Різдвяний фестиваль в Одеській опері

0
Share Button

З 8 по 13 січня в Одеському академічному театрі опери і балету проходитиме традиційний «Різдвяний фестиваль». У чотири вечори умістилися масштабні вокально-симфонічні композиції Ф.Мендельсона, Дж.Пуччіні, Ф.Пуленка, Л.ван Бетховена та фортепіанний рецитал із творів Ф.Ліста

Фестиваль проводитиметься уже вчетверте. Але на відміну від минулих років, коли програми концертів компонувалися із найрізноманітнішого музичного матеріалу, організатори пішли шляхом постановки великих хорових композицій. Прецедентом, очевидно, була успішна прем’єра «Різдвяної містерії» Лесі Дичко 8 січня в рамках фестивалю 2015 року. Цьогоріч одесити почують доволі рідко виконувані у нас твори.

8 січня, у день відкриття «Різдвяного фестивалю», прозвучить ораторія «Ілія» Фелікса Мендельсона-Бартольді (прем’єрне виконання в Одесі). Мендельсон, завдяки якому німці, а разом з ними і уся Європа, більш ніж через сто п’ятдесят років згадали про геніального «лейпцизького кантора» Йоганна Себастьяна Баха, не міг лишитися осторонь кантатно-ораторіальних жанрів. Невдовзі після виконання «Страстей за Матвієм» та Високої меси сі-мінор Баха, ораторій старих італійських майстрів та Ґеорґа Фрідріха Генделя, він задумав монументальний цикл із ораторій на сюжети Біблії – «Ілія», «Христос» (твір лишився у скіцах) та «Павло». ilia_1Історію про життя пророка Ілії, за словами самого композитора, «сильного, гарячого, нервового, похмурого, навіть недоброго, котрий бореться із придворною наволоччю, майже з усім світом», німецький романтик Мендельсон вважав суголосною своєму часу. Але, як видається, актуальною ця історія є і для нинішніх українських реалій.

На 9 січня під багатозначно-загадковою назвою «Благословіння» відомий піаніст Борис Блох готує програму з творів Ференца Ліста, основу якої становитимуть композиції з циклу «Поетичні та релігійні гармонії». Земне і небесне, хаос та гармонія, любов і смерть, образи віршів французького романтика Альфонса де Ламартіна, внутрішні протиріччя Ліста-віртуоза, суперзірки свого часу та Ліста-мислителя, філософа, пророка, для якого музика у союзі з поезією були найвищими і найправдивішими проявами духовно-релігійного, – ось приблизна тематика «Поетичних та релігійних гармоній». До слова, три із десяти п’єс цього циклу – «Заклик», «Благословіння Бога в самотності» та «Гімн коханню» були написані під час перебування в Україні у маєтку Воронинці, що належав коханій Ліста, княгині Кароліні Вітгенштейн.

10 січня у виконанні солістів та оркестру театру, а також хору Одеської національної музичної академії ім.А.Нежданової звучатимуть два твори, практично однакових за текстом, але різних за стилістикою – «Мessa di Gloria» Джакомо Пуччіні та «Gloria» Франсіса Пуленка. Перший твір відноситься до юнацьких опусів видатного італійського майстра опери. Через надто світський, на думку церковної влади, а подеколи і відверто хуліганський характер музики (наприклад, у фрагменті «Quitollis peccata mundi» – «Той, що взяв на себе гріхи світу» – Пуччіні вставив мелодію популярної тосканської пісні «Дивлюсь на небо») «Мessa di Gloria» не отримала благословення на виконання у церкві під час богослужінь. Але після успішної прем’єри твору у рідному місті Лукка 1880 року Пуччіні не раз використав колоритну музику юнацького твору у своїх пізніших операх.

Щодо «Gloria» Франсіса Пуленка, то це – твір зрілого майстра, який і в пору своєї бурхливої юності, що пройшла під знаком бунтівних ідей «Французької шістки» 1920-х років, вирізнявся поміркованістю та респектом традицій. Уперше «Gloria» прозвучала 1961 року у виконані Бостонського симфонічного оркестру та хору під орудою Шарля Мюнша. Окрім чарівно-красивої музики «Gloria» прикметна виразною сольною партією сопрано.

Завершиться одеський «Різдвяний фестиваль» 13 січня Дев’ятою симфонією Людвіга ван Бетховена, яка звучала в Одеській опері на заключному концерті 2015 року.

Детальна програма та склад виконавців – на http://opera.odessa.ua/ru/festivali/rojdestvenskiy-festival/rojdestvenskiy-festival-2016.html

Юлія Пальцевич

Share Button