lukash-choir

Війна змінила думки багатьох українців… Вона модифікувала також працю митців. І річ не лише у тематиці концертів. Відомі музичні колективи, що творять іще наполегливіше, завзятіше відкривають слухачеві нові грані власного мистецтва

У концерті 15 січня відомий камерний хор «Лукаш» міського будинку культури Рівного під орудою заслуженої діячки мистецтв, доцентки кафедри пісенно-хорової практики та постановки голосу Рівненського державного гуманітарного університету Галини Івченко подарував слухачам неймовірну красу Різдвяної музики. Учасники колективу, як завжди, огорнули усіх любов’ю, щирістю й водночас вразили майстерною простотою донесення багатого художнього змісту.

Концерт «Різдво без війни» став дійством-побажанням миру в Україні, перемоги світла над темрявою. Формат заходу був незвичним: жодних сценічних спецефектів. Акапельний спів не підсилювався мікрофонами, та хор продемонстрував гарне відчуття акустики зали. В усіх партіях, ретельно вибудованих керівником із погляду доречної динамічної ієрархії, звично тішило володіння вокальною технікою, виразністю інтонування й чітким поданням слова.

У кожному номері програми учасники колективу знайшли переконливі шляхи втілення музичних образів, представили індивідуальну концепцію і драматургію. А творів у концерті прозвучало чимало. Ось лише окремий перелік колядок і щедрівок: «Небо і земля», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Нова радість стала» в обробці Кирила Стеценка, «Що то за предиво», «Небо ясні зірки вкрили» в обробці Якова Яциневича, «Щедрик» Ігоря Стецюка на слова Богдана Радиша, «Пречистая діва» в обробці Володимира Якимця, «Колядка» Тетяни Власенко, «Чий же то плужок» в обробці Юрія Антківа, «В зеленім ліску», «Щедрівонька» в обробці Мирона Дацка, «Пасли пастирі воли» в обробці Мирослава Волинського та інші.

У багатьох творах інтонування було ніжним, проникливим і водночас стриманим, з особливим внутрішнім спокоєм. А деякі композиції сприймалися як емоційні кульмінації умовних розділів концерту. Першою таким акцентом стало виконання «Лукашем» «Щедрівоньки» Мирона Дацка. Хористи виразно і піднесено передали чудовий святковий настрій музики. Світлі образи, відтворені композитором сучасними гармоніями та ритмами, слухачі зустріли першими оваціями і вигуками «браво!»
Другий емоційний сплеск у драматургії імпрези припав на твір Альфреда Шнітке «Господи Ісусе Христе». У молитовному співі було стільки експресії (неймовірно щемне звучання висхідного ходу мелодії на інтервал сексти у сьомому такті) і надії, що здавалося – будь-яка пітьма щезає сама собою.

Особливо хвилюючим моментом Різдвяного концерту була реакція публіки на виконання «Щедрика» Миколи Леонтовича. Слухачі масово почали записувати спів усесвітньо відомого шедевра. Складалося враження, що ця сакральна для українців пісня зараз потрібна кожному в залі, як у важкі часи випробувань людям буває необхідним Святе писання…

Аудиторію вітали з Різдвяно-новорічними святами не лише хористи й чудові солісти колективу: Олена Камінська, Катерина Панасюк, Антон Сульжук. Зворушливим зверненням до Бога про повернення з війни тата до сліз розчулили глядачів учасники хору молодших класів Здолбунівської музичної школи. Їхня художня керівниця – солістка «Лукаша» Олена Камінська – передала дітям свою любов до хорового співу та продемонструвала спадкоємність у майстерній роботі з колективом.

Високим фаховим рівнем потішив гостей концертного дійства й актор Рівненського академічного театру ляльок Корній Демидюк (Дядечко Корній). Він дотепно і вправно представив у стилістиці театру тіней героїв осучасненого вертепу. Під час мінівистави з вуст артиста прозвучала важлива думка: «Не буде дороги в минуле, якщо люди голос волі від Бога почули…»

Привітали присутніх також молоді музиканти – вокальний дует «Цвіт папороті» у складі Катерини Василенко та Іллі Кубая. Вони виконали під гітарний акомпанемент Іллі (без «мінусовки») пісню-колядку «Тиха ніч» Франца Грубера, вагомо підтримавши атмосферу найчарівнішого свята, сповненого очікуванням дива.

Абсолютно органічним, без перебільшення значним внеском у високий рівень проведення заходу стало мистецтво автора сценарію, досвідченої і майстерної ведучої концерту – старшої викладачки кафедри театральної режисури Рівненського державного гуманітарного університету Тетяни Сокіл. Кожен рядок її тексту проходив через серце. А душі багатьох слухачів не раз відгукувалися тихими сльозами…

Після вправного виконання хором «Лукаш» непростих для багатоголосного інтонування тематичних ліній уславленої «Мелодії» Мирослава Скорика ведуча прочитала вірш українського воїна Павла Вишебаби. У ньому – напевне сотні тисяч думок наших захисників, що звучать в унісон:

Тільки не пиши мені про війну.
Розкажи, чи є біля тебе сад,
Чи ти чуєш коників і цикад
І чи повзають равлики по в’юну?

Як у тих далеких від нас краях
Називають люди своїх котів?
Те, чого найбільше би я хотів,
Щоб не було смутку в твоїх рядках.

Чи цвітуть там вишня та абрикос,
І якщо подарують тобі букет,
Не розказуй, як бігла ти від ракет –
Розкажи, як добре нам тут жилось.

Запроси в Україну до нас гостей,
Всіх, кого зустрінеш на чужині.
Ми покажем кожному по війні,
Як ми вдячні за спокій своїх дітей.

Зворушена публіка, вдячні аплодисменти, схвальні слова музикантів-професіоналів на адресу учасників концерту засвідчили високий рівень мистецької праці рівненського колективу з багаторічною історією.

Юлія ТАРЧИНСЬКА