Концерти Національного будинку музики у квітні

Національний будинок музики оголосив репертуар своїх колективів у квітні. Концерти камерної та оркестрової музики різних епох і жанрів відбудуться у Національній філармонії, «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська», Софійському соборі та Київській опері

4 квітня, 19:00, Національна філармонія

Іван Кучер і Liatoshynskyi Capella

Соліст Національного будинку музики, видатний український віолончеліст Іван Кучер разом із Liatoshynskyi Capella під керівництвом Богдана Пліша представлять романтичну програму з творів Форе, Бруха, Респігі та Родіна.

Гру Івана Кучера відзначають за яскравий темперамент, насичене звуковідтворення, різноманітну темброву та образну палітру. Впродовж кар’єри виконавець записав три платівки з творами Бетховена й Брамса («Voicelle» Японія), Гайдна і Сильвестрова. У фондах українського радіо та телебачення знаходяться записані Іваном Кучером твори Гріга, Пуленка, Лятошинського, Косенка.

7 квітня, 18:00, «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»

Любов поета: Шуман, Шопен, Ліст

Цикл «Любов поета» з’явився у так званий «рік пісень» Роберта Шумана. Досі байдужий до вокальної лірики, впродовж 1840 року він написав понад 130 пісень. Причиною такого бурхливого натхнення стало одруження з Кларою Вік після виснажливих років боротьби за кохання.

У «Любові поета» зосереджені всі головні риси вокального стилю Шумана: прискіплива увага до поетичного слова та ритміка вірша, заглиблення у переживання героїв і втілення складного психологізму в музиці.

На концерті солісти Національного будинку музики – тенор Сергій Андрощук, віолончеліст Іван Кучер і піаністка Тетяна Войтех – також представлять відомі твори сучасників Шумана: Ференца Ліста, Фелікса Мендельсона та Фридерика Шопена.

8 квітня, 18:00, Київська опера

Благання спокою: Дворжак, Станкович

Камерний ансамбль Національного будинку музики – NB Chamber group – у новій програмі виконає знамениті твори класиків минулого й сучасності: Антоніна Дворжака та Євгена Станковича.

Фортепіанний квінтет № 2, оp. 81 вважається одним із найбільших досягнень Дворжака і європейської камерної музики загалом. У масштабних чотирьох частинах чеський композитор вдало поєднує епічний розмах із проникливою лірикою та ритмічною винахідливістю.

Тріо Євгена Станковича, що й дало назву концерту, резонує зі світовідчуттям кожного з нас сьогодні. Крізь тривожні та часто трагічні новини, які ми чуємо щодня, у творі класика української музики ми маємо можливість бодай на вечір перелаштувати слух на пошук внутрішньої рівноваги і миру.

9 квітня, 16:00, Софійський собор

Сенси: Спогади / Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble

У час війни ми шукаємо безпечних місць. Часто, не маючи їх фізично, ми вишукуємо ці місця у нашій пам’яті, занурюємося у спогади, де нам було добре і спокійно.
Коли губимося чи втрачаємо сенси життя, – ми повертаємося до внутрішніх першооснов. Ще до того, як соціум почав накладати на нас ярлики чи набуті стереотипи, яким слід відповідати.

Повернення до фундаменту, на якому ми будуємо себе, є надзвичайно важливим. Так і в музиці, в історії, у будь-якій сфері життя необхідно знати витоки своєї справи.

У програмі «Сенси: Спогади» Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble поставили завдання створити міст між епохами, поєднати давню музику та музику сучасних композиторів, які поверталися до музичних джерел і основних засад творення музики.

Твори, які прозвучать у концерті, побудовані на основах григоріанських хоралів, старовинних піснеспівів, музики відродження й бароко. Це буде повне занурення у себе як в особистісному, так і глобальному розумінні.

14 квітня, 18:00, галерея «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»

Музика північного сяйва: Ґріґ, Сібеліус, Свенсен

Скрипаль Михайло Білич і піаніст Андрій Васін ознайомлять слухачів із творчістю найвідоміших композиторів держав Скандинавії ХІХ століття, які збагатили європейську класичну музику фольклорними інтонаціями своїх країн: норвежцями Едвардом Грігом і Йоханом Свенсеном та фіном Яном Сібеліусом.

Центральне місце програми займає знаменита Третя соната для скрипки і фортепіано Едварда Гріга – найулюбленіший музикантами камерний твір, котрий водночас ставить перед виконавцями серйозні художні завдання.

Як і в більшості творів Гріга, у Сонаті ви почуєте ритми й мелодичні контури норвезьких народних пісень. Окрім того, ця музика сповнена експресивних звучань і психологічної глибини.

16 квітня, 16:00, Андріївська церква

Солоспіви єднання. An die Musik

Солоспіви єднання. An die Musik – спільний проєкт Foundation LiedBasel (Базель/Швейцарія) і Національного будинку музики. Проєкт розпочався минулого року восени. Основною його метою була підтримка й моральна допомога внутрішньо переміщеним особам і всім постраждалим від російської агресії.

Солісти Національного будинку музики – сопрано Іванна Пліш, контратенор Роман Меліш, піаніст Андрій Васін і бандурист Тарас Столяр – виконають програму з творів німецьких, австрійських та українських композиторів. Це символічна ода музиці, яка несе надію та заспокоює зранену душу. Вона на певний час допомагає зануритися у відчуття безпеки та дозволяє відпочити від тривог і знайти тишу всередині себе.

20 квітня, 19:00, Національна філармонія

Симфонії Євгена Станковича: Liatoshynskyi Capella: Orchestra

Liatoshynskyi Capella: Orchestra під керівництвом Богдана Пліша виконає три оркестрові твори класика української музики Євгена Станковича: Камерну симфонію № 5 «Потаємні поклики», Симфонієту № 2 для чотирьох валторн і струнних, а також Камерну симфонію № 7. Ці твори яскраво демонструють сміливі експерименти композитора з тембровими можливостями оркестру та окремих інструментів і відчуттям часу у музичному творі.

Євген Станкович – один із ключових сучасних українських композиторів. Його творчість налічує десятки творів у жанрах камерної, симфонічної, оперної музики, які вже понад 40 років звучать на світових фестивалях академічної музики й незмінно асоціюються у слухачів саме з Україною завдяки глибокій вкоріненості в українській питомий мелос, а також історичним темам, які обирає автор для творів.

28 квітня, 18:00, галерея «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»

Шуман та Барвінський: Камерні твори

Михайло Білич, Кирило Бондар, Андрій Чоп, Микола Любенко та Андрій Васін представлять камерну програму з творів видатного німецького композитора ХІХ століття Роберта Шумана та українського класика Василя Барвінського.

Фортепіанний квінтет Роберта Шумана вважається чи не найбільшим творчим досягненням композитора епохи романтизму, а також одним із найвидатніших камерних творів в історії музики загалом. Композиція вражає епічними масштабами, а також екстравертним, бурхливим характером звучання.

Струнний квартет Василя Барвінського переносить нас в іншу, ліричну художню дійсність, населену характерними українськими інтонаціями, вплетеними у бездоганний каркас класичних форм. Композитор з особливою ніжністю й увагою працював над твором, адже його він присвятив молодим музикантам, які починали кар’єру як українські музиканти, а третю частину написав для своїх дітей, «коли вони ще й не почали вчитися музики».

29 квітня, 19:00, Національна філармонія

Віолончельні сонати: Брамс, Мендельсон

Віолончеліст Артем Полуденний і піаніст Роман Лопатинський уже звично знайомлять київську публіку з головними віолончельними сонатами світової музики. Цього разу музиканти обрали твори німецьких композиторів Йоганнеса Брамса та Фелікса Мендельсона, що по-своєму є також вшануванням творчості іншого великого німця – Йоганна Себастьяна Баха, який відзначав день народження у березні.

ак, у Сонаті № 2, оp. 58 (1843) Фелікс Мендельсон виказав захоплення музикою Баха і глибоке її знання. Третя частина сонати Adagio представляє типово бахівський хорал у фортепіано, тоді як партія віолончелі наслідує речитативи з Хроматичної фантазії та фуги.

Подібним чином зробив і Йоганнес Брамс у Сонаті № 1, оp. 38 (1862–1865). У першій частині твору композитор використав музичний матеріал Контрапунктів 4 і 13 із «Мистецтва фуги» Баха.

30 квітня, 17:00, Київська опера

Меса-танго: Liatoshynskyi Capella

Пуританське католицьке богослужіння у яскравих і пристрасних шатах танго. Як вам таке поєднання?

У неділю, 30 квітня, Liatoshynskyi Capella під керівництвом диригента Андрія Сиротенка виконає популярний твір Мартіна Палмері «Misatango». У ньому аргентинський композитор перемішав традиційне шестичастинне католицьке богослужіння латинською мовою зі стилістичними особливостями танго.

Не переймайтеся щодо канонічності такого міксу, адже твір став неймовірно популярним серед вірян: у 2013 році його виконали на Міжнародному фестивалі сакрального мистецтва у Ватикані. Того ж року звучанням Misatango відзначили інтронізацію колишнього кардинала Буенос-Айреса, який став Папою Франциском.

На цьому приголомшливі музичні експерименти не закінчуються. Liatoshynskyi Capella виконає дві «Бахіани» Ейтора Вілли-Лобоса, в яких композитор майстерно переосмислює стиль Йоганна Себастьяна Баха крізь призму народної і популярної музики Бразилії.

За матеріалами пресрелізу