодом у культурному житті цього давнього міста, заснованого на мурах середньовічної фортеці 1662 року. Саме з початком весни стародавнє населення Європи пов’язувало новий цикл календарної обрядовості, засівання урожаю. Таким чином, свято весни асоціювалось із пробудженням природи, початком нового землеробського року.

Очевидно, саме такі архаїчні традиції отримали глибокий ментальний резонанс у музичній культурі Прикарпаття. Відтак «Прикарпатська весна» є унікальним явищем концертного сезону Івано-Франківської філармонії, до якого запрошуються не тільки вітчизняні, але й зарубіжні колективи та виконавці. Як зазначив голова організаційного комітету Володимир Федорак перед початком концерту: «Цей фестиваль має давні традиції. Він був заснований на початку 1950-х років і кожен рік проведення цього фестивалю є значною подією для людей, які люблять культуру й музичне мистецтво».
У фестивалі, що проводився цього року на початку березня в Івано-Франківську, взяло участь близько 400 артистів, серед котрих – як місцеві музичні колективи, так і запрошені гості з інших регіонів України. «Цього року ми хотіли представити різні жанри музики і, на нашу думку, нам це вдалося: у нас є симфонічна музика, народна, танцювальна, а також хорова та вокальна музика», – сказав Ігор Дем’янець, художній керівник Івано-Франківської обласної філармонії.

prykarpatska-vesna1

Перший день фестивалю доручили розпочати філармонійному симфонічному оркестру, художнім керівником і головним диригентом якого є Віктор Олійник (заслужений артист України), та молодій піаністці з Києва (переселенці з Донецька) Діні Писаренко. У програмі вечора звучали твори Івана Карабиця, Петра Чайковського, Ференца Ліста, Сергія Рахманінова.

Імпрезу відкрив твір видатного українського композитора Івана Карабиця – Концерт для симфонічного оркестру «Музичний дарунок Києву». Для Івано-Франківської публіки то була прем’єра, тож особлива увага слухачів до цієї композиції зрозуміла. Уже перші звуки твору – тремоло литавр, tutti оркестру створили святкову, урочисту атмосферу концертного вечора, який тільки набирав обертів і впевнено рухався до кульмінації. Слід відзначити також детальну та наполегливу роботу диригента Віктора Олійника над створенням художнього образу, що свідчило про чималий досвід диригентської практики. Віктор Олійник диригував на багатьох міжнародних фестивалях: «Зірки світового балету», «Золота корона», «Піано-форум», «Музика без кордонів», «Кришталеві струни» та інших.

prykarpatska-vesna2

На відкритті фестивалю вперше в Івано-Франківську грала молода піаністка Діна Писаренко. Вона є лауреатом численних міжнародних конкурсів, навчалася в Донецькій державній музичній академії імені Сергія Прокоф’єва. Зараз працює в Києві піаністкою в «Ukho Ensemble Kyiv». Діна Писаренко – яскрава представниця молодого покоління виконавців, яке не боїться експериментувати і грати музику різних стилів і напрямів музичного мистецтва.

Після концерту нам вдалося поспілкуватись із нею. Ось кілька тез нашої розмови.

– Діно, це ваша перша поїздка до Івано-Франківська? Які враження у вас залишились від цього міста?

– Справді, в Івано-Франківську я побувала вперше. Узагалі дуже люблю Західну Україну – вона є досить затишною, багатою на цікаву архітектуру. Я відвідувала цей регіон кілька разів (Чернівці, Львів), і щоразу нас досить тепло приймали.

– Публіка дуже тепло сприйняла ваш виступ на відкритті фестивалю. Чому останнім твором ви обрали увертюру до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка? Це ваша улюблена українська опера чи, можливо, вас надихають героїчні інтонації цієї музики, або то просто випадковість?..

– Два роки тому, коли по всій Україні відзначали 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, у Донецькому оперному театрі був великий гала-концерт, на якому мене попросили виконати щось урочисте, репрезентативне. Мені одразу спала на думку ця увертюра, адже я дуже її люблю. Потім, через місяць по тому, я отримувала Премію імені Левка Ревуцького і теж грала цей твір у Києві. А чому вирішила зіграти увертюру в Івано-Франківську? Я люблю грати те, що для душі, знайоме, – те, що ми усі любимо з дитинства… Тому було бажання подарувати людям радість тією музикою, котра нам усім добре відома.

– Діно, ви маєте великий досвід участі у багатьох фестивалях як в Україні, так і за кордоном, – це «Київ Музик Фест», «ГогольFest», Helden-Platz-Konzerte та інші. Чи відрізняється публіка українських і зарубіжних фестивалів? І чи однаково сприймають музику слухачі, залежно від того, де вона звучить?

prykarpatska-vesna3

– Звісно, рівень підготовки аудиторії щоразу різний. У нас фестивалі дуже молоді, порівняно із західними країнами. Як мені відомо, фестиваль «Варшавська осінь» веде початок від 1956 року. В Україні фестивальне життя розпочалося здебільшого після проголошення незалежності, хоча, безумовно, є і винятки. Наприклад, «Музичні прем’єри сезону» уперше пройшли 1989 року, «Київ Музик Фест» – 1990-го. Тобто хронологічно активне фестивальне життя у нас розпочалося пізніше, ніж у Європі, але ті фестивалі, які відбуваються, проходять на дуже високому рівні.

– Мені відомо, що з 2015 року ви граєте у складі «Ukho Ensemble Kyiv». Чи можете розповісти про цей колектив?

– Ініціатива створення належить творчій агенції «Ухо». Наш диригент – Луїджі Гаджеро – надзвичайно різнобічна особистість. Він перкусіоніст за фахом, навчався в Угорщині, Італії, Німеччині, керує оркестром у Страсбурзі.

Агенція «Ухо» спочатку запрошувала його як цимбаліста з концертами до Києва, а потім виникла ідея організувати ансамбль. І ось улітку пройшов конкурс-прослуховування на кожний інструмент, і Луїджі відібрав найкращих музикантів. Я також мала честь потрапити до цього ансамблю.

Діна Писаренко і Віктор Олійник
Діна Писаренко і Віктор Олійник

Ми граємо багато авангардних, постмодерних творів як зрілих, так і молодих композиторів. Ми уже представили три концерти, зараз готуємо четвертий. Ці імпрези відбулися в Києві у Національному центрі Довженка.

У першій програмі я грала соло в «Екзотичних птахах» Олів’є Мессіана – так справдилася моя дуже давня мрія. Другу програму було присвячено 90-річчю П’єра Булеза, і ми встигли її виконати ще за життя композитора. Для неї три українських композитори написали твори з присвятами П’єру Булезу.

– Чи плануєте розширювати географію ваших концертних виступів?

– Так, звичайно. Наступного сезону мають відбутися наші закордонні поїздки. Наскільки мені відомо, вони можуть охопити кілька європейських країн.

– Діно, на завершення нашого інтерв’ю, які поради ви могли б дати юним піаністам, котрі тільки починають творчий шлях?

– Тут можна багато про що говорити, але найважливіше – треба робити те, що подобається, вірити в себе, у власні сили й можливості.

– Дякую за інтерв’ю, бажаю вам творчих успіхів і вдячних слухачів!

Отже, фестиваль «Прикарпатська весна 2016» став своєрідною платформою, на якій кожен із учасників міг заявити про себе. І йдеться як про вже досить відомих виконавців, так і зовсім юних. Саме на це був спрямований один із концертних днів форуму – «Прикарпатський первоцвіт. Юні віртуози». Як зазначив один із організаторів, директор Івано-Франківської обласної філармонії Василь Тимків, «оригінальністю цьогорічного фестивалю є активне залучення молодих виконавців до професійної сцени». Саме в цей день були представлені не тільки молоді інструменталісти, які грали разом з академічним камерним оркестром «Harmonia nobile» та симфонічним оркестром філармонії, але й юні танцюристи балетної школи Вадима Писарєва. Відтак ідея синтезу мистецтв – музичного і хореографічного тісно переплелася з ідеєю залучення молодого покоління до співпраці з досвідченими музикантами філармонійної сцени.

Родзинкою фестивалю 2016 року став виступ Національної заслуженої капели бандуристів України імені Георгія Майбороди.

Віктор СПОДАРЕНКО

Фото надані автором статті

Share Button