23 серпня у щойно відкритому сезоні Львівської філармонії звучатиме фортепіанна музика композиторів «Празької школи»
Цим терміном позначають українських митців, які у першій половині минулого століття з різних причин вимушено емігрували до Європи, потужним музичним осередком якої на той час була Прага. Саме в Празі директором консерваторії працював славетний професор, композитор Вітезслав Новак, котрий розгледів талант і був наставником багатьох українських музикантів.
Відтворити культурний пласт творчості професора та його учнів стало метою відомих українських піаністів Віоліни Петриченко й Олександра Олійника. Про історію компонування програми розповідає Віоліна Петриченко.
«Ця музика пронизана романтичними настроями та фольклорними мотивами. Я б назвала її “Літньою”, адже вона дихає теплом у кожній ноті, а гуцульські мотиви в прелюдіях Колесси запрошують на прогулянку Карпатами. Програму засновано на діалозі між українською та європейською музичними традиціями.
Багато композиторів із заходу України, зокрема Василь Барвінський, здобували освіту в культурній Празі, де навчалися у Вітезслава Новака, видатного чеха. Саме Новак, який переосмислив глибинні основи чеського фольклору, відкриватиме наш концерт фортепіанним циклом “Пісні зимових ночей”, тв. 30. Цей цикл дуже мелодійний і поєднує традиційну пісенність з новими музичними тенденціями.
Барвінський – центральна постать у музичній культурі заходу України. Його фортепіанні та камерні твори, зокрема “Пісня” соль мінор і “Серенада” до-дієз мажор – це зразки високої музичної майстерності й ліричної виразності. Барвінський навчався у чеського піаніста Вільгельма Курца, який згодом став ректором Празької консерваторії. Саме там Барвінський удосконалював майстерність під керівництвом Новака.
Микола Колесса – композитор, чиї твори поєднують впливи Дебюссі та Бартока крізь призму українських традицій. Його музика вирізняється унікальністю, зокрема цікавими гармонічними знахідками, поліфонічною фортепіанною фактурою та енергійними ритмами. Зачарований народними мелодіями Карпат, Колесса втілив їх у творчості, органічно синтезувавши з західноєвропейськими музичними тенденціями. Його прелюдії, особливо “Гуцульський прелюд”, відтворюють архаїчні мотиви, що надихають і сьогодні.
Федір Якименко з 1924 року працював професором музичного відділу Українського вищого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі. Серед його учнів були Зеновій Лисько та Микола Колесса. У цей час Якименко був дуже активним: як композитор, концертуючий піаніст і диригент хору.
Він написав багато творів для фортепіано, і його дві чотириручні сюїти, що увійшли до цієї програми, є дуже цікавими й сповненими контрастів. Кожна п’єса – окремий світ: деякі пов’язані з фольклором, а інші виконані в стилі західноєвропейської музики.
Ідея програми – показати вплив чеської композиторської школи, але безумовно й продемонструвати наскільки різними шляхами пішли ці композитори».
За інформацією пресрелізу