24 серпня, у День незалежності України в Одесі відкрився 29-й Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики». Цьогоріч він був присвячений героїчній боротьбі українського народу проти російських загарбників

Одеський Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики» було започатковано у квітні 1995 року. Відтоді громадська організація Асоціація «Нова музика» (українська секція Міжнародного товариства сучасної музики) проводила його регулярно.

Він зародився, коли в Україні відчувався вибух «пасіонарності», активності в усіх сферах діяльності, й став чимось на кшталт мистецького марафону, в якому в Одесі протягом двох діб у режимі нон-стоп за допомогою іноземних та українських виконавців лунала величезна кількість творів нової музики. За новизною, екстравагантністю і яскравістю захід був і залишається приголомшливою подією, що викликає беззаперечне зацікавлення публіки.

Цьому сприяє й незвична структура фестивалю, котрий задумувався як єдиний над-твір із власною драматургічною фабулою, кульмінаціями, динамікою, стилістикою та іншими параметрами, властивими музичним і театральним перформансам. Тобто він сконструйований як цілісний синтетичний витвір нового мистецтва – музичного, виконавського та мультимедійного. Вперше у світі фестиваль проводився нон-стоп 48 годин і був збудований за формою музичного твору – симфонії. У цьому заслуга його фундаторки і художній керівниці, композиторки, лауреатки Шевченківської премії 2024 року Кармелли Цепколенко.

Нині в Одесі мав відбутися тридцятий фестиваль. Але цьому завадила війна – у 2022-му через постійні обстріли Одеси організатори вирішили не проводити форум із міркувань безпеки, але вже у 2023 році фестиваль поновили. Щоправда, тепер він має більш камерний формат і орієнтований здебільшого на вітчизняних виконавців та авторів.

Статистичний підрахунок показує, що за 29 років, тобто за 58 діб власне фестивалю та ще кількадесят днів прелюдій і постлюдій (понад 700 годин музики) здійснено приблизно 2500 виконань 2200 творів 1200 композиторів. Фестиваль виховав кілька поколінь молодих українських музикантів і слухачів, які здатні сприймати сучасне нове академічне мистецтво.

Через повномасштабну війну і введення в країні комендантської години організатори змушені були відмовитись від фестивальних ночей. Також композитори і виконавці з інших країн у цьому році присутні в Одесі здебільшого лише віртуально, у вигляді відеоперформансів, фільмів чи просто як автори творів.

У програмі 29-го фестивалю чимало світових та українських прем’єр композиторів з усього світу. Виконують їх саме українські виконавці. З приємністю хочу відмітити, що за рокі існування фестивалю виросло нове покоління артистів, яке сформувалося шляхом виконання сучасної музики. І цьогорічний фестиваль показав, що молоді українські виконавці набули неабиякої майстерності. Це стосується як окремих музикантів, так і колективів.

Особливо маю відзначити таких уже досвідчених і відомих піаністів, як В’ячеслав Дашковський, Ольга Бєгунова й Тетяна Андрієвська-Боденчук. А серед молоді яскраво виділялись Назар Кравчено – флейта, Михайло Безчастнов – віолончель, Ірма Готкова, Юлія Іванова – фортепіано, Катерина Коршомна, Сергій Балинський – скрипка, Дмитро Куковякін – альт, Андрій Малініч – бас-баритон, Сергій Таргоній – баян, Тетяна Муляр – сопрано, Ірина Поліщук – мецо-сопрано, Іван Желязко перкусія.

З-поміж ансамблів, як завжди, увагу привертав фестивальний ансамбль «Senza Sforzando» (художній керівник – піаніст і диригент Олександр Перепелиця), який був створений саме в перші роки фестивалю і збільшився до колективу професіоналів високого гатунку. Він має гнучку структуру і його склад може розширюватися від дуетів, тріо – до оркестру. Якраз на цьому фестивалі ансамбль виступав у різних варіантах і завершував другий фестивальний день як симфонієта.

Уперше на фестивалі цьогоріч прозвучав хор «Strum Spectrum» (художня керівниця – Ганна Копійка). Його особливість у тому, що учасники не є професійними фахівцями хорового співу – вони студенти різних факультетів Одеської національної консерваторії та є любителями сучасної музики.

Контакт із новою музикою почав давати плоди й результатом стала поява професійних колективів і окремих виконавців на фестивалі. Так на форумі народився новий ансамбль під назвою «Вибух емоцій», виконавці якого дуже зацікавлені сучасною музикою і з великим задоволенням її виконують.

За багаторічною традицією фестиваль відкривав президент Бернхард Вульф (у відеоформаті він висловив привітання і побажав учасникам успіху). Після цього відбулося звернення до джерел – показано документальний фільм про Другий фестиваль (1996 рік), який зафільмовано телерадіокомпанією «Просвіта». Було дуже цікаво повернутися на 28 років назад і побачити як усе починалося. Тоді серед виконавців переважали іноземці, такі як П’єр Стефан Меже – саксофон, Карін Левайн – флейта, французький ансамбль «2E2M», шведський саксофоновий квартет та багато інших. Також виступав і прославлений український баяніст Іван Єргієв, який мав інтерес до сучасної музики.

У ті часи наші музиканти майже не знали творів нової музики й не вміли їх виконувати. А вже через 28 років на 29-му фестивалі на сцені стояли лиш українські виконавці, закохані у сучасну музику і спроможні виконувати її дуже професійно, з неабияким смаком.

У програмі «КОНЦЕРТ-ҐРАНД СЦЕНА 1» прозвучали фортепіанні дуети. Першими розпочали цей розділ фестивалю професор В’ячеслав Дашковський та Ольга Бєгунова. Вони виконали два твори індійського композитора Джонатана Рамґопала. То було дуже доречно, бо якраз у ці дні в Києві з офіційним візитом перебував прем’єр-міністр Індії Нарендра Моди.

В інтерпретації Юлії Іванової і Вікторії Савченко прозвучали твори українського композитора Богдана Кривопуста «Скоромовки» та китайської композиторки Лі Юйцінь «Гром Цзинчже пробуджує комах від сплячки із Цзинчже Лунного місяця».

Лі Юйцінь закінчила магістратуру в професорки Кармелли Цепколенко і під час війни залишилася в Одесі навіть після того, як оселю, у якій вона жила, було пошкоджено вибухом від ворожої ракети, що влучила в Спасо-Преображенський собор у центрі міста на Грецькій площі. Це не злякало її. Вона продовжила навчання в Одеській музичній академії.

Як показав виступ на фестивалі – недарма. Твір Лі Юйцінь був одним із найкращих на фестивалі, у якому поєдналися східна і західно-європейська культури.

У виконанні Ірми Готкової та Дмитра Смирнова пролунав твір відомого китайського композитора із Гонконга Дональда Ман-Чінґ Ю під назвою «SPLIT». Ім’я цього композитора не вперше виконується на фестивалях «Два дні й дві ночі нової музики». І знову, як завжди, він продемонстрував високий професіоналізм і талановитість.

Асматі Чибалашвілі, Дмитро Смирнов та Ірма Готкова представили твір Асматі Чибалашвілі «Сім базових емоцій під час війни» за картинами Володимира Мухіна. То був справжній перформанс, у якому поєдналися два види мистецтва й відобразився спектр емоцій, спричинених війною.

Наступний розділ фестивалю – «ТРАНСФЕР-ФАНТАЗІЯ 1». У ньому прозвучали твори Олени Морозової «Падіння у неминуче», Жан-П’єра Рів’єра (Франція) «Дует у трьох частинах», Петеріса Васкса (Литва) «Літні танці», Ганни Копійки «Suspence», Людмили Самодаєвої «2024». Виконавці: Сергій Балинський, Катерина Скарбовійчук – скрипка, Дар’я Абрамова – перкусія, Тетяна Сідлецька – флейта, Олександра Дробут – кларнет, Сергій Таргоній – баян, Євген Сухенко – електрогітара.

Упродовж усього фестивалю проходила виставка відомого художника Володимира Уманенка «ВоляНЕсмерть».

Заключним акордом першого дня був «КОНЦЕРТ-ҐРАНД-СЦЕНА 2», на якому дебютував ансамбль «Вибух емоцій» із творами Юлії Гомельської «Крізь кристали готичної мозаїки», Сінцзімін Пана (Гонконг–Китай) «Історія жахів», Анастасії Лозової (Україна–Швейцарія) «Тріо», Кармелли Цепколенко «У мріях… і тут, на землі». Виконували: Назар Кравченко – флейта, Катерина Коршомна – скрипка, Михайло Безчастнов – віолончель, Дмитро Смирнов, Інна Валентюк – фортепіано. Це стало кульмінацією першого дня фестивалю, в якій поєднались висока майстерність виконавців із вишуканими творами композиторів.

Другий день форуму розпочався з розділу «МІНІ ОПЕРА I». Прозвучала міні-моноопера Людмили Самодаєвої, написана під час війни, у 2024 році під назвою «Борхес і я» для бас-баритона, баяна та фортепіано. Лібрето Євгена Деменка за мотивами оповідання Хорхе Луїса Борхеса «Борхес і я» та щоденниками футуриста й авіатора Василя Каменського. Переклад українською Андрія Малініча. У трактуванні Андрія Малініча (бас-баритон) і Сергія Таргонія (баян) цей унікальний твір розкрив талановитість літераторів, композиторки та виконавців.

У розділі «СОЛО СОЛІСИМО» виступила народна артистка України Тетяна Андрієвська-Боденчук (фортепіано) з надзвичайно цікавою програмою, що експонувала зразки творчості трьох українських композиторів різних генерацій – Олега Ківи, Соната № 2 на три частини (1977), Данила Гетьмана, «3 композиції» (2024), Сергія Пілютикова, «Колискова» (2006) та «Казка» (2008). Піаністка вразила високою майстерністю, віртуозністю і вмінням проникати й передавати художній задум композиторів.

У наступній частині «ТРАНСФЕР-ФАНТАЗІЯ 2» прозвучали твори Сергія Шустова «Листи», Кіри Майденберг-Тодорової «Голос», Альони Томльонової «Скибка неба». Виконавці програми: Сергій Балинський, Катерина Коршомна, Наталя Мазепа, Анна Суббота – скрипка, Дмитро Куковякін, Софія Тищенко – альт, Михайло Безчастнов, Анастасія Мансурова – віолончель, Василь Бабухівський – кларнет, Андрій Малініч – бас-баритон, Ірма Готкова – фортепіано. Було продемонстровано дуже різноманітну за жанрами музику, яка відтворювалася надзвичайно майстерно та з великою цікавістю сприймалася публікою.

Рубрика «МІНІ-МОНООПЕРА 2» містила сцену з камерної опери «Людина-вовк» Андрія Малініча. Роботу реалізовано завдяки стипендії Антонена Арто, заснованої фондом Proto produkciia та лабораторією сучасної опери «Opera aperta». Спеціальний конкурс для півдня проводився у рамках програми «Культурні мости: підтримка діячів культури з південних регіонів України», що втілюється громадською організацією «Інша Освіта» за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри» (UCBI).

Представлена сцена з камерної опери «Людина-вовк» за участю п’яти жахливих видінь у білих балахонах і головного героя викликала овацію публіки. Головною дієвою особою був Сергій Панкеєв, одесит, котрий страждав на лікантропію та став відомим пацієнтом самого Зигмунда Фрейда. Андрій майстерно перевтілювався у різні образи, співаючи різними голосами від баса до фальцета. Коли вовча натура брала вгору, співак видавав горлове гарчання…

Виконували композицію ансамбль у складі Наталі Мазепи, Анни Субботи – скрипка, Софії Тищенко – альт, Михайла Безчастнова – віолончель, Дениса Іщенка – контрабас, Ірми Готкової – фортепіано, Андрія Малініча – баритон і вокальний квінтет: Дар’я Гусак, Антоніна Левенчинська, Любов Бондаренко, Анастасія Буйницька – сопрано, Євген Сільницький – тенор.

Далі прозвучав «КОНЦЕРТ-ҐРАНД-СЦЕНА 4». Зустріч із вокальним ансамблем «STRUM-SPECTRUM». Виконувались твори Ганни Копійки «Дистанція» і «Зоряна музика» за віршами Платона Воронька, Кармелли Цепколенко «Колискова для Сашка», Дьордя Лігеті (Австрія) «Ніч» за віршами Шандора Веєра. Ансамбль майстерно виконав твори, поєднуючи виконання з перформансом, що дуже тепло було сприйнято публікою.

Представляємо вокальний ансамбль «STRUM-SPECTRUM»: Ангеліна Слободянюк, Марія Бєрєстова, Олена Іцкович, Анна Матвієвська, Дар’я Цюре, Анна Середіна, Анастасія Хабаль, Вікторія Скороченко, Марія Прокоф’єва, Світлана Жук, Олександра Романова, Валерія Борщева, Артем Перцев, Сергій Балинський, Данило Матвієнко, Валерій Простомолотов, Євген Сухенко. Художній керівник і партія фортепіано – Ганна Копійка.

І на завершення другого дня відбулася зустріч із «СИМФОНІЄТОЮ SENZA SFORZANDO». Прозвучали опуси Юрія Чаркіна – Камерна симфонія, Богдана Сегіна – «Without title» для скрипки, віолончелі та фортепіано, Бориса Альварадо (Чилі) – «Ворон» і 3 короткі п’єси для двох сопрано, тібетської чаші та фортепіано на вірші Івана Назарала, Лі Юйцінь (Китай) – Камерна симфонія «Ночжа влаштував у морі переполох», Андрія Мерхеля – «Редукція». Конструктивна музична декларація для визначеного камерного ансамблю та інших голосів.

То була зустріч молоді з авторитетними й уже відомими композиторами. І молодь не підвела. Особливо хочеться відмітити твори Юрія Чаркіна і Лі Юйцінь. Попри молодий вік, вони продемонстрували високу майстерність і талант. Їхні камерні симфонії – різні за характером, але наповнені юним запалом і силою.

Андрій Мерхель відноситься до середньої генерації композиторської спільноти. Його твори завжди спрямовані на пошук нового й осяяні незвичайними нахідками.

Богдан Сегін – видатна постать у композиторській спільноті. Роботи митця завжди відрізняються самобутністю і високим професіоналізмом.

Борис Альворадо вже не вперше виконується на фестивалях і завжди звучить оригінально і дуже фахово. Цього разу його музику дуже яскраво виконали Тетяна Муляр та Ірина Поліщук, які за допомогою масок і вбрання перевтілювалися у різні образи.

Отже, склад «СИМФОНІЄТИ SENZA SFORZANDO»: Назар Кравченко – флейта, Ліза Меньшагіна – гобой, Олександра Дробут – кларнет, Іван Девдюк – фагот, Валерій Апостол, Ілля Матусевич – валторна, Тарас Гуцуляк – труба, Іван Желязко, Даша Абрамова – перкусія, Тетяна Муляр – сопрано, Ірина Поліщук – мецо-сопрано, Ірма Готкова – фортепіано, Сергій Балимський, Катерина Коршомна – скрипка, Дмитро Куковякін – альт, Михайло Безчастнов – віолончель, Василь Федоров – контрабас, Олександр Перепелиця – фортепіано, диригент і художній керівник.

Завершення фестивалю супроводили бурхливі овації публіки. Особливою ознакою 29-го Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики», окрім музики та прекрасних виконавців, була світлова палітра. Цьогоріч, як ніколи, велику роль у програмі відігравали світлові ефекти, які допомагали синтетичному сприйняттю музики.

Нам усім не вистачало ще й нічних концертів, але дається взнаки війна. Слід зазначити, що слухачам і учасникам дуже пощастило: прекрасну атмосферу двох фестивальних днів не переривали жодні тривоги або відімкнення електроенергії (хоча дизель-генератор був напоготові).

Війна на мить відступила перед силою музики. Фестиваль продемонстрував здатність нового мистецтва відповідати найдраматичнішим викликам сучасності. Нові опуси українських композиторів у виконанні яскравих українських артистів укотре засвідчили багатство й багатогранність української культури. Фестиваль іще раз довів величезну роль українського мистецтва у світовому контексті та його високий рівень як потужної художньої зброї, що посилює незламність духу українського народу в боротьбі з ворогом.

Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доцент кафедри оперної підготовки Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової

Фото Олега Владимирського та надані організаторами фестивалю