Перші підсумки фестивалю «Видатні митці»

134

Із 7 до 12 вересня у Львові проходила перша частина фестивалю польської та української музики, який здійснює унікальну місію: вперше знайомить українського слухача з особою і музикою Романа Палестера

Митець народився на Галичині, провів там кілька дитячих років, а згодом навчався у Львівській консерваторії. Наприкінці 1930-х – у середині 1940-х років Палестер вважався чи не найвидатнішим польським композитором, наступником Кароля Шимановського. Однак унаслідок його відмови співпрацювати з маріонетковим прокремлівським режимом повоєнної Польщі й вимушеної еміграції його твори надовго вилучили з польського музичного життя. Відродження інтересу до його спадщини відбувалося, головно, протягом останніх 20-ти років.

Для першої в Україні презентації доробку Романа Палестера було обрано чотири композиції різних жанрів. Це симфонічний фрагмент із балету «Пісня про землю», який репрезентує неофольклорні захоплення композитора, Другий струнний квартет, що відкриває зрілий період його творчості, майстерна транскрипція-стилізація «Полонези Огіньського» для малого симфонічного оркестру, написана під час Другої світової війни, та повоєнні додекафонні Прелюдії для фортепіано.

Прологом фестивалю став симпозіум «Роман Палестер. Життя і творчість». Провідні польські дослідники життя і творчості композитора поділилися напрацюваннями й спостереженнями, а журналістка Анна Копровіч (ініціаторка проведення фестивалю) зробила акцент на громадській позиції Палестера, який на культурному фронті боровся проти німецької і радянської окупації.

Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під орудою очільника закладу і художнього керівника фестивалю Володимира Сивохіпа разом із польськими музикантами флейтисткою Марією Перадзіньською і піаністом Анджеєм Верціньським відкрили фестиваль творами Мирослава Скорика («Мелодія»), Бориса Лятошинського («Гражина»), Романа Палестера («Полонези Огіньського») та Фридерика Шопена (Концерт мі мінор). У формуванні програми, як і в доборі виконавців, простежується ключова лінія фестивалю – польсько-українські солідарність і партнерство.

Львівська публіка особливо гаряче сприйняла гру півфіналіста останнього шопенівського конкурсу Анджея Верцінського. Такий самий успіх супроводжував його і під час наступного концерту, де молодий піаніст зіграв Прелюдії Романа Палестера і низку творів Фридерика Шопена соло та в дуеті з маститим віолончелістом Томашем Штралєм. Прикрасила концерт «Елегія» Миколи Лисенка у проникливому виконанні Марії Перадзінської.

Варто також згадати про блискучі майстер-класи Марії Перадзіньської і Томаша Штраля у стінах Львівського державного музичного ліцею імені Соломії Крушельницькоі та Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка.

Наступні два вечора пройшли за участі авторитетного польського піаніста Славоміра Вілька. Сольний концерт-презентація CD-альбому творів Сергія Борткевича вирізнився камерною атмосферою. Натомість виконання Славоміром Вільком шопенівського Концерту фа мінор у супроводі філармонійного оркестру відбулося при повному залі й було сприйнято з ентузіазмом.

Тут слід сказати, що в умовах війни публіка у Львівській філармонії розміщується лише на балконі (близько 200 місць). Партер віддано під склад гуманітарної допомоги.

Повертаючись до програми четвертого фестивального вечора, не можна не згадати виконання оркестром філармонії під батутою Сергія Хоровця «Танцю кістяків» Станіслава Людкевича. Мабуть, для багатьох ця симфонічна поема стала ще одним музичним відкриттям.

Так само сильні враження справила музика з балету «Пісня про землю» Романа Палестера. У 1937 році балет був поставлений і отримав золоту медаль на Всесвітній виставці у Парижі, а в міжвоєнний період пройшов на сценах Варшави і Львова. Тепер, через понад 80 років фрагмент твору знову прозвучав у столиці Галичини.

П’ятий, заключний концерт першої (вересневої) частини фестивалю теж мав непересічний ефект. Цього разу на сцені були лише українці, а саме струнний квартет Львівської філармонії «Фенікс». Колектив надзвичайно відповідально поставився до прем’єрного виконання в Україні Другого квартету Романа Палестера. Масштабна композиція, поліфонічна насичена фактура, численні епізоди у стрімкому темпі – все це потребувало від виконавців значних зусиль. І вони блискуче впоралися з непростим завданням. Їхній грі притаманні виразність і злагодженість, зосередженість і експресивність.

Рівною мірою ці слова стосуються й виконання інших творів програми. Йдеться про квартети Кароля Шимановського (№ 1) та, особливо, Євгена Станковича (№ 1). Композиція українського автора співставна з Квартетом Палестера за масштабом, глибиною образів і драматизмом. Музиканти провели програму з величезною емоційною віддачею. Завдяки цьому складна і нова для більшості слухачів музика залишила глибокий слід.

Нині фестиваль, подібно до українського військового наступу на Харківщині, з яким він збігся у часі, бере «оперативну паузу». Як би хотілося, щоб два заключних концерти фестивалю у Кропивницькому та Львові, заплановані на 15 жовтня, припали на час визволення Херсона!

Цього бажали нам і польські учасники концертів, які зазвичай закінчували виступи словами «Слава Україні!»

Нагадаємо, що головними організаторами фестивалю є Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика, Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка та Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського. Рушійною силою заходу стала «Асоціація першокласних ініціатив» із польського Щецина.

Фестиваль співфінансований Міністром культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду сприяння розвитку культури. До числа партнерів входять Генеральне консульство РП у Львові, Радіо Щецин, ZAiKS (Спілка авторів і композиторів Польщі), Вілла Lentza (Інституція культури) та інші установи. Директор фестивалю – Ян Копровіч. Модераторка – Поліна Кордовська.

Олександр ПОЛЯЧОК

Фото Віталія ГРАБАРЯ