Квітнева афіша Національної філармонії

302

Національна філармонія України у квітні пропонує концерти на всі смаки та уподобання

Цього місяця у Колонному залі імені Миколи Лисенка звучатимуть Гайдн, Моцарт, Брамс, Мендельсон, Шуберт, Шопен, Равель, Дебюссі, Дворжак, Вебер, Ріхард Штраус. Буде багато української музики – Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, Семена Гулака-Артемовського, Миколи Колесси, Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Миколи Коляди, Ганни Гаврилець та Олександра Родіна.

Відбудуться два Великодніх концерти: Чоловічої хорової капели імені Левка Ревуцького та Національного духового оркестру України. Астора П’яццоллу пропонують послухати у незвичному виконанні Ансамблю народних інструментів «Рідні наспіви», а джазові хіти Дюка Еллінгтона, Гордона Гудвіна, Джо Завінула, Гербі Генкока можна буде почути від біг-бенду Національного духового оркестру України.

Філармонія активно працює над зворотнім зв’язком і тому запустила Анкету відвідувачів. Буквально у перші ж дні її заповнило багато зацікавленої публіки. Тож, формуючи квітневу афішу, філармонія встигла відреагувати на деякі запити та пропозиції

Звертаючись до відвідувачів із проханням заповнити анкету (за посиланням http://bit.ly/3lTINw3), творча команда філармонії наголошує: «Ми прагнемо змін і хочемо бути суголосними часові. Результати анкетування допоможуть нам стати ближчими, почути вашу думку, відчути смаки, надихнутися ідеями та пропозиціями. Давайте побудуємо наступний сезон разом!»

Іван Кучер (віолончель) і Lіatoshynskyi Capella – 4 квітня, 19.00

Національний будинок музики та Liatoshynskyi Capella під орудою диригента Богдана Пліша представляють романтичну концертну програму із творів Едварда Елгара, Габрієля Форе, Отторіно Респігі, Макса Бруха та Олександра Родіна. Майже у всіх творах програми солюватиме віолончеліст Іван Кучер, досвідчений і глибокий музикант-віртуоз. Іван Кучер – унікальний артист широкого діапазону із яскравою харизмою та бездоганною музичною репутацією, майстер красивого звука й живої емоції. Кожен виступ маестро – магія, що дарує радість творчого відкриття і співпереживання. Безумовно, це буде його вечір.

Богдана Півненко (скрипка) та Анна Хмара (фортепіано) – 6 квітня, 19.00

Зірковий дует подарує вишуканий вечір української музики. Прозвучать твори як знаних, так і маловідомих композиторів. Серед останніх – Микола Коляда, талановитий самобутній художник, чиє життя, на жаль, обірвалося дуже рано (він трагічно загинув 28-річним). Творче життя Коляди було тісно пов’язане з Харковом 1920–1930-х років. Його вважають представником неофольклорного напрямку української музики. Також у програмі концерту – твори Бориса Лятошинського, Рейнгольда Глієра, Юлія Мейтуса, Віктора Косенка.

«В обіймах танго», Ансамбль «Рідні наспіви» – 9 квітня, 19.00

Не закохатися у круговерть щемливого, пристрасного шалу музики Астора П’яццолли непросто. Мелодії «Короля танго» прозвучать у незвичному виконанні Ансамблю народних інструментів «Рідні наспіви» за участю солістів Єлизавети Ліпітюк (сопрано), Германа Сафонова (скрипка) та Марії Віхляєвої (фортепіано). До того ж, на сцені будуть артисти Ансамблю балету «Терен». Така творча співдружність не залишить байдужим нікого.

«Хіти джазу». Біг-бенд Національного духового оркестру України – 10 квітня, 19.00

Біг-бенд Національного духового оркестру України на постійній основі постав 2017 року. Його душею і головним нервом став енергійний і харизматичний Олексій Вікулов. Олексія називають диригентом нового покоління, «найджазовішим диригентом» України. Маестро знає як на концерті створити атмосферу свята і подарувати публіці незабутні емоції.

Цього разу він представить яскравий джазовий концерт. Прозвучать відомі джазові хіти Дюка Еллінгтона, Гордона Гудвіна, Джо Завінула, Гербі Генкока та інших джазменів. Слухачі матимуть змогу насолодитися знайомими мелодіями та майстерним виконанням оркестру за участю віртуозних солістів.

Брамс, Колесса. Національний камерний ансамбль «Київські солісти» – 12 квітня, 19.00

«Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представляють твори Йоганнеса Брамса і українського композитора Миколи Колесси. Соліст – Геннадій Ковтун.

Кларнетовий квінтет Йоганнеса Брамса був створений композитором для видатного музиканта Ріхарда Мюльфельда. До цього Брамс майже рік нічого не писав. Але коли почув блискучу гру Мюльфельда, то взявся одразу за два твори для кларнета: тріо й квінтет. Пізніше присвятив Мюльфельду також дві кларнетові сонати.

Другий твір програми – Сюїта для струнних «В горах» легендарного львів’янина, композитора й диригента Миколи Колесси. Самобутність Колесси-композитора – у тонкому поєднанні західноєвропейських музичних практик із глибоким розумінням українського фольклору, передусім гуцульського й лемківського. Сюїта «В горах» є яскравим зразком такого синтезу.

Мендельсон, Штраус. Філармонійний оркестр НФУ – 13 квітня, 19.00

Амбітна програма концерту продемонструє весь потенціал філармонійного симфонічного оркестру під орудою диригента Віктора Олійника. Заявлені твори – складні для виконання як у суто технічному, так і в ідейному плані. Втім ця музика – справжня насолода для вух.

П’ята симфонія Мендельсона, відома під назвою «Реформаційна», має дуже заплутану історію написання. Точно відомо, що твір пов’язаний із відзначенням церковної Реформації в Німеччині. У симфонії використано кілька протестантських хоралів. Сам автор описував свою «Реформаційну» саме як «церковну симфонію».

Другий номер програми – Симфонічна поема «Смерть і просвітлення» Ріхарда Штрауса. Поряд із Реквіємом Моцарта й «Піснею про землю» Малера – це один із шедеврів класичної музики, присвячений темі смерті.

«Воскресіння день» – 17 квітня, 19.00

На другий день Великодня Муніципальна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького запрошує на концерт! Участь беруть Анатолій Паламаренко (художнє слово) та Валентина Матюшенко (сопрано). Концертну програму складено з духовних творів від давніх анонімних церковних розспівів до авторських творів Артемія Веделя на вірші Григорія Сковороди, Дмитра Бортнянського, Кирила Стеценка, Олександра Тарасенка на канонічні тексти.

«Запорожець за Дунаєм», прем’єра – 18 квітня, 19.00

Культову українську оперу Семена Гулака-Артемовського покажуть у дещо незвичному ракурсі – у жанрі літературно-музичної вистави на одну дію (в оригіналі твір має три дії).

Цьогоріч виповнюється 160 літ від дня прем’єри «Запорожця». Однак опера й сьогодні не втрачає привабливості. До того ж, під час війни рф проти України її актуальність, динамічний сюжет, колоритні образи, життєствердний гумор і яскраві історичні паралелі дають можливість розставити акценти, суголосні часові.

«Запорожця» буде представлено під певним історико-політичним кутом, де зчитується сьогодення. Це й поневіряння тих, хто нині покинув рідну землю, рятуючись за кордоном, і мрії про життя у вільній, незалежній Україні, які допомагають усім нам витримати й вистояти. Автором і художнім керівником проєкту є Володимир Лукашев, а режисерка-постановниця – Ганна Новіченко.

«Боже великий, єдиний». Великодній концерт – 19 квітня, 19.00

Національний духовий оркестр України під орудою Олексія Баженова пропонує зануритися в атмосферу християнського єднання, урочистості й свята. Колектив представляє великодній концерт, де прозвучать справжні перлини класичної музики від бароко до сучасності: «Ave Maria» Джуліо Каччині, «Hallelujah!» Георга Фрідріха Генделя, «Arioso» Йоганна Себастьяна Баха, «Аdagio» Томазо Альбіноні, «Радуйтеся, праведнії» Дмитра Бортнянського, «Pie Jesu» зі знаменитого Реквієму Ендрю Лойда Веббера. Участь беруть солісти Єлизавета Ліпітюк (сопрано) та Олександр Мосюк (фагот).

Євген Громов. Шуберт, Сильвестров: лірична сонатна тріада – 22 квітня, 19.00

У другому концерті циклу знаний український піаніст знову звертається до ранньої творчості композитора Валентина Сильвестрова. Прозвучать «Тріада» для фортепіано (ще студентська робота) й написана вже зрілим майстром, лауреатом кількох міжнародних композиторських премій Третя фортепіанна соната. У цій сонаті, створеній 1979-го, композитор уперше звертається до жанру постлюдії. Саме звідси бере початок так звана «постлюдійність» як стильовий прийом у творчості Сильвестрова.

Загалом у сильвестрівських фортепіанних сонатах яскраво проявилася лірична сутність таланту митця. У цьому він виступає прямим продовжувачем традиції, започаткованої Францом Шубертом. Громов виконає Восьму («Незавершену») сонату Шуберта і його Експромти для фортепіано.

«Київ мій – весна моя…» Капела бандуристів імені Георгія Майбороди – 24 квітня, 19.00

Національна капела бандуристів України імені Георгія Майбороди – один із найдавніших професійних музичних колективів. Як бренду – йому вже понад 100 років.

Своїми виступами капела завжди створює особливу атмосферу. Попри традиційний репертуар, колектив прагне бути сучасним. Окрім українських народних пісень, музиканти включають до репертуару також популярну естрадну пісню й навіть етно-рок! У концерті «Київ мій – весна моя…» прозвучить, зокрема, хіт Кузьми Скрябіна «Мам» і «візитна картка» гурту «Вій», пісня «Очі відьми». Буде незвично й цікаво!

Моцарт. Реквієм. Київський камерний оркестр – 26 квітня, 19.00

В історії музики небагато є творів, які би вражали оспівуванням теми смерті так, як Реквієм Вольфганга Амадея Моцарта. Ця музика, яка щоразу пробирає до кісток, ніби оплакує щось невимовно близьке, безповоротно втрачене, але разом із тим дарує надію.

Історія створення Реквієму оповита міфами й легендами. Відомо, що це останній твір Моцарта, котрий він написав, як виявилося, на смерть самому собі. У концерті Київського камерного оркестру Реквієм прозвучить у версії для струнних Петера Ліхтенталя. Вечір присвячено пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, 37-му річницю якої відзначаємо цьогоріч.

Брамс, Штраус. Філармонійний оркестр НФУ – 28 квітня, 19.00

VERE MUSIC FUND у співпраці з філармонійним симфонічним оркестром під орудою головного диригента Миколи Дядюри представляють молоду талановиту скрипальку Єву Рабчевську. Єва виконає знаменитий ре-мажорний Концерт для скрипки з оркестром Йоганнеса Брамса. Твір присвячено скрипалю Йозефу Йоахіму, другу композитора.

Єва народилася в 1996 році у Львові. Закінчила Львівську спеціалізовану музичну школу імені Соломії Крушельницької та Київську спеціалізовану музичну школу імені Миколи Лисенка. Згодом продовжила навчання за кордоном – у Мадриді й Берліні. Нині вона студентка берлінської Karajan-Akademie. Єва Рабчевська – лауреатка кількох міжнародних конкурсів, зокрема, Штутгартського конкурсу скрипалів у 2021-му.

Перемога у цьому конкурсі – це також унікальна можливість концертувати з інструментом Giovanni Batista Guadagnini 1746 року.

За інформацією пресрелізу