bach-centr

На початку січня у Львівській філармонії стартує VI Міжнародний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч він триватиме шість днів, з 3 до 8 січня, упродовж яких відбудуться дев’ять імпрез. Уже традиційно фестиваль поєднує у своїх програмах музику від Баха до сучасних органних імпровізацій та кінохітів.

Засновницею та незмінною артдиректоркою фестивалю є Олена Мацелюх, органістка, солістка Львівської національної філармонії, яка розповіла про фестиваль: його ідею і сенси, залучення молодих виконавців, художні перформанси та інше.

Назва. Візія. Наповнення

Чому саме «Contemporary»? Тому що Бах є актуальним і зараз. Ті мотиви, які ми чуємо в його творах, знаходять відгук у сучасних музичних стилях, наприклад, у рок-музиці, свінгу, джазі. Тому я вирішила не привʼязувати цей фестиваль суто до традиційного сприйняття музики Баха. Також не обмежувати фестиваль лише музикою одного Генія, а й залучати інших композиторів, популярну кіномузику. Це поєднання відомого з новим, доступного зі складним викликає у слухачів цікавість до другого також, руйнує барʼєр, що відділяє більшість людей від академічних концертів.

Звісно, вибір програм концертів цілком залежить від виконавців, однак є й основна вимога фестивалю: на концертах обов’язково має звучати музика Баха.

Солісти. Однодумці. Перспективи

Спершу фестиваль не мав широкої аудиторії, що ускладнювало пошук виконавців. Часом я, як солістка, брала більшість концертів на себе. Але навіть у такі моменти не сумнівалася в майбутньому фестивалю. І зараз «Bach Contemporary» настільки виріс, знайшов своє коло солістів, однодумців та шанувальників, що не всі охочі навіть мають змогу взяти у ньому участь. Мене ж тепер почути можна не так часто – маю змогу зосередитись на організаційній діяльності. Зокрема я працюю над тим, щоби активно залучати молодих виконавців, студентів.

Знаю, що більшість фестивалів рівня національних філармоній запрошують лише знаних, досвідчених музикантів, які вже мають свою аудиторію. Моя ж позиція стосовно цього відрізняється. Звісно, у фестивалях також беруть участь відомі музиканти, але обов’язково 2-3 концерти я виділяю молоді.

Ми маємо виховувати молоде покоління, довіряти їм, давати можливість виступати на великій сцені. Для них це не лише випробовування, честь, досягнення, а й важливий етап у формуванні як виконаців. Не можна полишати надії на те, що такі виступи, можуть стати доленосними.

Орган філармонії. Звучання Собору Паризької Богоматері

Спочатку у філармонії був акустичний духовий орган, перенесений з Домініканського собору. На жаль, він проіснував недовго. Кожен орган потребує роботи з ним майстра, орган філармонії такого майстра не мав. У 1978 році його було майже знищено радянською владою, понівечено більшість труб. Саме частину цього органу слухачі можуть побачити на сцені філармонії зараз, однак грати на ньому неможливо.

Десять років тому завдяки ентузіастам, які підтримали мою мрію – повернути у філармонію звучання органа, – філармонія отримала електронний інструмент. Це був перший крок до відновлення органних концертів у філармонії, а згодом і до фестивалів, зокрема і до «Bach Contemporary». А кілька років тому орган отримав нове звучання – органу Нотр-Даму-де-Парі. Практика семплованих органів є достатньо відомою у світі, львівські програмісти допомогли встановити потрібні звуки й тепер слухачам філармонії доступне звучання одного з найвідоміших світових органів.

 Українська органна музика у виконанні світових солістів

Зимовий фестиваль «Bach Contemporary» як і літній «Pizzicato e Cantabile» продовжує знайомити українців не лише із європейськими органістами, а й з українською музикою. Якось я навіть до одного з проведень літнього фестивалю поставила вимогу для закордонних учасників – виконання одного українського твору. Звісно, я сприяла цьому, надсилала ноти.

Світло. Живопис. Бах

Усі поєднання, які можна побачити на фестивалях зʼявляються спонтанно і не лише у мене. Митці самі пропонують свою творчість та її втілення на концертах. Найдовшою стала співпраця з художницею Ольгою Куц. Я давно мріяла про доповнення творів візуальним мистецтвом, малюнками на піску. Ольга ж запропонувала ще багато технік, про які я навіть гадки не мала. Цій співпраці скоро виповниться 10 років і за цей час вона переросла в міцну дружбу.

Органна музика в Україні. Плани. Перспективи

Я бачу великі можливості, але й великі труднощі, це процес не одного десятиліття. Але наскільки можу, я стараюся працювати на органне майбутнє країни.

Я добре зрозуміла, що саме треба для цього розвитку після свого навчання у Чехії. Це, перш за все, давати можливість звучати всім історичним органам, не забувати про них. І не давати забути про органне мистецтво слухачам. Звісно, самотужки це зробити неможливо. Тож я активно залучаю своїх колег молодих органістів – Ольгу Стрілецьку та Віталія Дворового, як до концертів у Львові, так і до гастрольної діяльності.

Матеріал підготувала Марія ЛЕВКОВИЧ