У Національній філармонії України відбулась презентація проєкту і дискусія «”Dictum: повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича” – український complete works: формування культурної спадщини», в якій взяв участь композитор і художній керівник проєкту Євген Станкович
Також у події взяли участь: авторка ідеї і кураторка проєкту – диригентка Наталія Пономарчук, докторка мистецтвознавства, професорка – музикознавиця Олена Зінькевич, художній керівник і головний диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо – Володимир Шейко та генеральний директор Національної філармонії України – композитор Михайло Швед.
Ідея проєкту виношувалася кілька років у стінах Національної філармонії України, а стала можливою завдяки партнерству з культурно-мистецькою фундацією Dusha UA за підтримки Українського культурного фонду.
Дякуючи всім залученим до створення альбому, Євген Федорович сказав: «Для мене велика честь, що так поставилися до мене і моєї музики: взялися робити масштабну справу. В якійсь мірі це несподівано… У свої роки я починаю розуміти, що музика не має меж. Вона – породження душі людської, а душу дає людині Господь. І вона безмірна. У кожного народу своє уявлення про життя. Людина має право вибирати власний духовний шлях на цьому світі. Зараз у наші тяжкі, страшні дні, кожен із нас робить вибір».
Наталія Пономарчук, працюючи в Україні та Британії, представляючи світовий лейбл IMG Artists і будучи однією з найактивніших амбасадорок культурної дипломатії, побудувала концепцію «Dictum» як спробу ретроспективи відображення еволюції авторського стилю композитора за роки його творчої діяльності. Такий підхід має небагато аналогів у світовій практиці і є доволі новаторським для українського мистецтва.
Під час презентації, маестро зазначила: «17 симфоній Станковича – це як історія життя генія. Наша спроба пройти по його слідах, подивитися з чого починав, як змінювався стиль, мислення митця, які барви він знаходив в оркестрі. Побачити ці симфонії у контексті того, що було і що буде. А це абсолютно різні відчуття. Ми прагнемо пройти той шлях й відчути їх усі: вони повинні скластися в єдиний Всесвіт.
Антологія камерних симфоній Євгена Станковича – капітальна робота, яку ми маємо право залишити нащадкам, які далі будуть грати, записувати й шукати в ній сенси для свого буття. Ще одна важлива мотивація до створення “Dictum”: сьогодні ми спостерігаємо колосальний відтік музикантів із країни, живемо у війні та разом з тим насмілюємося реалізувати такий грандіозний проєкт, який потребує фантастичних зусиль саме через вимоги часу. А війна – величезний виклик. Як ми, музиканти, можемо відповісти? Мусимо робити великі справи. Яка потреба – така і відповідь. Наша мета: показати дух цієї музики, любов до композитора і залишити документ для історії. Від нас – нащадкам».
Знана музикознавиця Олена Зінькевич почала писати рецензії ще на перші авторські концерти Євгена Станковича в їхні студентські роки. Будучи найавторитетнішою знавчинею творчості композитора, написавши багато статей, музичних портретів, монографій, Олена Сергіївна зазначила: «Я, напевно, одна з небагатьох, хто пам’ятає, як увійшов, а, точніше, увірвався в музичний простір України Євген Федорович, його музика. Тоді, у 1970-ті, був повний штиль і наші авангардисти не виконувалися. Лятошинський не звучав… Та ж музика, що була дозволена і звучала, –робилася професійно і з повним дотриманням усіх регламентів і правил. Аж раптом на цьому тлі з`явилися твори Станковича, котрі одразу сприйнялися як відкриття: своїм зухвалим недотриманням правил, емоційною відкритістю й сміливим вторгненням із перших кроків саме в царину симфонії…»
Твори Станковича незмінно асоціюються з Україною завдяки глибокій укоріненості в український мелос, тембровій неповторності, використанням характерних інструментів. Його симфонічна музика, з одного боку, націлена на філософську узагальненість, а з іншого, – в ній завжди присутня щемка витончена лірика. Камерні ж симфонії мають риси концертного жанру, адже, окрім оркестру, вони потребують також солістів-віртуозів.
Серед солістів, які беруть участь у створенні «Dictum»: Люба Таннікліфф, альт (Велика Британія); Єва Рабчевська, скрипка (Україна – Німеччина); Вікторія Вітренко, мецо-сопрано (Україна – Німеччина); Марко Комонько, скрипка (Україна – Ірландія); Олег Мороз, кларнет; Максим Шадько, фортепіано; Роман Лопатинський, фортепіано; Тарас Осадчий, фагот; Валерій Апостол, валторна, Дмитро Гудима, гобой; Юрій Стьопін, скрипка.
До запису релізу залучено Київський камерний оркестр НФУ та запрошених музикантів у загальній кількості близько 80. Звукорежисер проєкту – Андрій Мокрицький.
«Dictum» – це новий підхід до масштабування української моделі complete works, яка, зазвичай, властива переважно європейським та американським музичним центрам і є маркером закріплення імені композитора в історії. Сomplete works працюють як потужні мистецькі маніфести – вони не просто акумулюють спадщину, а й переосмислюють роль композитора у світовій культурі, стають «віхою пам’яті», важливим елементом музичної дипломатії. Недарма назвою проєкту обрано саме «Dictum» (так іменується Симфонія № 10 із циклу), що в перекладі з латини означає «Сказане!»
Команда проєкту: Євген Станкович, художній керівник, композитор; Наталія Пономарчук, кураторка, головна диригентка Київського камерного оркестру Національної філармонії України; Андрій Мокрицький, звукорежисер проєкту; Світлана Євдокименко, координаторка, голова ГО DUSHA UA, співорганізаторка; Ольга Стельмашевська, комунікаційниця, директорка PR-агенції «Дель Арте», співорганізаторка; Марина Лопушин, відеографка; Дмитро та Вікторія Головченки, фотографи; Ася Кравчук, дизайнерка.
За інформацією пресрелізу
