12 червня – День народження Євгенії Мірошниченко. Книгу Тетяни Швачко – відомої української музикознавиці, автора, упорядника й редактора кількох біографічних видань, збірників, посібників і численних статей – присвячено постаті славетної української співачки, Героя України, народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, своєрідного символу солов’їного співу
Як зазначає дослідниця на початку своєї праці, «Євгенія Мірошниченко поєднала кращі традиції українського оперного та європейського виконавства, стала блискучим інтерпретатором найскладніших партій колоратурного сопрано зі світового репертуару, майстром вокального й акторського перевтілення».
Вагомі деталі творчої біографії такої яскравої постаті можна знайти у багатьох статтях, енциклопедичних і словникових виданнях. Неповторність і універсальність книги Тетяни Швачко в тому, що це – перша грунтовна монографія про Євгенію Мірошниченко, у якій здійснено спробу зібрати та узагальнити всі періоди творчості співачки.Книгу випущено видавництвом «Музична Україна» у 2011 році та присвячено 20-річчю незалежності нашої держави.
У короткій анотації зазначено, що це дослідження присвячене життю та творчості оперної артистки, яка здобула світове визнання. Але після прочитання монографії усвідомлюється власне не поверхова біографія Євгенії Мірошниченко з сухими фактологічними даними, а детальне, майже покрокове відтворення найдрібніших подій становлення виконавиці як артистки і формування її індивідуальності у повсякденному житті. Автор залучає різні контексти, які певним чином впливали на розвиток творчої постаті. Завдяки такій динамічній деталізації, особистість видатної співачки на якийсь момент постає як живий, реальний і діючий донині персонаж музичного життя України.
Жанрову спрямованість монографії можна було б сформулювати як публіцистичний життєпис. Цим пояснюється і традиційна структура роботи, яка складається із низки розділів і підрозділів. У подачі тексту відчутно щире суб’єктивне ставлення до життєвих перипетій майстрині, адже дослідниця багато років особисто спілкувалася з Євгенією Мірошниченко
Завдяки літературному стилю ліричного висловлення, поетично-художній простоті, доступності та свободі подачі матеріалу, книга легко читається і сприймається на одному диханні. Попри художню манеру викладу, відчутний науковий підхід, адже ця праця є квінтесенцією безлічі рецензій на концертні та оперні виступи співачки у поєднанні з великою кількістю фотоматеріалів, значного масиву архівних документів, матеріалів періодичних видань.
Незважаючи на те, що автор часто, із вельми захоплюючою інтонацією пропонує читачам власне бачення особистості Євгенії Мірошниченко, книга є дуже інформативною. З одного боку, це дослідження викликає роздуми стосовно інтерпретації творчої долі співачки, а з іншого, – є важливим внеском у збагачення сучасної вокально-музикознавчої літератури у фактологічному та історичному контекстах.
Анастасія БОГУСЛАВСЬКА-БАЧУК
