Традиційний КвінтоФест триватиме п’ять днів і запропонує п’ять різноманітних концертів на різний смак: від бароко до танго ХХ століття, від Вагнера до Лятошинського
16 вересня фестиваль відкриє програма «Concerti Grossi» знаної диригентки Наталії Пономарчук за участю Київського камерного оркестру. Інтрига концерту у тому, щоби показати як розвивався цей жанр у ХХ столітті. Прозвучать три оригінальних concerto grosso самобутніх композиторів: швейцарсько-американського автора Ернеста Блоха, британця Ральфа Воана-Вільямса та американця Генрі Діксона Ковелла (Henry Cowell).
Ім’я Ковелла для багатьох стане відкриттям. Композитор, піаніст, музикознавець, видавець і редактор, Ковелл був однією із найцікавіших постатей в американській музиці першої половини ХХ століття. Як і Чарльз Айвз, він був одним із найяскравіших творців американського музичного аванґарду.
Concerto Grosso, що прозвучить у нинішньому концерті, щоправда, не належить до аванґардного напрямку. Твір створено 1963-го, за два роки до смерті автора. Із плином часу музична мова Ковелла ставала усе більш «простою» й прозорою. Напрошується паралель, зокрема, із творчістю українського композитора Валентина Сильвестрова, що так само пройшов шлях від авангарду до «нової простоти». Напевно, варто пройти через складне, аби пізнати істинний сенс простого.
17 вересня талановиті молоді українські музиканти Марія Клименко, Олександр Олійник, Максим Шадько та Гліб Фаренюк зіграють Вагнера і Лятошинського на два фортепіано й вісім рук. Два титани художньої думки своєї доби: головний оперний реформатор ХІХ століття Ріхард Вагнер та основоположник нової української музики, видатний композитор-модерніст Борис Лятошинський.
Оркестрова музика Вагнера й Лятошинського прозвучить у перекладенні для двох роялів. Перекладення симфоній Лятошинського здійснив молодий український композитор і піаніст Гліб Фаренюк із надією, що ця музика звучатиме у живому виконанні частіше. Минулого року відбулася прем’єра його фортепіанної версії Третьої симфонії Лятошинського і ось тепер – Другої.
18 вересня. Програму «Астор П’яццолла Forever», щойно повернувшись із німецьких гастролей, представить філармонійній публіці Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під керівництвом диригента Олега Маринченка.
Справжнім поціновувачам музики «Гранд Астора» музиканти ансамблю запропонують прем’єру української версії П’яццолли «Пори року» для скрипки, фортепіано та оркестру Андрія Рахманіна. Її нещодавно представили в Німеччині, де вона спричинила справжній фурор. За свідченням соліста ансамблю, віолончеліста й композитора Золтана Алмаші, «люди верещали, вставали зі своїх крісел і довго аплодували». «Тепер я хочу зробити важливу заяву, – додає Золтан, – у нас з’явилисz “Пори року” – наші, українські! Прекрасні, майстерні, компактні, вишукані!..»
У фіналі концерту прозвучить «Присвята П’яццоллі» для скрипки, баяна і фортепіано з оркестром Володимира Зубицького. Зубицький – класик сучасної української музики, котрий від 1995 року живе та працює в Італії. Своє 70-річчя маестро відзначить у Києві. У цьому концерті він традиційно постане у кількох творчих іпостасях, що вже звично сприймається у триєдності: композитор – диригент – баяніст.
На сцені цього вечора постане гроно солістів: Богдана Півненко, Андрій Рахманін, Кирило Бондар (скрипка), Артем Замков (віолончель), Назарій Стець (контрабас), Володимир Зубицький (баян), Дмитро Таванець, Тетяна Павлічук-Тишкевич (фортепіано).
19 вересня в Органному речиталі дивовижного й по-своєму терапевтичного поєднання – органу і голосу – можна буде почути лауреаток міжнародних конкурсів Тетяну Жук-Сєдову та сопрано Єлізавету Ліпітюк. Окрім музики барокових композиторів Баха й Вівальді, у концерті прозвучать композиції для органа відомих і менш відомих митців кінця ХІХ й ХХ століть, зокрема Йозефа Райнбергера, Антоніна Дворжака, Александра Гільмана, Шарля-Марі Відора.
20 вересня артисти музичної формації Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики за підтримки Фундації Лятошинського виконають камерні твори видатного українського модерніста Бориса Лятошинського, а також його сучасника, угорця Бели Бартока.
Бориса Лятошинського називають «батьком» нової української музики. Він не лише застосовував у музиці найбільш радикальні технології у компонуванні, які зустрічаються у творчості найвідоміших європейських модерністів доби, а й створив власну потужну композиторську школу. Вихідці з цієї школи, їхні учні та учні учнів й представляють сьогодні обличчя сучасної української академічної музики.
Попри вагомий внесок Бориса Лятошинського у розвиток української симфонічної музики, унікальним явищем українського модернізму є також його камерні твори. Як і старші сучасники митця, він опирається у творчості на пізньоромантичні витоки, безпосередньо пов‘язані з іменами Ваґнера, Ліста, Малера. Водночас у його камерних композиціях доволі помітний вплив як пізнього Скрябіна, так і естетики австрійського експресіонізму й композиційних принципів нововіденської школи (насамперед Шенберґа й Берґа).
У музиці Лятошинського відчувається українська народнопісенна основа. Зокрема, це можна почути й в «Українському квінтеті», одному з найяскравіших творів у його камерному доробку, що прозвучить у концерті.
Музиканти NotaBene Chamber Group Юрій Немировський (кларнет), Андрій Павлов (скрипка), Максим Грінченко (скрипка), Ігор Завгородній (альт), Артем Полуденний (віолончель), Роман Лопатинський (фортепіано) також виконають П’ять прелюдій для фортепіано, Quasi Valse для струнного квартету Лятошинського і «Контрасти» для кларнета, скрипки і фортепіано Бели Бартока.
За інформацією пресрелізу
