Звістка про руйнування історичної будівлі Національної філармонії України після масованого удару російських ракет по території Україні й Києва 10 жовтня облетіла ледь не всі українські ЗМІ. На щастя, тривожна новина виявилася дещо перебільшеною, як повідомила дирекція установи. Будинок головного корпусу, Колонного залу імені Миколи Лисенка, лишився неушкодженим, вибуховою хвилею розтрощено лише кілька віконних шибок у службових приміщеннях прилеглого до парку крила споруди.
Концерти, заплановані на перші кілька днів після атаки, було перенесено або відмінено. Але наразі Національна філармонія працює у звичному режимі й анонсує заходи, що відбудуться упродовж останньої декади жовтня. Квитки можна придбати як у касі філармонії, так і онлайн
20 жовтня
Із програмою «Grand Astor», присвяченою музиці видатного творця танго, аргентинського композитора Астора П’яццолли, виступить Квартет баяністів імені Миколи Різоля.
Унікальний ансамбль носить ім’я його фундатора, патріарха українського баянного мистецтва Миколи Різоля. Квартет було створено ще 1939 року. Від 1946-го й до сьогодні колектив працює у штаті київської філармонії. Звичайно, склад виконавців із часом не раз змінювався, але високий професіоналізм та артистизм, витончена ансамблева гра музикантів є незмінними.
Від 2019 року колективом керує Олег Шиян. Квартет продовжує найкращі традиції української виконавської школи. Включає до репертуару як твори класиків, так і сучасних українських композиторів, зокрема, Мирослава Скорика, Володимира Зубицького, Сергія Грінченка.
Унікальність ансамблю підкреслюється також інструментами, на яких грають учасники. Поряд із відомими, традиційними концертними баянами слухачі мають змогу почути й спеціально виготовлені для квартету баян-баритон і баян-контрабас.
21 жовтня
Із бетховенською програмою разом з Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України виступить диригент Антоній Кедровський.
Талановитий диригент і скрипаль молодшої генерації народився 1994 року в Києві. П’ятирічним почав навчатися гри на скрипці. Продовжив освіту в Київській спеціалізованій десятирічці імені Миколи Лисенка. Як скрипаль закінчив Національну музичну академію України. Паралельно студіював диригування під орудою Миколи Дядюри, Алліна Власенка та Романа Кофмана. Навчався також у Талліннській академії музики, Ганноверській вищій школі музики й театру і Віденському університеті музики та виконавського мистецтва.
Як диригент і скрипаль співпрацював із Національним камерним ансамблем «Київські солісти», оркестрами Національної філармонії України, Національної опери Естонії, Талліннським камерним оркестром і міським оркестром міста Пярну. Музикував із відомими солістами, серед яких Олег Криса, В’ячеслав Новиков, Валерій Соколов, Максим Рисанов, Х’юго Тічіатті, Тину Калюсте. За підтримки фонду VERE MUSIC FUND брав участь у міжнародному майстер-класі видатного диригента Йорми Панули.
У програмі концерту прозвучать Увертюра «Коріолан» і Друга симфонія Людвіга ван Бетховена.
22 жовтня
Цього дня Національний ансамбль солістів «Київська камерата» виступить із ювілейним концертом до ювілею славетної української співачки Ніни Матвієнко. 10 жовтня артистці виповнилося 75!
За життя феноменальна артистка стала легендою. Народившись у багатодітній сім’ї на Житомирщині, вона пройшла шлях від солістки Українського хору імені Григорія Верьовки до лауреатки Національної премії імені Тараса Шевченка, отримала найпочесніше звання Героя України.
Сьогодні, коли поняття героїзму набуває нового змісту, ми переглядаємо біографії видатних людей, чиї життя і діяльність позначені певною місією. Місія Ніни Матвієнко полягає у сміливості нести у світ українську пісню. Її називають перлиною української естради, але унікальний голос Матвієнко – частина сучасної української вокальної культури загалом.
Ансамбль «Київська камерата» відзначить ювілей артистки творами української академічної музики. Вона була першою виконавицею більшості з них. Це, зокрема, Третя камерна кантата Олега Киви на вірші Павла Тичини, Колискова із фолк-опери «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича. Ніна Матвієнко відсвяткує власний ювілей на сцені, виступивши як солістка.
23 жовтня
Солісти Національного будинку органної та камерної музики України представлять програму «Подих романтики». Поняття романтизму тут вказує не так на конкретну історичну епоху, як на стиль, і, власне, трактується достатньо широко.
Твори Семюеля Барбера, американського композитора ХХ століття, прозвучать разом із музикою одного з основоположників чеської музики Антоніна Дворжака. Чудовим доповненням програми стануть твори українських композиторів. Ми почуємо знамениту «Думку-Шумку» Миколи Лисенка, створену 1877 року, що є взірцем концертно-віртуозного стилю у вітчизняній фортепіанній музиці. А також – один із ранніх творів Івана Карабиця, це написана 1968 року віолончельна Соната, яку композитор присвятив своєму вчителю Борису Лятошинському.
Солісти – Іван Кучер (віолончель), Назарій Пилатюк (скрипка), Тетяна Войтех (фортепіано).
25 жовтня
Київський камерний оркестр під орудою диригентки Наталії Пономарчук представить музику Вольфганга Амадея Моцарта і Валентина Сильвестрова. Крім «залізної класики» – фортепіанного концерту (солістка – Марія Пухлянко) та «Зальцбурзької» Симфонії № 1 Вольфганга Амадея Моцарта, у програмі є твір сучасного українського класика.
Серенада для струнного оркестру Валентина Сильвестрова ознаменувала перехідний період стильової еволюції митця, відхід від додекафонії до «шубертівських» мелодій. Тут ще чуємо авангардні ноти, але вони – своєрідне тло для нестримного замилування класикою, що визначає нинішній творчий почерк одного з найвідоміших українських композиторів сучасності.
27 жовтня
Національний духовий оркестр України відзначить концертом 180-річчя від дня народження класика української музики Миколи Лисенка – композитора, мабуть, досі недооціненого ані в Україні, ані у світі. Втім саме Лисенко, здобувши музичну освіту у Ляйпцігу, заклав в українському мистецтві композиції підвалини практично всіх новітніх європейських жанрів, що виникли на межі ХІХ–ХХ сторіч. Він одним із перших на високому професійному рівні адаптував зразки українського музичного фольклору в академічній сфері.
Лисенко був людиною широких поглядів, глибоких енциклопедичних знань, і головне – правдивим патріотом, борцем за свободу України, українське слово, музику, освіту. Очевидно, у часи Російської імперії це могли дозволити собі лише найпринциповіші, найсвідоміші відчайдухи та сміливці. Лисенко був саме таким.
29 жовтня
«Заспіває, засміється…» – так називається програма за участю Національної заслуженої капели бандуристів України імені Григорія Майбороди та Анатолія Паламаренка. Диригент – Юрій Курач. Вступне слово та оголошення номерів – музикознавиця Світлана Корецька.
Анатолій Паламаренко – віртуоз художнього слова. Понад шістдесят літ він служить мистецтву, активно виступає на професійній сцені. У свої 83 роки він, як і раніше, сповнений енергії та доброзичливого гумору. Унікальна виконавська манера артиста, його неповторна інтонація, глибокий тембр запам’ятовуються назавжди.
Маестро вдається розчулити глядача, коли він читає уривки із драматичних творів, а також – розсмішити, коли читає гуморески. Паламаренко практично завжди збирає повні зали і дарує позитивні емоції. У виконанні артиста прозвучать вірші Тараса Шевченка, Павла Тичини, Остапа Вишні, Богдана Стельмаха.
За інформацією пресрелізу
