Концертне виконання опери Гектора Берліоза «Засудження Фауста» 10 квітня у Національній опері України стане головною музичною подією в рамках міжнародного фестивалю «Французька весна в Україні-2019»
На одній сцені одночасно зберуться понад 150 артистів. Безсмертний твір геніального французького композитора прозвучить у виконанні найвідомішого хорового колективу України – Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА», Великого дитячого хору Українського радіо та головного оркестру держави – Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під орудою маестро Володимира Сіренка, а також за участю всесвітньо відомих оперних співаків із Франції та України: Дельфін Айдан (сопрано, Франція) – Маргарита, Олександр Чувпило (тенор, Україна) – Фауст, Лоран Аркаро (бас-баритон, Франція) – Мефістофель, Олександр Харламов (бас, Україна) – Брандер.
Гектор Берліоз був так вражений «Фаустом» Гете, що зважився на його музичну інтерпретацію і йшов до фінальної версії понад 10 років. Сказання про Фауста – чарівника, лікаря, чорнокнижника, що підписав угоду з дияволом, – один із стародавніх бродячих сюжетів. Свої «Фаусти» були у багатьох європейських народів. Кульмінацією становлення образу став «Фауст» Гете. Ця книга так приголомшила молодого Берліоза, що він не розлучався з нею, читаючи її усюди: вдома, на вулиці, в театрі, – й одразу поклав окремі епізоди на музику.
Всерйоз за «Фауста» композитор візьметься набагато пізніше. Він говорив, що «Фауст» такий глибокий і об’ємний, що охопити його одразу неможливо. Познайомившись із перекладами Гете, Берліоз по гарячих слідах створив «Шість сцен із “Фауста”», які згодом знищив. Лише через 16 років, у 1845-му, Берліоз повернувся до цього матеріалу й взявся за складання того, що сам визначив як «драматичну легенду», котра поєднує риси ораторіального й оперного жанру: тут є розгорнуті арії, ансамблі, хорові та балетні сцени, характерні для великої французької опери, що тяжіє до деякої помпезності, – але не німецької масивної, а французької граціозної.
Насичений твір і оркестровими епізодами. Музично «Засудження Фауста» – квінтесенція творчих принципів Берліоза. Це одна з вершин романтичної музики із грандіозним розмахом, барвистими епізодами, контрастними картинами. Вражає новаторство багатого інструментування.
Якщо Фауст у Гете в кінці врятований, то берліозівський герой не звільняється від влади Мефістофеля, а увергається разом із ним у пекло. Берліоз екстравагантно завершив оперу, відійшовши від гетевської версії, – у нього Фауст їде на коні разом із Мефістофелем: вони потрапляють в пекло, де їх зустрічають сатанинськими співами (французьке лібрето написано самим композитором і Альміром Жандоньєром на основі перекладу Жерара де Нерваля поеми Гете «Фауст»).
Отже, легенду про Фауста Берліоз прочитав не так як релігійно-філософський твір, як романтичну історію, котра дала простір його неприборканій фантазії. Картини, що виникають у голові кожного слухача концертного виконання опери-ораторії, напевно виявляться яскравішими за будь-які декорації: чого варта одна лише фінальна сцена скажених перегонів Мефістофеля і Фауста на диявольських конях і подальша картина пекла.
Неймовірно популярним ще за життя Берліоза був «Ракоці-марш», заради включення якого в «Засудження Фауста» композитор переніс дію в Угорщину. На симфонічних концертах часто звучать «Менует блукаючих вогнів» і «Балет сильфів», тему з якого пародіює у своєму «Карнавалі тварин» Сен-Санс (п’єса «Слон»).
Цьогорічний фестиваль «Французька весна» зосереджений на пошуку нових кольорів і нових позитивних мистецьких тем. І геніальний твір Берліоза стане саме тим актуальним звучанням теми пошуку людиною сенсу буття й власного призначення, що захопить усіх меломанів, шанувальників високого мистецтва музики, додавши у наше повсякденне життя нових відтінків і вражень.
За матеріалами прес-релізу
