2, 3, 7 та 8 грудня Львівська національна опера запрошує на особливу премʼєру – балет «Тіні забутих предків» Івана Небесного на лібрето Василя Вовкуна у неокласичній хореографії Артема Шошина
Міжнародна команда постановників презентує модерну візію сюжету про кохання земне і небесне українських Ромео і Джульєтти – Івана й Марічки з двох ворожих родів.
Легендарна повість Михайла Коцюбинського є лідером за кількістю її переосмислень і втілень у різних жанрах: драматичному театрі, кінематографі, живописі тощо.
Літературознавці відзначають її новаторство, кінематографічність і багатоплановість, що становить безмежне поле для мистецьких інтерпретацій. Команда постановників Львівської національної опери робить акцент на психологізмі персонажів і філософському началі першоджерела: усвідомлення себе, власного єства, вибору між земним і небесним, духовним і матеріальним.
«У постановці модерн-балету “Тіні…” ми тяжіємо не до етнографічної візуалізації, а до глибокого філософського осмислення проблеми злопомсти, кола зла. Єдина можливість розірвати його – відповісти на зло добром. Саме так і чинять Іван та Марічка – й перетворюють ворожнечу на справжню любов. Щире, безоглядне кохання є самою сутністю життя, виявляє найвищу красу людини», – характеризує концепцію постановки керівник проєкту, автор лібрето, генеральний директор – художній керівник театру Василь Вовкун.
Запрошений балетмейстер-постановник Артем Шошин (Київ) називає балет «Тіні забутих предків» своєю найкращою роботою. Про стилістичні особливості вистави хореограф зазначає: «…хореографічна лексика “Тіней забутих предків” утілена в жанрі контемпорарі, який у нас в Україні ще називають неокласикою. Тобто вона поєднуватиме класичні елементи балету, модерну, власне контемпу й навіть вкраплення українських хореографічних елементів (у мінімалістичному дусі). Глядач побачить на сцені поєднання різних стилів. Ми хотіли втілити цю повість насамперед сучасно, по-своєму продемонструвавши власне бачення цього класичного твору та відкидаючи звичні шаблони».
Процес підготовки до премʼєри координувала асистентка хореографа Тетяна Куруоглу – хореографка, танцівниця, педагогиня, артистка балету Академічного театру «Київ Модерн-балет», учасниця відомих телевізійних танцювальних шоу, організаторка й учасниця міжнародних фестивалів, конкурсів і майстер-класів.
Музику до балету створив сучасний український композитор Іван Небесний, автор музики до однієї з найуспішніших вистав у репертуарі театру – опери «Лис Микита». За словами митця, його найпершим завданням було надати «Тіням забутих предків» зовсім іншого звучання, що вирізняло би балет серед інших відомих утілень сюжету.
«У “Тінях…” використано народні гуцульські мелодії, …є й інші ритмічні та мелодичні запозичення з гуцульського фольклору. Я просто намагався вплести їх в музичну мову максимально органічно, аби цитування стало природною частиною музики та сприймалося слухачем не як штучна вставка, а органічна, невіддільна складова мистецького цілого», – говорить про особливості музичного втілення композитор.
«Родзинкою» партитури твору є автентичні гуцульські колядки й голосіння, народні пісні та речитативи у виконанні хору Львівської національної опери під орудою головного хормейстера Вадима Яценка.
Диригуватиме виставою знаний майстер інтерпретацій, заслужений артист України, маестро Юрій Бервецький. Про відмінності прочитання повісті Коцюбинського командою театру від інших творів за її сюжетом він зазначає наступне: «Наша історія лежить зовсім в іншій естетичний, філософській і світоглядній площині. Ми нарешті відірвалися від російської імперської культури, коли все мистецтво створювалося на основі готових ідеологічних лекал. Наше прочитання “Тіней забутих предків” іде по рейках творення абсолютно нової, самобутньої, культури, що робить його гостро актуальним у контексті активного запиту суспільства на новий український культурний продукт».
Візуальна концепція запрошеного сценографа й художника світла Арвідаса Буйнаускаса (Литва) переносить глядача у сучасний постмодерністський світ. Сценічний простір, побудований на контрасті лісу й каменю, символізує, за словами постановників, «осмислення особистісно себе і своєї самотності у світі, свого місця серед природи, але вже без природи».
Для створення оригінальних костюмів на перетині автентики й сучасності було запрошено молоду талановиту мисткиню Наталію Міщенко, володарку Гран-прі Конкурсу молодих дизайнерів «Погляд у майбутнє» в рамках UkrainianFashionWeek (Київ, 2011), дизайнерку одягу відомих українських брендів (Роксолана Богуцька, SOLO та ін.). Художній задум костюмів вона окреслює так: «За основу для стилізації я обрала народний одяг карпатських регіонів України кінця ХІХ – початку ХХ століття, а саме Гуцульщини й Буковини. Довгий час я шукала рішення, яким чином і через які візуальні ефекти стилізувати народний одяг, щоб уникнути прямого цитування й застосувати нові та свіжі ідеї».
Театр запрошує переглянути поетичну оповідь на межі реальності й легенди, дійсності та фантазії у постановці, що стане візитівкою сучасного українського балету.
Постановники: диригент-постановник – Юрій Бервецький; диригент – Ірина Стасишин; режисер-постановник, автор лібрето – Василь Вовкун; балетмейстер-постановник – Артем Шошин (Київ); головна асистентка балетмейстера-постановника – Тетяна Куруоглу (Київ); асистенти балетмейстера-постановника – Андрій Мусорин, Анастасія Добровольська (Київ); хормейстер-постановник – Вадим Яценко; сценограф і художник світла – Арвідас Буйнаускас (Литва); головний асистент художника світла – Олександр Мезенцев; художниця костюмів – Наталія Міщенко (Луцьк); головна асистентка художниці костюмів – Жанна Малецька.
Керівник проєкту – Василь Вовкун.
Дійові особи та виконавці: Марічка – Анастасія Бондар, Роксоляна Іскра, Ольга Пилипейко; Іван – Арсен Марусенко, Сергій Александров, Максим Кадикало; Палагна – Марина Гулега, Мар’яна Гресь, Ярина Котис, Романа Думанська, Олена Мицко; Чугайстер – Олександр Омельченко, Андрій Михаліха, Дмитро Коломієць, Ілля Устиненков, Артур Кокоєв; Вогонь – Уляна Корчевська, Вікторія Зварич, Катерина Супруненко, Романа Думанська; свати – Богдан Ключник, Андрій Білоус; сваха – Юлія Єрмоленко; батько Марічки – Андрій Білоус; мама Марічки – Ганна Єфременюк; батько Івана – Богдан Ключник; мама Івана – Юлія Ушакова; друзі, подруги, міфічні істоти – артисти балету.
Хор та оркестр Львівської національної опери.
Солісти: Анастасія Гончарова, Анастасія Яценко (сопрано); Ірина Чікель (голосильниця); Юрій Трицецький (колядник).
У виставі беруть участь учні Львівської державної хореографічної школи.
Проєкт реалізується за підтримки Львівської обласної військової адміністрації.
Офіційний партнер – Kozytskyi Charity Foundation. Генеральний партнер – ТЗОВ «РСП “ШУВАР”».
За інформацією пресрелізу
