Жебровський і Моцарт. Ораторіальний концерт

37
Share Button

27 жовтня о 19 годині в Будинку звукозапису Українського радіо в рамках проєкту «Польсько-українські музичні діалоги» відбудеться ораторіальний концерт

Роман Ревакович

Проєкт «Польсько-українські музичні діалоги» – продовження багатолітніх зусиль варшавського Фонду Pro Musica Viva вибудовування музичних взаємин між Польщею та Україною, зокрема співпраці диригента Романа Реваковича з українськими музикантами та відомими колективами. Ключовим у проєкті є зустріч польської і української музики та польських і українських виконавців.

Цього разу проєкт, що реалізуватиметься за підтримки Інституту Адама Міцкевіча з Варшави матиме дві програми. Перша відбудеться у Києві: польські та українські солісти – Божена Буйніцка (сопрано, Польща), Марія Березовська (мецо-сопрано), Олександр Чувпило (тенор), Тарас Бережанський (бас), а також Національна капела України «ДУМКА» і Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою Анджея Косендяка – директора Національного форуму музики Вроцлава, – виконають ораторіальні твори польського композитора Марціна Юзефа Жебровського (1710–1792) та Месу до мінор Вольфганга Амадея Моцарта. Досить цікаве зіставлення музичного генія Моцарта з творцем трохи молодшим, який писав подібною музичною мовою, – Жебровським.

Божена Буйніцка

Марцін Юзеф Жебровський, відомий також як Жебро, – один із найцікавіших польських композиторів XVIII століття. Певний час його вважали ченцем, але тепер відомо, що він був світською людиною. Музикантами були також його дружина, співачка при королівському дворі Марія Ельжбєта, і син Ян Томаш. Марціна Жебровського надзвичайно високо цінували як композитора, скрипаля, співака, а також педагога. Близько тридцяти його композицій, які збереглися в архівах монастиря у Ченстохові, підтверджують захоплену думку сучасників.

Марія Березовська

Композитор створював музику, що не поступалася найкращим тогочасним європейським зразкам, близьку до стилю неаполітанського модерну і напрямку galant. Його Magnificat – яскравий приклад. Блискучий твір, який складається з кількох частин, демонструє досконале знання вокальної техніки, чудові мелодичні й гармонічні рішення, схильність до музичного орнаментування. Цікавою та різноманітною є й оркестрова партія. Наповнений блиском, радісний мотет Rorate caeli на слова з Книги Ісаї, які вважаються одним із месіанських пророцтв, без сумніву, звучав на літургіях, котрі правили в монастирі у час Різдвяного посту.

Олександр Чувпило

«…склав у моєму серці таку присягу і маю намір її виконати. Коли її складав, Констанція була ще незаміжньою, а оскільки я був рішуче налаштований із нею одружитися, щойно вона одужає, тим легше міг цю присягу скласти. …І от маю відчутний доказ цієї присяги – половину партитури меси, яка дозволяє найкращі прогнози» (з листа В.А. Моцарта батькові, 1783). Твір, про який пише Моцарт у листі, – Меса до мінор, яку називають «великою», своєрідний вотивний дар із нагоди шлюбу з прекрасною Констанцією Вебер, руки якої Моцарт домагався так довго, попри спротив її родини. Хоча меса «дозволяла найкращі прогнози», однак назавжди мала залишитися тільки «половиною партитури», приєднуючись до значної в історії музики колекції незакінчених шедеврів.

Тарас Бережанський

Меса до мінор відповідає неаполітанському кантатному типу. Особливе враження справляє арія сопрано Et incarnatus est, остання частина незакінченого Credo. Її умиротвореність, чутливість, «пташині» діалоги солістки з духовими інструментами не залишають сумніву, що вона висловлює глибоке почуття композитора до молодої дружини-співачки, яка могла бути першою виконавицею, хоча, в супереч легенді, не під час першого зальцбурзького виконання (жовтень 1786), коли єдиний раз за життя Моцарта Месу до мінор виконали, певно, доповнену фрагментами попередніх творів. Пізніше здійснювалися спроби її закінчити. Однак на концертах найчастіше виконується неповна версія, у тій формі, в якій її залишив автор.

Анджей Косендяк

Дофінансовано у рамках багатолітньої програми НЕЗАЛЕЖНА на 2017–2022 роки, у рамках дотаційної програми Інституту Адама Міцкевіча «Культурні помости». Організатор проєкту – Фонд Pro Musica Viva (Варшава).

Відповідно до умов карантину, кількість місць обмежена.

ВХІД ВІЛЬНИЙ за попередньою реєстрацією за тел.: (099) 482-05-16.

Прохання дотримуватись маскового режиму та безпечної дистанції.

За матеріалами пресрелізу

Share Button