«Пори року». Київський камерний оркестр. Цикл «Недільні концерти для всієї родини» – 5 лютого, 13.00
Національна філармонія відновлює цикл «Недільні концерти для всієї родини» і запрошує на концерт Київського камерного оркестру.
Ліпшого музичного твору, ніж «Пори року» Антоніо Вівальді для спільного сімейного прослуховування годі й шукати! Композиторська майстерність тут полягає, зокрема, у яскравій зображальності оркестрового письма. У цій музиці, як і в природі, присутня широка палітра почуттів – коли зблисне весняне сонце, а коли зірветься справжня буря, на зміну осінній меланхолії прийде зимова казка.
Вівальді писав цей твір під час подорожі по Італії. Переїзд із міста до міста у поштовому диліжансі міг тривати до кількох діб, при тому, що екіпаж, запряжений двома кінними четвірками, пересувався і вдень, і вночі. Сучасному мандрівнику складно навіть уявити собі далеку поїздку зі швидкістю 10 кілометрів на годину. Проте ми можемо насолодитися музикою, створеною триста років тому, яка й сьогодні захоплює свіжістю.
«Велич краси». Музика Георга Фрідріха Генделя – 5 лютого, 18.00
Георг Фрідріх Гендель – ціла епоха в історії музики! Мало хто з композиторів минулих століть за життя зазнав більшої слави, ніж Гендель. Маестро мав величезний вплив і авторитет у музичних колах, його твори прагнули виконувати найкращі виконавці того часу, його музикою однаково захоплювалися як при королівському дворі, так і серед простих містян.
Генделя по праву вважають «своїм» і німці, й англійці. У Німеччині він народився та отримав освіту, у Британії написав більшість опусів і працював тут до кінця днів, заживши великої європейської слави.
Він є автором 42 опер, 25 ораторій, понад 120 кантат, безлічі церковних хоралів та органних концертів. Артисти Liatoshynskyi capella і диригент Андрій Сиротенко за участю солістів Національного будинку музики Ірини Харечко (орган), Олесі Люби (сопрано) й Романа Меліша (контратенор) запрошують послухати концерти для органа з оркестром та вокальні твори одного із найвидатніших композиторів пізнього бароко й раннього класицизму.
Національний симфонічний оркестр, соліст – Дмитро Ткаченко (скрипка) – 6 лютого, 18.00
Національний симфонічний оркестр України під орудою Володимира Сіренка порадує новою концертною програмою із творів зарубіжних та українських композиторів. Соліст – Дмитро Ткаченко (скрипка). Прозвучить музика Бедржиха Сметани, Миколи Лисенка, Моріса Равеля, Олега Безбородька, Золтана Кодаї.
Дмитро Ткаченко – киянин, який уже давно живе й працює між Україною та Великою Британією. Він – випускник Національної музичної академії України та Ґілдхоллської школи музики і драми в Лондоні. Активно гастролює у країнах Європи, Азії й Америки. Концертну діяльність поєднує із педагогічною роботою. Також він є співзасновником і художнім керівником Міжнародного музичного конкурсу імені Бенджаміна Бріттена у Лондоні.
Сьогодні, на тлі вимушеної відсутності зарубіжних гастролерів на українській сцені, його участь у концерті як соліста стане справжнім святом для меломанів.
«Нова течія». Авторський вечір Олександра Саратського – 9 лютого, 18.00
До кожного чергового авторського вечора знаний український композитор і джазовий піаніст Олександр Саратський завжди створює щось нове. Теперішній концерт – не виняток. Окрім джазової кантати «Рух», ми почуємо прем’єру Концерту № 9 для фортепіано з оркестром. За роялем – автор, що, власне, становить особливість його творчого амплуа.
Щодо стилю, музику Саратського називають дуже по-різному: «третя течія», «нова течія», «classical-jazz-rock-folk», fusion, «симфоджаз»… Та очевидно одне: митець органічно й віртуозно поєднує традиції джазу, академічної музики та українського фольклору.
У концерті беруть участь Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою Валерія Матюхіна та Хор Капели імені Бориса Лятошинського, диригент – Богдан Пліш.
«Бетховен: сонати для віолончелі та фортепіано» – 11 лютого, 18.00
Солісти Національного будинку музики Артем Полуденний (віолончель) і Роман Лопатинський (фортепіано) представлять другий концерт циклу «Бетховен: сонати для віолончелі та фортепіано». Прозвучать друга, третя і п’ята сонати композитора.
У творчості Людвіга ван Бетховена класична соната досягла піку розвитку. Композитор створив тридцять дві сонати для фортепіано, десять сонат для скрипки та фортепіано і п’ять – для фортепіано та віолончелі.
Віолончельні сонати Бетховена відіграли вагому роль у розвитку жанру. Віолончель тут є не лише супроводжуючим інструментом, а й набуває цілковитої рівноправності у камерному ансамблі. Водночас за самобутністю і віртуозністю партія віолончелі нічим не поступається партії фортепіано.
Густав Малер. Симфонія № 1 («Титан»). Національний президентський оркестр – 12 лютого, 18.00
Виконання симфоній Густава Малера – завжди виклик як для самих виконавців, так і публіки. Від виконавця малерівські симфонії потребують неабиякої майстерності, бездоганного володіння музичною формою з її «безкінечними» розтягнутими мелодіями, а головне – повної віддачі, як Малер-диригент того вимагав від самого себе.
Слухачеві ж проникнути у магічний світ малерівської музики допоможе певний інтелектуальний бекграунд. Симфонізм Малера є однією з вершин музичного мистецтва загалом.
Для Малера музика була чимось більшим, ніж просто грою чи задоволенням. «Не я обираю теми – теми обирають мене», – відповів він дружині на її істерику щодо створеного ним вокального циклу «Пісні про померлих дітей». Його музичні твори, – а писав він переважно у двох жанрах: симфонії і пісні, – нерідко оберталися якимось пророцтвом.
Свою Першу симфонію автор вважав дуже важкою для сприйняття. Її прем’єра 1889 року у Будапешті провалилася: публіка не зрозуміла музики. Однак твір виявився тим зерном, у якому – весь Малер. Дев’ять його симфоній – своєрідний макроцикл, що бере початок у «пісенному» симфонізмі Першої симфонії.
Роберт Шуман, Всеволод Сіренко. Національний симфонічний оркестр – 15 лютого, 18.00
Національний симфонічний оркестр України під проводом Володимира Сіренка вже давно й успішно поєднує у програмах класиків і сучасних композиторів. Цього разу, крім музики Роберта Шумана, де солісткою буде Марія Пухлянко (фортепіано), – прем’єра твору українського композитора. Прозвучить Друга симфонія Всеволода Сіренка, сина Володимира Сіренка.
Композиторський дебют Всеволода Сіренка на сцені Національної філармонії України відбувся у 19! Всеволод – учень Євгена Станковича у Національній музичній академії України. Він – лауреат кількох міжнародних композиторських конкурсів, постійний учасник численних музичних фестивалів.
Автор творів для симфонічного й камерного оркестрів, інструментальних концертів, творів для хору, музики до театральних вистав. Талановитий композитор, він також є майстерним аранжувальником, «перекладачем» оригінальних камерних творів на мову великого симфонічного оркестру.
Шуберт, Бібік. Філармонічний симфонічний оркестр – 24 лютого, 18.00
Валентин Сильвестров називає Валентина Бібіка одним із найвидатніших композиторів не лише України, а і Європи. Леонід Грабовський захоплено відгукується, зокрема, про цикл Бібіка із 34-х прелюдій і фуг для фортепіано, вважаючи його новаторським.
Митця вважають композитором уселенського масштабу, і це навряд чи перебільшення. Прикро лише те, що в Україні його музика звучить надзвичайно рідко.
На відміну від колег – Сильвестрова й Грабовського, – Бібік загалом авангардистом не був, для нього ближчими були традиційні методи композиторського письма. Уперто, послідовно, методично він творив власний музичний світ, у якому не було місця буйній барвистості, мальовничості, сентиментальній чуттєвості, натомість його творчому почерку властиві витончена графічність і лаконізм. Він, як ніхто інший, умів із мінімуму засобів створити художньо довершену, емоційно вичерпну, абсолютну за своєю сутттю музику, сповнену краси й шляхетного ліризму.
Валентин Бібік народився 1940 року у Харкові, а помер 2003-го у Тель-Авіві. Коли як не тут і зараз відкривати для себе його музику?
У програмі концерту філармонічного симфонічного оркестру під орудою диригента Антонія Кедровського «Плач і молитва» для симфонічного оркестру Валентина Бібіка прозвучить разом із Восьмою («Незакінченою») симфонією Франца Шуберта.
Бетховен, Лятошинський. Симфонії № 3 на два фортепіано у вісім рук – 27 лютого, 18.00
У цьому концерті симфонії титанів музичної думки – Людвіга ван Бетховена і Бориса Лятошинського – прозвучать у перекладенні для фортепіано. Виконавці – молоді українські музиканти Христина Бенюк, Соломія Саламанюк, Максим Шадько та Гліб Фаренюк.
На відміну від симфоній Бетховена, симфонії Лятошинського, найвизначнішого українського композитора-симфоніста, як це не парадоксально, не має у постійному репертуарі жоден український оркестр. Молодий композитор Гліб Фаренюк здійснив перекладення Третьої симфонії Лятошинського для двох фортепіано із надією, що ця музика звучатиме у живому виконанні частіше.
За словами Фаренюка, ідея транскрипції виникла наприкінці березня минулого року. На тлі трагічних подій у Бучі, Маріуполі, героїчної оборони українцями «Азовсталі» Третя симфонія Лятошинського виявилась чи не найбільш відповідною моменту, захоплюючи слухача художньою довершеністю, силою і глибиною.
Прем’єра фортепіанної версії симфонії Лятошинського відбулася у жовтні минулого року у Львові. Потім вона звучала у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України. Столична філармонія запрошує на третє виконання твору.
За інформацією пресрелізу
