Українське культурно-мистецьке життя продовжує рухатися шляхом актуалізації вітчизняної класики. Не може не радувати той факт, що твори українських композиторів, дійсно гідні бути репертуарними, звучать на сценах все частіше, і не лише задля відзначення «круглих дат». Як приклад – діяльність Студентського хору Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського, художнім керівником і диригентом якого є заслужений діяч мистецтв України, професор Сергій Прокопов. Нам пощастило взяти інтерв’ю у маестро з нагоди концерту хору в рамках «Харківських асамблей-2019», де серед усього розмаїття програми прозвучала харківська прем’єра духовного твору Артемія Веделя.
– Сергію Миколайовичу, імпреза була цікава й різнохарактерна. Окрім університетського хору, ми мали можливість почути виступи таких яскравих колективів, як дитячий хор ХОПДЮТ «Весняні голоси» (художній керівник – Олексій Фартушка) і хор хлопчиків ХССМШ (керівник – Олексій Кошман). Чи могли би ви детальніше розповісти про прем’єрне для Харкова виконання духовного концерту Артемія Веделя? Його ноти були віднайдені відносно нещодавно. Як вони потрапили до ваших рук?
– Духовний концерт «Тебе, Бога, хвалим» (ре мажор) для солістів, мішаного хору і симфонічного оркестру, можливо, один із ранніх у творчості композитора, був знайдений в одному з московських монастирів. У ньому переважають світлі, оптимістичні образи, тому саме ним мав завершуватися вечір хорової музики за задумом художнього керівника фестивалю, ректора нашого університету Тетяни Вєркіної. Це вже другий твір композитора, який останнім часом з’явився у репертуарі Студентського хору Харківського національного університету мистецтв. Два роки тому також вперше у Харкові ми виконали інший концерт Артемія Веделя – «Помолихся лицу Твоему всем сердцем моим». Оркестрову партитуру для обох творів написала видатна сучасна українська композиторка Леся Дичко, літературну редакцію здійснив Євген Махновець. Саме Леся Василівна люб’язно надіслала нашому хору партитури і партії цих опусів.
– Леся Дичко – композиторка з яскравою художньою самобутністю. Якою мірою її авторський стиль проглядається в оркестровій партитурі концерту?
– Створюючи оркестрову партитуру, мисткиня спиралася насамперед на оригінальний тематичний матеріал. Вона продемонструвала тактовний підхід до авторського стилю та стилю тієї епохи. Великий склад оркестру надав звучанню масштабності. Водночас це викликало й проблеми ансамблю, балансу між молодими голосами хористів і оркестром (диригент – Ірина Вербицька). У роботі з хором багато уваги ми приділяли саме драматургії твору (темповим, динамічним контрастам, а також ролі окремих частин у цілісній структурі композиції).
– Два роки тому на честь 250-річчя Артемія Веделя за вашого сприяння у Харкові був проведений хоровий фестиваль. Зараз ви продовжуєте активно включати в програми його твори й опуси Дмитра Бортнянського та Максима Березовського.
– Справді, духовні композиції українських композиторів-класиків «золотої доби» – Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя посідають особливе місце як у хоровому, так і в педагогічному репертуарі кафедри хорового диригування університету. Ми вперше у нашому місті виконали нещодавно віднайдені професором Мстиславом Юрченком духовні хорові концерти Максима Березовського «Всі язиці восплещите руками» і «Да воскреснет Бог». Із успіхом протягом кількох років наш хор виконував відомий твір Березовського «Unser Vater». Хорові концерти Дмитра Бортнянського №№ 3, 15, 16, 21, 24, 27, 32 увійшли до золотого фонду хорового і педагогічного репертуару на кафедрі. Не випадково саме творчості Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артемія Веделя буде присвячено Другий всеукраїнський конкурс хорових диригентів у рамках XVII відкритого конкурсу молодих виконавців «Харківські асамблеї», що проводитиметься 1–3 травня 2020 року в нашому університеті. Крім того, на концерті в рамках цьогорічних асамблей у виконанні студентського хору харківські слухачі вперше за останні 30 років почули кантату Миколи Лисенка «На вічну пам’ять І. Котляревському», твори Миколи Леонтовича та Ганни Гаврилець. До слова, хорова музика цієї київської композиторки досить популярна серед харківських хормейстерів: хорові концерти «Боже мій, нащо мене Ти покинув», «Все упованіє моє…», обробки народних пісень, зокрема, «Засвічу свічу» входять до репертуару провідних хорових колективів міста.
– Поділіться особливостями підготовки програми, що прозвучала. У чому специфіка роботи зі студентським хором?
– Хори, які брали участь у підготовці фестивалю, у вересні – на початку жовтня ще не в змозі досягти ідеальної форми. Склад учбових хорових колективів, як відомо, щороку оновлюється. Наш студентський хор цьогоріч помінявся на чверть! Потрібен час не лише для «вспівування» складних творів, а й для ансамблевої роботи, без котрої неможливо домогтися якісного виконання. Залишається лише подякувати учасникам дитячих хорів і студентам за велику та плідну роботу, гідно оцінену слухачем. До речі, про них. У всіх хорових колективів, які брали участь того вечора в концерті, вже склалася своя публіка, котра розуміє та любить класичну, духовну музику. Мені здається, що в цьому є заслуга і самого фестивалю «Харківські асамблеї», єдиного в Україні фестивалю класичної музики, що здійснює важливу просвітницьку місію.
Ангеліна МАМОНА
Фото Людмила КАЗАКОВА
На головному фото – Сергій Прокопов і Тетяна Вєркіна
