Початок літа – хороша пора прислухатись до себе через музику, яка завжди підкаже правильну відповідь. Але за однієї умови: треба слухати найкраще, тому зверніть увагу на червневу афішу Національної філармонії
Останній місяць 160-го сезону буквально огортає любов’ю: звук і тиша Арво Пярта і «Моно» Віталія Губаренка, Маестро Рамон Торрельєдо і Теодор Кухар, Наталія Стець і Наталія Пономарчук, Моцарт vs Сальєрі і tuba & harp, «Сила долі», «Сузір’я Євгенії Мірошниченко», «Любов», «Віддані коханню». В одних тільки назвах розлито стільки музики й пристрасті! Тож читайте, обирайте і ходіть до філармонії.
7 червня у новій програмі Симфонічного оркестру Національної філармонії України перед слухачами постане три різних Моцарти. Один – 19-літній юнак, який виривається з-під батькової опіки і сповнений надій на подальше щасливе життя. Саме у цьому віці він пише світлий і чарівний Скрипковий концерт № 3 (солюватиме Андрій Павлов). Інший Моцарт – молодий 31-річний чоловік, що побачив суперечливості життя і втілює їх у музиці, поєднуючи вічне і минуще, серйозне та безтурботне, як в увертюрі до опери «Дон Жуан». І, зрештою, Моцарт, який не має ілюзій щодо навколишнього світу. Він обізнаний щодо різноманітності буття, але й не певен, що добро завжди перемагає. Таким він постає у «найтрагічнішому творі усього XVIII століття» – Симфонії № 40. За диригентським пультом – Антоній Кедровський.
8 червня – унікальна можливість почути Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії у Києві з особливою програмою під назвою «Любов»! Цього вечора відбудеться Симфонії № 3 «Любов» композиторки Богдани Фроляк. Цей твір замовив директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп. Також у програмі – світлий і мрійливий Концерт для фортепіано з оркестром Віктора Косенка, що прозвучить у виконанні блискучої піаністки Віоліни Петриченко, яка повертає до звучання українську фортепіанну музику.
9 червня – Моцарт vs Сальєрі у виконанні Київського камерного оркестру. Вадим Борисов (direction/violin) за участю Ірини Борисової (скрипка).
Давно відомо, що байки про заздрість Сальєрі до Моцарта, – не більше, ніж побрехеньки родом із боліт. Насправді обидва австрійських композитора були успішними кожен у своїй сфері: Сальєрі у викладанні, Моцарт у композиції. Проте при написанні творів обоє послугувалися одною класичною музичною мовою. Тож замість того, аби порівнювати їхні долі й говорити про суперництво, доречніше слухати і порівнювати їхню музику. А вона сповнена рядом цікавинок та принад.
11 червня Duo: tuba & harp. Арфа і скрипка, арфа і віолончель, арфа і флейта – ці поєднання є доволі звичними у класичній музиці. Втім, чи можете ви уявити звучання легкої арфи разом із потужною тубою? А це не така вже й небилиця. Угорські музиканти Жофія Байчаї та Залан Ласло Ковач зіграли таким складом чимало концертів і тим самим доводять: немає жодних неймовірних поєднань інструментів. У їхньому виконанні прозвучать відомі твори Маре, Генделя, Баха, а також ряд авторських композицій Залана Ласло Ковача, написаних для арфи й туби, що змінять слухацькі уявлення про ці інструменти.
12 червня концертна програма Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка, побудована довкола Скрипкового концерту Сергія Борткевича, який прозвучить у виконанні запрошеного музиканта Михайла Захарова / Україна–Австрія.
Борткевича і Захарова поєднують дивні збіги долі: обоє народилися у Харкові, емігрували за кордон. Та обставини виїзду Борткевича до Австрії були більш драматичними: тікаючи від більшовиків, він спершу виїхав у Туреччину, а згодом осів у Відні, де швидко інтегрувався у місцеву музичну спільноту. А все завдяки хорошій освіті та музичному смаку, сформованому на кращих традиціях європейського романтизму в поєднанні з українською лірикою у її найрізноманітніших виявах: від ніжно-мрійливої до пристрасно-полумʼяної.
До цього твору оркестр пропонує твори чеських та угорського композиторів, аби вписати концерт Борткевича у контекст того, що звучало в той час: і опера «Продана наречена» Бедржиха Сметани, і «Прелюди» Ференца Ліста, і симфонічна музика Антоніна Дворжака були популярними та формували смаки центральноєвропейців у період ХІХ – початку ХХ століть.
13 червня до 90-ї річниці з дня народження українського композитора Віталія Губаренка прозвучать його моноопери «Листи кохання» та «Самотність». Хоча їх розділяє майже два десятиліття, вони мають чимало подібного, зокрема, лише одного співака на сцені, що робить їх камерними, майже інтимними. Обидві – ліричні повісті, у котрих герої звертаються до своїх далеких коханих.
М’яке звучання камерного оркестру – Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою Наталії Стець, поривчасті мелодії і невпевненість у собі образів героїв, відтворені у голосах співаків (Тетяна Бондарь, сопрано й Сергій Бортник, тенор), роблять ці опери дуже близькими слухачам. Це спонукає публіку до співпереживань героям, тим більше, що їхні почуття здаються такими знайомими і зрозумілими. Одним із «головних героїв» програми «МОНО» є… наша філармонія. Як так сталося, публіка дізнається, прийшовши на цей вечір.
14 червня до Дня народження видатної української співачки Євгенії Мірошниченко її учні вийдуть на сцену у програмі «Сузір’я Євгенії Мірошниченко», аби віддати шану педагогині.
Окрім інтенсивної виконавської кар’єри, Мірошниченко чимало часу присвячувала викладанню – майже тридцять років вона працювала у Київській консерваторії, виховавши біля 90 співаків. Неймовірний запал, щира підтримка молодих талантів, міцна вокальна технічна база – це те, що співачка щедро дарувала учням під час занять. Тож не дивно, що з її класу виходили молоді майстри, які в подальшому успішно реалізовували себе творчо, співаючи на сценах Віденської опери, Ла Скала, Національної опери України, Київської опери чи Київського театру оперети.
Цього вечора учні Євгенії Мірошниченко: сопрано Ольга Нагорна, Ольга Безсмертна, Тетяна Ганіна, Галина Грегорчак, Тамара Ходакова, Тетяна Бондар, Ілона Волощук, Юлія Фесай, Наталія Шелепницька; мецо-сопрано Тетяна Пашкова; тенори Дмитро Іванченко, Юрій Кругліков, Сергій Пащук і баритон Петро Приймак, – виконуватимуть твори Волльфганга Амадея Моцарта, Джузеппе Верді, Джоаккіно Россіні, Гаетано Доніцетті, Жуля Массне, Умберто Джордано, Шарля Гуно, Каміля Сен-Санса, Семена Гулака-Артемовського, Миколи Лисенка, Якова Степового, Юлія Мейтуса, Мирослава Скорика, Анатолія Кос-Анатольського, Наталії Боєвої.
15 червня – фактично продовження вшанування Примадонни Євгенії Мірошниченко у програмі «Віддані коханню: Ольга Безсмертна, сопрано Анна Поліщук, фортепіано».
Роберт Шуман та Йоганнес Брамс є представниками німецького музичного романтизму. Обоє сповідували принципи простоти та емоційної виразності в мистецтві, вболівали за щирість і безпосередність вислову. Шуман, написавши захоплену критичну статтю про молодого Брамса, дав йому квиток у професійне життя, а Брамс відчував ледь не родинну прив’язаність до Шумана. Тому не дивно, що й твори їхні звучатимуть разом.
16 червня, о 13:00 в рамках першого Фестивалю музики українського кіно Soundtrack Ukraine – Симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою Антонія Кедровського виконає музику українських композиторів до вітчизняних кінострічок.
Саундтрек може органічно вписатися у тіло фільму і не привертати до себе окремої уваги, концентруючи її на зображенні. Або ж навпаки може увиразнювати й доповнювати сцену картини і визначати наше сприйняття стрічки загалом. Саме феномену кіномузики присвячений фестиваль Soundtrack Ukraine, наводячи фокус на творчість українських кінокомпозиторів.
Що б могло об’єднувати таких несхожих творців, як Борис Лятошинський, Святослав Крутиков та Алла Загайкевич? Усі вони працювали у кіномузиці. На концерті прозвучить музика до фільмів різних років із різними підходами («Шевченко» Бориса Лятошинського та «Поводир» Алли Загайкевич), а також класичний твір кінокомпозитора Святослава Крутикова.
16 червня, о 19:00 мандрівка «Американським експресом» разом із Київським камерним оркестром під проводом Юрія Літуна виглядає так: від енергії та мрійливості Кларнетового концерту Копленда (соліст Олег Мороз) крізь спокій і піднесеність його ж «Весни в Аппалачах», де він надихається побутом американців, що мешкають коло цих гір, і до стриманої скорботи Адажіо Барбера, котре озивається у слухачів болем втрати. Такі асоціації виникають після численного використання цієї музики у зв’язку зі смертю видатних особистостей – Франкліна Рузвельта, Альберта Айнштайна, Джона Кеннеді та інших. Цей концерт – миттєве і яскраве занурення у світ американської музики модернізму першої половини ХХ століття.
17 червня американську тему підхоплює Національний духовий оркестр України під орудою Івана Стецького у концерті з музикою Джорджа Гершвіна з серії «Українці в Америці», присвяченою видатним музикантам, які мають українське походження, працювали у Сполучених Штатах Америки і стали відомими на весь світ.
Видатний американський композитор Джордж Гершвін (ім’я при народженні – Яків Гершович), батьки якого емігрували з Одеси до Нью-Йорка, – працював на межі джазу й класичної музики і здобув шалену популярність від початку композиторської кар’єри у 18 років. З того часу його музика чарує слухачів пружним ритмом, виразними мелодіями та пряними гармоніями. Прозвучать хіти: Симфонічна поема «Американець у Парижі» (1928), Друга рапсодія для фортепіано з оркестром, Фантазія на теми з опери «Порґі і Бесс», Рапсодія у стилі блюзу для фортепіано з оркестром.
Як у музиці звучить свято? У Національному симфонічному оркестрі України під орудою маестро Володимира Сіренка до Зелених свят склали оригінальну програму на 19 червня.
Картини урочистих парадів, танців, веселощів і жартів часто надихали композиторів. Так, в увертюрі до опери «Оберон» Вебер втілює загальний настрій історії про двох закоханих, які за допомогою ельфів долають усі перешкоди і нарешті урочисто святкують возз’єднання.
Інше свято – Зелена неділя, яку українці відзначали різними обрядами: проводом русалок, водінням куща, прикрашанням дому зеленню, русальними піснями тощо. Український композитор Віталій Губаренко звертається до цієї традиції, утім не з етнографічною чіткістю, а радше надихається загальним піднесеним настроєм (про це свідчить використання пісні «Благослови, мати», яка не належить до русальних, а співається укінці зими). У цій музиці – енергія і міць давніх обрядів. А Румунська рапсодія Енеску засяє блиском та вибуховістю лаутераски – музики ромів південної Румунії. Вони зазвичай обслуговували весілля і відтак могли грати протягом двох діб різні танці залежно від настрою публіки.
Ну, а Мендельсон апріорі асоціюється зі святом. Цього вечора звучатиме його Концерт для скрипки з оркестром мі мінор, у якому солюватиме скрипаль Віталій Лєонов.
20 червня «Кухар і солісти». Знаний у світі диригент, організатор музичних подій Теодор Кухар приїде у Київ, аби попрацювати з ансамблем «Київські солісти», втім, у незвичному для слухача амплуа. Цього разу він візьме до рук альт і проявить себе як виконавець!
Із цієї нагоди підібрано яскраві твори класико-романтичного періоду. Витонченість і збалансованість музичних засобів Стаміца, емоційність і стриманість Мендельсона, запальність і полум’яність Дворжака, свіжість і напруженість музичної думки Блоха не залишать і найвибагливішого слухача байдужим.
21 червня – Симфонічний оркестр Національної філармонії України. У програмі «Сила долі» під орудою маестро Віктора Олійника поєднаються виразність оперної музики з образністю програмної. Так, серед симфонічних уривків з опер Верді та Пуччині звучатиме «Шотландська» симфонія Мендельсона. Написана після візиту до Шотландії, ця музика втілює враження композитора від цієї країни – з її стриманою природою, героїчною історією і теплими людьми.
Подібною за ідеєю є і рапсодія «Італія» Казелли, котрий прагнув в інструментальних звучаннях передати дух своєї Батьківщини. Окрім протяжних мелодій і барвистих поєднань тембрів інструментів, він використовує цитату з популярної у той час запальної неаполітанської пісеньки «Funiculi, funicula».
24 червня в рамках проєкту «Філармонія нескорених» знаний іспанський диригент Рамон Торрельєдо знов завітає до Києва! Музичний просвітник, цього разу він уперше працюватиме з камерним оркестром «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії. Виконуватимуться твори українських та іспанських композиторів епохи класицизму та ХХ століття. Солісти: Дієго де Сантьяго (контрабас), Іспанія та Наталія Ляшенко (скрипка), Україна.
25 червня концерт «Лятошинський. Презентація» присвячено унікальній для сучасної української академічної музики події. Французьким видавництвом Billaudot у співпраці з Фундацією Лятошинського видано ряд камерно-інструментальних творів і Слов’янський концерт для фортепіано з оркестром одного з найвідоміших українських композиторів ХХ століття – Бориса Лятошинського (1895–1968). Ця подія робить твори Лятошинського доступнішими європейським професіоналам і поціновувачам.
Оригінальний погляд на щойно видані ноти представлять провідні українські виконавці: солісти і камералісти Андрій Павлов (скрипка), Валентина Буграк (альт), Артем Полуденний (віолончель), Максим Шадько, Тетяна Гомон (фортепіано) та Національний президентський оркестр під орудою Максима Гусака.
27 червня Київський камерний оркестр на чолі з Наталією Пономарчук презентує англійську музику ХХ століття. Цього разу буде змога насолодитися чистим струнним звучанням у програмі «String Sound». У кількох творах програми можна відчути чар англійської музики. Це міські пісеньки, класичні композиції, джаз тощо. Звісно, цього замало, аби скласти уявлення про англійську культуру ХХ століття, але достатньо, щоби сформувати яскраве враження у слухачів.
28 червня Концерт-закриття 160-го сезону має честь провести Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою маестро Миколи Дядюри. Програма – міцна й потужна. Її наскрізна нитка – тема Прометеєвого подвигу в полум’яних творах німецького композитора Людвіга ван Бетховена й сучасного українського автора Євгена Станковича, сповнених запалу та енергії. Кожен із митців по-своєму осмислює вчинок Прометея: комусь важливі його рішучість і стійкість, а іншим – тривалий шлях міркувань та вибору.
Поряд із цими творами пролунає Фортепіанний концерт № 2 Мендельсона у виконанні молодого піаніста Олександра Федюрка.
За матеріалами пресрелізу
