З конкурсу премії «C. Bechstein»

341

У Києві на базі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського пройшов Четвертий Всеукраїнський конкурс піаністів премії фірми «C. Bechstein»

«Бехштайн для піаністів означає те саме, що Страдиварі й Аматі для скрипалів», – зазначив свого часу видатний німецький диригент і піаніст Ганс фон Бюлов. Легендарний європейський виробник фортепіано веде свою історію від 1853 року, котра перетинається із такими знаковими для музичної культури іменами, як Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Ріхард Штраус, Клод Дебюссі, Ферруччо Бузоні, Антон Рубінштейн. Більшість із них були композиторами-піаністами, які розширили уявлення сучасників про виразові можливості фортепіано. А фірма «C. Bechstein», у свою чергу, сприяла технічному вдосконаленню клавішних інструментів.

Важливою частиною діяльності «C. Bechstein» була і залишається підтримка розвитку фортепіанного мистецтва та музичної культури загалом. По всій Європі відкрито концертні зали «Бехштайн», за сприяння компанії проводяться концертні акції і конкурси молодих піаністів. Київський конкурс перебуває якраз у руслі цієї меценатської діяльності. До того ж, він є логічним продовженням давнього співробітництва фірми «C. Bechstein» і Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Адже у стінах НМАУ «живуть і працюють» понад 30 інструментів «C. Bechstein». А з 2016-го в академії з’явилося іще шість роялів, розрахованих на мало не цілодобові заняття, – якраз таким і є режим існування фортепіано та роялів у вищих навчальних музичних закладах.

Леся Олійник – голова журі конкурсу

Оскільки до конкурсу за умовами допускаються винятково студенти й асистенти-стажисти музичних вишів, його можна назвати своєрідною загальноукраїнською панорамою творчих здобутків шкіл фортепіанного мистецтва. Змагання проводиться у два тури, у другому турі конкурсанти грають з оркестром. Програмні вимоги передбачають певні жанрові орієнтири (у першому турі – твір епохи бароко, віртуозний етюд, твори за вибором), але в цілому є досить вільними. Єдиною обов’язковою позицією програми є твір композитора, імені якого присвячується даний конкурс. Цього разу то були опуси Миколи Лисенка, 175-річчям від дня народження якого позначено 2017 рік.

До журі Четвертого конкурсу увійшли професори й доценти кафедр спеціального фортепіано НМАУ імені Петра Чайковського, Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової, Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського. Очолила журі проректор із творчих питань і міжнародних зв’язків НМАУ, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства Леся Олійник.

Цьогоріч у конкурсі взяло участь 12 піаністів, студенти ІІ–V курсів. Дев’ять – представники НМАУ й по одному учаснику зі Львова, Одеси і Харкова.

Представлені для першого туру програми та якість їхнього виконання одразу визначили досить високий рівень змагання, окресливши водночас індивідуальність кожного конкурсанта і творчий підхід до репертуару. У блоці барокових і ранньокласичних творів, як завжди на конкурсах, «лідерами» виявилися Йоганн Себастьян Бах, Георг Фрідріх Гендель і Доменіко Скарлатті. Однак несподівано цікаво прозвучала «La poule» («Курка») Жана-Філіпа Рамо та клавірна соната іспанського композитора падре Антоніо Солера. Традиційно потужним для фортепіанних конкурсів піаністів став романтичний репертуар – віртуозні етюди й п’єси Шопена, Ліста, Рахманінова, Скрябіна. Але, окрім них, це були також Шуман, Брамс, Дебюссі, Метнер, Прокоф’єв і Лятошинський. Ба навіть твори другої половини ХХ століття – феєричний етюд Дьордя Ліґеті «Die Zauberlehrling» («Учень чарівника») та «Погляд духа радості» Олів’є Мессіана. Їх включила до виступу студентка НМАУ Катерина Хомякова, у подачі якої, однак, не ці композиції, а дві п’єси із циклу «Відображення» Лятошинського чулися найбільш переконливими.

У першому турі привернув увагу харків’янин Ілля Чичканов. Незвично, із перепадами то у бароко, то в романтизм прозвучала в його виконанні клавірна Сюїта № 1 B-dur Генделя й особливо захопливо – твори Скрябіна (Етюд № 3, ор. 65 і поема «До полум’я»).

Назар Аддаті

Серед учасників першого туру неповторним звуковим тоном виділився представник київської школи Назар Аддаті: осмисленими у найменших деталях і цілісними постали Фантазія і фуга a-moll Баха та Соната № 3, ор. 28 Прокоф’єва. Продумано та масштабно прозвучали генделівська Чакона та «Соната-спогад» Метнера у виконанні студентки НМАУ Ірини Доценко. Фахівці відзначили також виступ у першому турі студента ІІ курсу Валентина Кісіленка. Саме він і Назар Аддаті отримали дипломи за найкраще виконання твору Лисенка.

Опуси Миколи Лисенка дуже органічно вписалися у романтичний контекст конкурсних програм. Приємно порадувало їхнє розмаїття: повторів, загалом природніх для виконавських конкурсів, майже не було, а всі дев’ять композицій (Мрія «На солодкім меду», ор. 12, Меланхолічний вальс № 1, ор. 17, Пісня кохання № 2, ор. 37, Прелюд до мінор, Пісні без слів № 1, ор. 10 і № 1, ор. 25, Елегія, «Сумний спів», «Тарантела», Баркарола «Пливе човен») прозвучали натхненно, із явно зацікавленим ставленням виконавців.

Варто особливо відзначити слухацький інтерес до конкурсу – концерт-відкриття і заключний гала-концерт пройшли при заповненому Великому залі НМАУ. Велику кількість найрізноманітнішої публіки (не лише студентів і викладачів консерваторії, що прийшли послухати однокурсників чи учнів колег) можна було побачити і на прослуховуваннях першого туру в Малому залі, і на другому турі, коли фіналісти грали зі Студентським симфонічним оркестром НМАУ під орудою професора Ігоря Палкіна.
Із чотирьох концертів для фортепіано з оркестром, запропонованих оргкомітетом цьогоріч, конкурсанти обрали Концерт № 1 Ліста, Концерт № 1 Бетховена та Концерт № 1 Равеля. Серед п’яти учасників другого туру враження справили Денис Піскунов і Катерина Хомякова: Піскунов – ідеальною взаємодією з оркестром, цікавими тембровими знахідками у Концерті № 1 Равеля, Хомякова – академічною точністю, блискуче зіграними каденціями у Концерті № 1 Бетховена.

Катерина Хомякова

За підсумками конкурсу лауреатські місця розподілилися наступним чином: першу премію отримала Катерина Хомякова (студентка ІV курсу НМАУ імені Петра Чайковського), другу – Ілля Чичканов (студент ІІІ курсу ХНУМ імені Івана Котляревського), третю премію розділили Ірина Доценко (студентка ІV курсу НМАУ імені Петра Чайковського) та Ярослав Мішко (студент ІV курсу ЛНМА імені Миколи Лисенка), дипломом конкурсу був відзначений учасник другого туру Денис Піскунов (студент ІІ курсу НМАУ імені Петра Чайковського).

Ось як висловилися про конкурс викладачі-піаністи і члени журі:
Тетяна Рощина, завідувач кафедри спеціального фортепіано № 2 НМАУ, кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України: «Радує дуже високий рівень конкурсу. Він набирає обертів, якість його щоразу зростає. Змагання цьогоріч проводилося наприкінці лютого. Лише розпочався другий семестр, а студенти вже грають великі повноцінні програми. Передусім їх приваблює можливість грати з оркестром, бо такої практики у них небагато. На жаль, у нас немає навчальної дисципліни “гра з оркестром”, – це дуже важко організувати, хоча у європейських музичних академіях така практика існує. Тому конкурси для них, серед інших можливостей, – це також шанс отримати такий безцінний досвід».

Ія Павлова, професор кафедри спеціального фортепіано № 1 НМАУ імені Петра Чайковського: «Я задоволена виступом свого учня Дениса Піскунова. Йому всього 19 років, але він дуже перспективний. Його виступ з оркестром на конкурсі, а також гру в класі чув менеджер зі Швейцарії, – він має намір запропонувати Денисові серію концертів. А київський конкурс Бехштайн цілком можна зробити міжнародним. На нього приїздили би грати.

Карл Шульце вручає нагороду Лесі Олійник

Олена Пилатюк, член журі, доцент кафедри спеціального фортепіано ЛНМА імені Миколи Лисенка, кандидат мистецтвознавства: «Конкурс визначає переможців, і вони у подальшому мають можливість реалізації. Ми мали честь бути присутніми у київському офісі “C. Bechstein”, зустрічалися із керівництвом фірми. І на цій зустрічі грав Роман Лопатинський – лауреат першої премії Другого конкурсу. А згодом він став лауреатом таких міжнародних конкурсів, як Конкурс пам’яті Володимира Горовиця, Конкурс Хамамацу в Японії, Конкурс імені Ферруччо Бузоні в Італії. На минулому конкурсі 2015 року моя студентка посіла друге місце, а вже влітку поступила у «Glenn Gould School» у Торонто. Це красномовно свідчить про те, що конкурс премії Бехштайн є чудовим початком творчого життя наших молодих піаністів».

Генеральний директор фортепіанної фабрики «C. Bechstein» Карл Шульце, котрий був присутній на заключному гала-концерті, зазначив: «Щодо зв’язку, який виник між Україною і Німеччиною, фірмою “C. Bechstein” і Національною музичною академією, то він є унікальним. Ми зустрічаємося із ректором, професорами, студентами віч-на-віч. А музика є тією мовою, яка нікого не зобов’язує відрекомендовуватися – усі один одного розуміють і кожен може зробити свій внесок у її розвиток».

Юлія ПАЛЬЦЕВИЧ

Фото Сергія НІКОЛАЄВА і Юрія ШКОДИ

Короткий варіант статті див.: Українська музична газета. – 2017. – № 1. – С. 10-11.