На чому зупинитися? Який концерт обрати? Як скрізь устигнути? Ось три запитання, які задають собі постійні відвідувачі Національної філармонії. Що ж казати про тих, хто тільки зараз звернув увагу на цю вишукану залу в центрі Києва?
Концерт для скрипки з оркестром Роберта Шумана (єдиний у композитора) у виконанні Варвари Васильєвої чи перший сольний концерт на сцені філармонії молодого майстра-піаніста Станіслава Гумінюка із Шопеном, Равелем, Дебюссі? А може програма «Два шедеври» чи все ж таки «Коли Моцарт зустрів Гріга»? Але ж є ще сольники Олександра Саратського та Євгена Громова і дуетні концерти: Duo Formula у незвичному складі контрабасиста Назарія Стеця та піаністки Тетяни Павлічук-Тишкевич, зіркові дуети піаністки Катерини Тітової і скрипаля Михайла Захарова, скрипальки Богдани Півненко й піаністки Анни Хмари.
А ще хіти Астора П’яццолли у програмі «Танго закоханих» на День святого Валентина у виконанні Kyivsaxquartet і концерт «Передчуття кохання» від Національного президентського оркестру. Підхопить цей передвесняний настрій Київський камерний із програмою «Серенади» з циклу денних «Недільних концертів для всієї родини».
Обрати можна, адже ми спеціально готуємо для вас щомісяця дайджест майже усіх концертів філармонії. А вони – на всі смаки й уподобання. Тож читайте, обирайте і ходіть у філармонію! На вас там завжди чекають.
1 лютого вперше на українській сцені та в одній програмі Камерного хору «Хрещатик» під керівництвом Павла Струця – яскравий калейдоскоп сучасних світових шедеврів академічної вокально-хорової музики, що підкорили провідні концертні сцени й слухачів з усіх куточків нашої планети. Витончений і самобутній Ерік Ешенвальдс, глибокий і проникливий Ола Гієйло, емоційний і яскравий Якуб Неске, колористичний і неповторний Ерік Вітакер та багато інших у вибуховій програмі «Куди приводять мрії».
Фантастичні акустичні рішення і режисерські знахідки Олександра Співаковського, яскраві та харизматичні солісти, неперевершений хор «Хрещатик», який підкорив європейську сцену й здобув поціновувачів і прихильників по всіх усюдах.
2 лютого Дмитро Ткаченко постане не лише як соліст-скрипаль, а й у новій іпостасі художнього керівника Національного камерного ансамблю «Київські солісти». Також уперше після тривалої паузи колективом диригуватиме Володимир Сіренко.
Відкриє концерт стилізована під барокову сюїта «Із часів Гольберга» норвежця Едварда Гріга.
Сучасна українська музика буде представлена творами Валентина Сильвестрова. Цикл «Тиха музика» належить до творів митця, в яких панує спокій, простота й тиха проникливість. У плинності «Вальсу» і двох «Серенад» «ковзають» тіні Франца Шуберта, Роберта Шумана, Генрі Манчині, розчиняючись у тихій і делікатній сильвестрівській метамузиці. «Гімн-2001» для струнного оркестру автор присвятив грузинському композитору Гії Канчелі. Цих двох митців поєднували багаторічна дружба, спільність світогляду та мистецької «оптики».
Центральний твір вечора – Концерт для фортепіано, скрипки і струнного квартету Ернеста Шоссона, де солюватимуть Дмитро Ткаченко (скрипка) та Інна Солдатенко (фортепіано).
3 лютого разом із Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir Національного будинку музики під орудою дириґента Богдана Пліша ми вирушимо у подорож безмежним світом творчості Моцарта, щоб разом насолодитися його бездоганністю і глибиною. Два шедеври (так називається і концерт) світового рівня розкриють дві грані творчості митця. Світську музику представить водночас блискучий і глибокий, найвідоміший із 27-ми фортепіанних концертів Моцарта, а зразком духовної спадщини стане «Велика меса». Солісти – Роман Лопатинський (фортепіано), Іванна Пліш (сопрано), Іванна Лесик-Садівська (сопрано) та Олександр Нікіфоров (тенор).
4 лютого о 13:00 в серії «Недільних концертів для всієї родини» Київський камерний оркестр під батутою дириґента Юрія Літуна запропонує програму «Серенада». Жанр – напрочуд часто оспівуваний у творах про кохання, адже традиційно – це пісня, що виконувалася у вечірній або нічний час перед будинком певної особи на знак шанування чи любові до неї. Одним із найвідоміших творів цього жанру є «Маленька нічна серенада» Вольфганга Амадея Моцарта. Це – безумовний шедевр у жанрі камерної мініатюри. Доповнять вечір романтичні серенади для струнних чеського композитора Антоніна Дворжака та англійця Едварда Елгара.
О 19:00 перший сольний концерт піаніста Станіслава Гумінюка на сцені Національної філармонії представить твори Клода Дебюссі, Моріса Равеля та Фридерика Шопена. Усі вони були відомі також і як успішні піаністи, тож їхні опуси є еталонними і дозволять виконавцю продемонструвати високу майстерність володіння інструментом.
Чотири Балади для фортепіано Шопена були написані в період між 1831 і 1842 роками й вважаються одними з найскладніших творів у фортепіанному репертуарі. Композитор був першовідкривачем жанру балади як абстрактної форми в музиці. Ми сприймаємо митця крізь призму його пристрасної та меланхолії музики. Доля Шопена – це по суті шлях вимушеного емігранта, для якого другою батьківщиною став Париж.
І саме в Парижі наприкінці ХІХ століття зародився музичний імпресіонізм, що фіксував більше миттєвості, ніж процеси, передбачав контраст, а не конфлікт. Провідними композиторами напрямку стали Клод Дебюссі й Моріс Равель. У фортепіанних циклах композитори змішують музичні фактури та експериментують із тембрами рояля, демонструють майстерне володіння складною ритмікою й технікою, активно використовують педаль, відтворюючи яскраву та динамічну музичну подорож.
7 лютого – «Орган нон-стоп: Бах». Програму можна назвати справжнім святом органа, де виступлять найкращі виконавці України, солісти Національного будинку музики Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова і Максим Сидоренко. Слухачі вже не раз мали нагоду насолодитися їхньою виконавською майстерністю у стінах Колонного залу Національної філармонії. У концерті прозвучить музика генія епохи Бароко Йоганна Себастьяна Баха.
8 лютого. «Передчуття кохання». Назва дає делікатну підказку про ідею програми Національного президентського оркестру, тож звернення до однойменного твору сучасного українського композитора Золтана Алмаші не є випадковістю. Втім зупинімося лише на легкому натяку, даючи простір мистецтву втілювати картини й сюжети.
Отже «Передчуття кохання» Золтана Алмаші для камерного оркестру стане початком подорожі до минулих століть, переходів і втаємничення в інші стилі та епохи. Камерна симфонія Франца Шрекера відкриється повнотою світла й надії у постромантичних експресіях. Другий відділ концерту отримає масштабність у симфонічному звучанні та загадками сюжетів – як античних, так і біблійних.
І розкриє це плетиво почуттів творчість французьких композиторів ХІХ й ХХ століть. Приміром, Моріс Равель для Другої сюїти черпав натхнення в одному з канонічних давньогрецьких романів про Дафніса й Хлою. Каміль Сен-Санс втілив трагічну історію Самсона і Даліли в однойменній опері. А коротка, ледь уловима історія у звуках «Павани» Ґабрієля Форе назавжди закарбована у вічності як шедевр інструментальної музики.
9 лютого відбудеться перший концерт Симфонічного оркестру Національної філармонії України після тріумфальних гастролей 25-ма містами Японії під батутою Віктора Олійника. Програма відзначиться полістилістикою і різнонаціональним колоритом.
Данський композитор Нільс Гаде надихався шотландсько-ірландськими віршами Оссіана, українець Борис Лятошинський звернувся до польської теми в баладі «Гражина», Джордж Гершвін передав музичну мандрівку американця Парижем, а британець Ендрю Веббер узагалі відобразив світ життя котів за законами американського мюзиклу.
«Музичний всесвіт Ференца Ліста» відкриватимемо 10 лютого разом із піаністами Аліною Романовою та Артемом Ляховичем. Ліст – легендарний музикант, справжня суперзірка XIX століття. Він був однаково геніальним у різних проявах – і як композитор, і як піаніст, і як популяризатор шедеврів оркестрової та вокальної класики, котрі перекладав для фортепіано.
У цій програмі постать Ліста представлено максимально різнобічно. Соната сі мінор презентує його як митця-філософа, що сягнув обріїв у музиці, які до того були їй непідвладні. «Угорська рапсодія» № 6 презентує Ліста як національного митця, котрий оспівав рідну культуру, а «Іспанська рапсодія» – як просвітника, що демонструє його увагу до культури інших народів. Шість великих етюдів за Паганіні представляють Ліста-віртуоза, успішного конкурента самого Паганіні. Транскрипції творів Шуберта («Віденські вечори», «Гретхен за прялкою») відкривають Ліста-популяризатора шедеврів сучасної йому музики.
11 лютого музичний вечір присвячено творчості двох провідних австрійських композиторів – основоположника романтизму Франца Шуберта і представника так званої «післяваґнерівської п’ятірки» Густава Малера.
Найчисельнішими у творчому доробку Шуберта є пісні, яких налічують понад 600. Утім глибокі та майстерні музичні відкриття композитор здійснив і в інструментальних жанрах. Струнний квінтет, який прозвучить у концерті Київського камерного оркестру на чолі з Наталією Пономарчук, композитор написав в останній рік життя.
«Пісні мандрівного підмайстра» австрійця Густава Малера, які виконає у супроводі оркестру сопрано Інна Галатенко – своєрідний парафраз на вокальні цикли Шуберта. Чотири вірші, які стали поетичною основою опусу, Малер написав сам, переживаючи нерозділене, хворобливе, але палке кохання.
14 лютого, у День святого Валентина знаний Kyivsaxquartet гратиме безсмертні хіти Астора П’яццолли у програмі «Танго закоханих». Що може бути краще, ніж слухати у прекрасному виконанні добре відомі й улюблені мелодії?!
Лише їхнє незвичайне темброве перетворення! Саме так, у несподіваному ракурсі пропонують послухати цю музику музиканти. Вони представлять не просто перекладення, а власне бачення шлягерів аргентинського композитора. Цього пристрасного вечора до учасників легендарного квартету приєднаються Віолетта Таран (фортепіано) та Олег Пахомов (ударні). Подаруйте коханим музику Великого Астора!
15 лютого композитор і джазовий піаніст Олександр Саратський виступить з авторським концертом, у програмі якого – його власні твори, обробки українських народних пісень і джазові стандарти. Олександр Наумович називає імпрезу своїм головним концертом сезону, де пануватиме суцільна імпровізація: «Музика народжуватиметься прямо у залі за роялем, попри всі обставини, страшну війну… Я готую такі сюрпризи, які ще ніколи не робив у філармонії, чекайте на несподіванки!»
16 лютого у виконанні Симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою головного дириґента Миколи Дядюри й солістки Варвари Васильєвої прозвучить Концерт для скрипки з оркестром Роберта Шумана. Дружина композитора Клара описувала твір так: «…цю музику Роберту продиктували янголи». Єдиний скрипковий концерт митця став одним з останніх його визначних творів.
Пролунають також «Органна» симфонія Каміля Сен-Санса, написана на замовлення Лондонської філармонії і присвячена пам’яті друга композитора Ференца Ліста, й Сюїта з історичного балету «Княгиня Ольга» – першого з шести зразків цього жанру в творчості Євгена Станковича.
17 лютого стильну концертну програму від Березовського до Бріттена представить Київський камерний оркестр. Це буде своєрідна мандрівка у часі й просторі.
Відкриє вечір Перша симфонія українського генія Максима Березовського. Майже 200 років твір вважався втраченим, а композитора знали переважно як творця жанру українського хорового концерту. Насправді Березовський є також автором опери, низки інструментальних творів, зокрема камерних симфоній. Лише 2002-го партитуру симфонії було віднайдено в архівах Ватикану, а згодом виконано в Україні.
На фасаді Музичної академії італійської Болоньї є меморіальна табличка Максиму Березовському. Поруч розміщена пам’ятна дошка ще одному талановитому іноземцю, який тут навчався, – австрійцю Вольфгангу Амадею Моцарту. Симфонію № 29, що прозвучить у концерті, композитор написав у віці 18-ти років, і це одна з останніх так званих «Зальцбурзьких симфоній».
«У горах» – сюїта для струнних легендарного львів’янина, композитора й диригента Миколи Колесси. Це яскравий зразок синтезу рис західноєвропейського імпресіоністичного звукопису в поєднанні з національними фольклорними традиціями.
Яскрава сторінка музичного ХХ століття буде представлена «Простою симфонією» британського композитора Бенджаміна Бріттена.
18 лютого на сцені Колонного залу відбудеться музична зустріч віденського класика й норвезького романтика у програмі «Коли Моцарт зустрів Гріга». Задум належить творчому дуету піаністів – Катерині Хомяковій і Володимиру Чумаченку.
Практика гри в чотири руки була добре знайома Вольфгангу Амадею Моцарту з дитинства, відколи він музикував зі старшою сестрою, освоюючи ази гри на клавесині, а згодом кілька років успішно гастролював із нею найбільшими містами Європи. Його Фантазія на чотири руки відкриє перший відділ концерту.
Норвежець Едвард Гріг жив у зовсім іншу епоху і надзвичайно захоплювався талантом Моцарта! В музичному світі ім’я Гріга стало знаменитим у тому числі й завдяки музиці до драми Ібсена «Пер Гюнт», що прозвучить у концерті.
Другий відділ представить твори спільного авторства обох композиторів. Як вже згадувалося, Гріг обожнював творчість Моцарта. У 1876 році митець разом із другом, поетом Джоном Полсоном подорожував Норвегією. Як музичне частування для поета Гріг прихопив ноти чотирьох сонат Моцарта і дописав до оригіналу партію другого фортепіано. В концерті, Моцартову партію зіграє Катерина Хомякова, а дописану Грігом – Володимир Чумаченко.
Унікальна програма концерту «Борис Грінченко-160» 21 лютого включає рідко виконувані твори на вірші ювіляра – натхненника боротьби за українську ідентичність і державну незалежність на зламі ХІХ–ХХ століть. Класичні хори й романси Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Модеста Левицького та Михайла Степаненка контрастуватимуть із сучасними кобзарськими піснями й баладами Тараса Компаніченка і Василя Живосила.
Окрасою вечора стануть виступи володаря розкішного баса, світової оперної зірки Сергія Магери та чарівної сопрано, солістки Національної філармонії Карини Кондрашевської. Серед сюрпризів програми – виконання твору «Ще не вмерла…» у трьох версіях: для скрипки соло; з хоровою музикою Кирила Стеценка; в літературному переспіві Бориса Грінченка. Стійкий естетичний післясмак події ще довго бринітиме голосами «Хореї Козацької», Капели імені Ревуцького та оригінальними поезіями класика в інтерпретації ведучого Кирила Булкіна.
23 лютого в концерті «Відкладені мрії» відбудеться ще один дебют на сцені філармонії Duo Formula у складі контрабасиста Назарія Стеця й піаністки Тетяни Павлічук-Тишкевич із музикою XX–XXI століть. Учасники дуету з таким нетиповим й інтригуючим складом виконавців уклали дуже красиву та унікальну програму з творів угорського композитора Вільмоша Монтага, українських авторів Золтана Алмаші, Євгена Стецюка, Геннадія Ляшенка та сучасного аргентинського композитора Андреаса Мартіна.
24 лютого у Колонному залі імені Миколи Лисенка відбудеться концерт «Україна Незламна», присвячений другій річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну, який транслюватиметься у прямому ефірі на YouTube-каналі Паризької філармонії.
Концерт Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України відкриє бетховенська увертюра «Леонора» № 3 (1806), яка вважається однією з монументальніших увертюр в історії музики та завершується утвердженням ідеї свободи.
Українську музику репрезентуватимуть твори двох сучасних композиторів: одного з ключових вітчизняних митців Євгена Станковича, який залишився в Києві та продовжує творити вічність під регулярними ворожими бомбардуваннями української столиці, та Вікторії Полевої.
У фіналі прозвучить опус сучасної французької композиторки Камілли Пепен – «На вістрі бурі», адже людство зараз живе саме «на вістрі» бурі у загальнолюдському сенсі. Це – як нагадування про злочини, які воно вже проходило протягом історії, але вони повторюються, тому що зло – не усвідомлене і не покаране.
Скрипкові соло виконає Дмитро Ткаченко – випускник Національної музичної академії України та Школи музики і драми Гілдхолл у Лондоні. Диригент – Сергій Голубничий.
27 лютого знаний український піаніст Євген Громов представить другий концерт авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучить клавірна творчість представників класичної і нової віденських композиторських шкіл: Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена Франца Шуберта, Антона фон Веберна і прем’єра в Україні – Чотири балади Олександра фон Цемлінського та 12 варіацій на власну тему Альбана Берга.
28 лютого – програма за участю зірок: піаністки Катерини Тітової, скрипаля Михайла Захарова і дириґентки Наталії Пономарчук. Презентуватимуться різні грані німецької музики – від традицій романтизму до експериментальної нововіденської школи. Центральний твір – Концерт для скрипки і фортепіано з оркестром німецького романтика Фелікса Мендельсона у виконанні солістів і Київського камерного оркестру.
Також звучатимуть: один із небагатьох неоперних творів Ріхарда Вагнера «Зігфрід-ідилія», створений до дня народження другої дружини композитора Козіми Вагнер, доньки Ференца Ліста, а також Langsamer Satz Антона Веберна, що зачарує слухача урочистим ліризмом музики, безпосередністю звучання й строгістю форми.
29 лютого зірковий дует скрипальки Богдани Півненко та піаністки Анни Хмари подарує вишуканий вечір української камерної музики. Де б музикантки не виступали, у їхніх концертах завжди присутня українська музика, яку вони активно популяризують як на національному, так і світовому рівнях. Програма нинішнього концерту представить твори сучасних українських композиторів – Максима Шалигіна та Вікторії Полевої. Прозвучать і шедеври Бетховена й Франка, на створення яких митців надихнули видатні скрипалі-віртуози їхнього часу.
У 1803 році Людвіг ван Бетховен познайомився у князя Ліхновського з молодим скрипалем Джорджем Бріджтауером. Цей музикант – син чорношкірого вихідця з острова Барбадос. Він рано почав грати на скрипці, перші уроки отримав від Йозефа Гайдна, а вже одинадцятирічним давав концерти і заявив про себе як чудовий віртуоз. Бетховен написав для нього твір з іронічним епіграфом: «Мулатська соната, складена для мулата Бріджтауера, великого блазня і мулатського композитора». Саме Бріджтауер став першим виконавцем опусу, але при публікації твір присвятили не йому, а іншому музикантові – Родольфу Крейцеру, який вважався найкращим скрипалем свого часу.
Сонату француза Сезара Франка написано 1886 року. Це – єдиний зразок цього жанру в спадщині автора. Її рукопис Франк відправив як весільний подарунок до Брюсселя своєму землякові й першому виконавцю, знаменитому бельгійському скрипалеві Ежену Ізаї.
За інформацією пресрелізу
