plener-drohobych

Дрогобич – місто з давніми культурно-мистецькими традиціями. Крім літератури (Дрогобич – місто Івана Франка!) у нас є здобутки у сферах образотворчого, музичного, театрального та інших мистецтв

У роки відновленої незалежності України ці та інші мистецькі напрямки отримали нові струмені, що відбулося завдяки перспективам національної культури незалежної держави. Зокрема до цього процесу долучилися навчальні інституції міста – дитячі художня, музичні школи, музичний коледж імені Василя Барвінського, факультети державного педагогічного університету імені Івана Франка та інші, що прищеплювали молоді знання та інтерес до мистецтва як феноменального суспільного явища.

Зрозуміло, що в кожної з перелічених інституцій за сприяння професійних мистецьких установ – Обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича, Заслуженого ансамблю пісні і танцю «Верховина», окремих митців – є величезні творчі здобутки всеукраїнської і міжнародної ваги.

Від 2018 року в Дрогобичі відбувається міжнародний пленер «Розмаїття культур», започаткований директором Дрогобицької дитячої художньої школи та галереї сучасного мистецтва Ігорем Шимком. П’ять пленерних акцій за участю членів Національної спілки художників України та відповідних спілок Польщі, Словаччини значно розширили обрії як мистецького простору міста, так і потенційних особливостей його сприйняття у найширшому контексті.

Історія цих пленерів зафіксована численними полотнами, в яких майстерно віддзеркалені неповторні миті життя нашого міста й околиць, його історії. Окрім того, видано друком чудові альбоми з інформацією про майстрів пензля та їхніми ілюстраціями.

Допитлива натура Ігоря Шимка обумовила розсунення мистецьких меж пленеру. Віддавна пан Ігор цікавився, крім свого фаху, іншими мистецтвами, хвилювала його й музика. І річ навіть не в тому, що десь на горищі художньої школи лежав без ужитку старий контрабас: за допомогою художника-джазмена з Білої Церкви, виявилася не лише виконавська придатність інструмента, а й подальший розвиток ідеї поєднати образотворче мистецтво з музикою.

2023 року пленер у Дрогобичі відкрив нову унікальну сторінку завдяки включенню у його вузько образотворчу сферу музичного мистецтва. Шостий міжнародний пленер «Розмаїття культур» носить назву «Джаз-пленер. Колір і звук».

Якщо пленер, як одна з поширених у світі форм роботи майстрів пластичного мистецтва – найперше живописців, графіків, скульпторів – передбачає індивідуальну творчість художників у відкритому просторі-повітрі, то музика – мистецтво часу має природу спілкування митця з людьми, як в індивідуальній, так і в колективній формах. Дивним чином тут поєднуються феномени буття – Простір і Час, які формуються безпосередньо у свідомості митців.

Про дуалізм – сполучення різних мистецьких виявів людської душі, що здійснюється вже віддавна в різні епохи, у різних країнах, досліджено вже чимало. Звичайно, геніальних особистостей в історії світу не так багато, але варто згадати такі імена, як Леонардо да Вінчі, Тарас Шевченко, Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, Василь Кандинський…

Взаємодія, взаємовпливи та взаємозбагачення різних мистецтв, зокрема, музики та образотворчості, серед іншого, відчутні в повній мірі. Тому митцям різних сфер зрозумілі фраземи «кольорова гама», «звукова палітра», «звучний колір», «яскравий звук», не кажучи вже про «ритм» чи «композицію». Подібно зі спільними жанрами для обох видів – «портрет», «етюд», «фреска».

У продовженні уявляємо собі «діалог» музики та образотворчості, що відбувається в процесі складання: за всієї відмінності в обох мистецтвах (потрібно наголосити на тому, що в музиці присутня триєдиність: композитор – виконавець – слухач) можемо пофантазувати й представити процес творчості таким чином, що музикування відбувається з асоціюванням кольорів, а художник «слухає» звуки свого єства, що сприяє творенню цілісності задуманого… Одне слово, «мистецтва зближуються одне з одним і шукають переходу одне в одне», – як висловився мислитель Освальд Шпенглер.

Упродовж віків мистецтво виробило величезну кількість різновидів у багатьох жанрах. У музиці серед таких видів за ось уже як понад 100 років надзвичайної популярності набув джаз. Мистецтво афроамериканського походження заполонило усі континенти. У кожній із країн джазова специфіка обростає своїми національними особливостями.

Україна теж має визначні здобутки в музиці взагалі та в джазі зокрема. Останнє сприяло, мабуть, тому, що 6-й пленер у Дрогобичі до образотворчості органічно долучив власне джазовий компонент. Це можна пояснити найголовнішими рисами джазу, крім демократичних і комунікаційних властивостей, – імпровізаційністю й ритмікою. На цю тему є чимало висловлювань і досліджень, але важливо підкреслити саме цю особливість, тому що імпровізація – тобто вільне творення тла мистецтва – так чи інакше присутня і в творчості живописця, скульптора чи графіка.

2014 року в стінах Дрогобицького музичного коледжу імені Василя Барвінського свою діяльність започаткувала «Лабораторія джазу». Її ініціатором і керівником є викладач-методист, голова циклової комісії духових та ударних інструментів, майстер гри на саксофоні Ярослав Проців – лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів.

«Лабораторія джазу» від 2016 року розпочинає міжнародний фестиваль у Дрогобичі «JazzBez». Ряд вихованців коледжу, які пройшли школу лабораторії, виросли у майстрів європейського класу і представляють мистецтво України на Батьківщині та за її межами. Це Андрій Дулиш, Ілля Василинець (Німеччина), Юрій Маценко, Богдан Ліпінський (Польща) та інші.

Завдяки новим можливостям, які відкрив цьогорічний джаз-пленер, в ньому взяли активну участь нинішні учасники «Лабораторії джазу». Це безпосередньо Ярослав Проців і студенти коледжу – Олександр Гук, Максим Буняк, Артем Сайнюк, Андрій Голова, Дмитро Чуваков, Катерина Соболта, Віталій Земко.

Велике зацікавлення викликала професійна майстерність досвідчених джазменів із різних куточків України. Це заслужений артист України, доцент Київського інституту музики імені Рейнгольда Глієра, диригент біг-бенду Президентського оркестру Олександр Рукомойников (Київ) – саксофон, заслужений артист України, артист Черкаського симфонічного оркестру Олександр Шнайдер – контрабас, заслужений артист АР Крим Сергій Крашенінніков (Сміла) – фортепіано, заслужений працівник культури України Микола Євпак (Черкаси) – ударні інструменти, викладач Черкаської музичної школи № 1 Олександр Черкашин – тенор-саксофон, Микола Кирилов (Кременчук) – ударні інструменти.

Промоутером участі цих музикантів у джаз-пленері 2023 року став Олександр Дмитренко, який у творчій діяльності віддавна поєднує дві сфери – музичну та образотворчу. Олександр Дмитренко як художник не раз приїздив на пленер у Дрогобич. Нині він у Білій Церкві очолює дитячу художню школу, а як джазмен (гітара, контрабас) є президентом джаз-клубу в рідному місті.

Серед митців України, що у своїй творчості поєднали дві або більше сфер, звичайно, є цікаві особистості. Одна з них – Флоріан Юр’єв, архітектор, художник, поет, мислитель і майстер із виготовлення струнно-смичкових інструментів. У кожному з перелічених видів діяльності Флоріан Юр’єв залишив неперевершені зразки. Можна пригадати архітектурний шедевр – будівлю Інституту науково-технічної інформації (славнозвісну космічну «тарілку»), проєкт прапора Києва і багато досконалих скрипок, виготовлених власноруч…

Відома композиторка сучасності, народна артистка України, секретарка правління НСКУ, професорка Леся Дичко у творчості від початків використовує засади, теми, образи живопису й архітектури. Крім того, що впродовж багатьох років вона викладала музичні предмети для студентів Академії мистецтв у Києві, – у музиці створила низку композицій, назви яких говорять самі за себе: «Пейзажі», «Пастелі» (цикли солоспівів), «Фрески за картинами Катерини Білокур» (для скрипки та органа), нарешті, «Симфонічні фрески» («Джерело») у 6-ти частинах за картинами українських художників.

Кілька років тому у рамках фестивалю української музики «Струни душі моєї» в Дрогобичі відбувся фестиваль творчості відомого українського композитора і художника з Києва, автора музики до понад 50-ти фільмів Святослава Крутикова. В ті дні у Дрогобичі й Стрию відбулися як концерти його музики, так і виставки художніх робіт. Святослав Крутиков поєднує у творчості музику й живопис, успішно використовує засоби обох мистецтв. Ряд його картин навіяно образами музики, а музичні композиції нерідко написані під враженням від того чи іншого образотворчого зразка.

Насолода мандрує від ока до вуха і навпаки – перефразовую слова професора Андрія Содомори. Мистецтвознавець з Ужгорода Одарка Долгош, котра науково досліджує стародруки, свого часу спілкувалася з професором Юрієм Ясіновським – відомим науковцем у сфері музичної медієвістики. Як учасниця джаз-пленеру, вона звернула увагу на деталі давньої архітектури Дрогобича. Зуміла відобразити в своїх свіжих полотнах деякі її деталі, стверджуючи тим самим факт наявності «дрогобицького бароко».

«Музика – найбільш абстрактна мистецька форма. Одна з найдавніших серед красних мистецтв, де звуки або їхні поєднання передають цілий спектр почуттів, настроїв, станів, почувань. Вони творять кінцеву цілісну форму, вони – самодостатні при їх розмаїтті…», – свідчить художник Ярослав Шимін.

«Нинішній джаз-пленер дав можливість синтезу аби віднайти нову мистецьку якість. Для мене – це можливість через узагальнення, геометризацію, абстрагування перейти до такого способу вираження, де абстрактність носила б ознаки реальності – як реальність вміщує ноти абстрактності», – продовжує Ярослав Шимін.

Глибоко осмислені, влучні слова майстра пензля не лише підтверджують важливість і своєчасність поєднання двох мистецтв у 6-му міжнародному пленері міста Дрогобича, а й розкривають окремі сутнісні риси такого важливого поняття, як абстракція. Наголошуючи на окремих властивостях образотворчості, Ярослав Шимін екстраполює свої думки на мистецтво звуків.

Не секрет, що деякі талановиті майстри пензля чи різця вміють органічно включати у твори елементи різних видів мистецтва. Наприклад, на картині чи в скульптурі зобразити щось із музики – портрети співаків, музикантів, музичні інструменти тощо.

Джаз-пленер, до речі, відкрився виставкою представника львівської школи, художника Ореста Цюпка, що тепер оселений в Хусті. Серед великої панорами його живописних робіт – краєвиди міст, барвисті картини природи, романтичні жіночі образи, натюрморти – глядачі помітили низку оригінальних «музичних» композицій гуцульсько-гуральської тематики: «Гудаки» (серія), «Старий музика» та інші.

Перед пленером у Дрогобичі відкриваються нові перспективи – 6-й джаз-пленер виразно це підтверджує.

Володимир ГРАБОВСЬКИЙ