organnyi-zal-lviv

Перший місяць 2022 року став багатим на музичні прем’єри. Сучасна академічна музика збагатилася чотирма новими творами для органа від українських композиторів

У рамках проєкту «Нова музика» Львівський органний зал і концертна агенція Collegium Management уже не перший рік замовляють твори в сучасних композиторів. І така співпраця є надзвичайно важливою та актуальною для митців. Авторам необхідно відчувати, що вони є потрібними та цікавими не тільки для приватних проєктів, виконавців, а й державних інституцій. Усвідомлювати актуальність своєї творчості у рідній країни – це те, чого, напевно, бракує багатьом митцям, особливо в час карантинного мовчання.

«Нова музика» вже не перший рік об’єднує дуже різних композиторів. Якщо пригадати всі твори, то можна ознайомитись як із музикою педагогів, так і їхніх учнів, творами відомих і поки не широко знаних авторів.

Олександр Щетинський і Сергій Вілка з органісткою Надією Величко

Цьогоріч 27 й 29 січня у рамках концертів «Нова та стара музика» відбулися прем’єри опусів Марії Олійник, Анастасії Сисенко, Сергія Вілки й Олександра Щетинського. Перед новітніми творами звучала музика органного генія всіх часів Йоганна Себастьяна Баха. Такий контраст додатково підсилював увагу до новинок. Програма розкрила орган як сучасний багатогранний інструмент, здатний втілювати навіть найсміливіші задуми композиторів.

Щодо ідей нової музики, то вони були дуже різними. Від сениментально-ностальгійних до патетичних протистоянь, від тривоги й напруги до ідеальної гармонії. А ще, на моє здивування, для деяких авторів це була перша спроба писати для органа соло.

Сергій Вілка – композитор, головний дириґент оркестру Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги. Закінчив Донецьке музичне училище як флейтист, Національну музичну академію України імені Петра Чайковського та асистентуру-стажування НМАУ як композитор у Євгена Станковича. Також навчався композиції у Єжи Корновича в Варшаві у рамках стипендії Gaude Polonia. 2013 року Сергій долучився до запису саундтреку історичної кінодрами «Поводир». Його музика виконується в Україні, США, Німеччині, Австрії, Польщі, Литві, Молдові, Вірменії.

Для «Нової музики» Сергій Вілка написав твір «Conditions / Fractions». На це його надихнула музика Олів’є Мессіана. Вже сама назва композиції зосереджує увагу на будові, а звучання змушує сконцентруватись, слідкувати за кожним звуком, гармоніями як за зворотами сюжету цікавого фільму. Секрет твору – певні музичні алгоритми, які автор поки зберігає у таємниці.

Анастасія Сисенко і Марія Олійник з органісткою Світланою Позднишевою

Потайним змістом наділила свій опус і композиторка Анастасія Сисенко. З її слів відомо, що «Експансія» їй явилась уві сні. Музикою вона передала сюжет видіння. Під час прослуховування твору уява і справді вимальовувала дивовижні історії. Ця музика динамічна й захоплива, спонукає до самозанурення. В результаті дисонантність і напруження приводять до ідеальної гармонії, яка є чи то пробудженням, чи то щасливим завершенням сну.

У мистецькому доробку Олександра Щетинського – понад 100 композицій різноманітних жанрів для широкого спектра виконавських складів – опери, симфонічні твори, концерти, камерні та сольні п’єси, музика до кінофільмів. Їх виконують у більшості європейських країн і Північній Америці всесвітньо відомі колективи. Для проєкту Олександр написав твір у досить звичному жанрі. Це соната, однак її частини наділені зовсім несподіваним змістом. Слухач пройшов дивовижний шлях від бурхливої напруги через ламентозну печаль до гармонії, просвітлення й краси.

Протилежністю до Сонати Олександра Щетинського стало «Adieu» Марії Олійник. Це її перший твір для органа соло. Ідеєю послугувало прощання в пору золотої осені у горах Швейцарії. Її композиція – місцями зворушлива пісня, часом – розмірена оповідь. Орган звучав незвично камерно та ніжно. Авторка познайомила нас із тихою динамікою органа та з перших нот занурила слухачів у власні думки, особисті гарні спогади.

Хочеться також відзначити щире зацікавлення програмою концерту органісток Львівського органного залу Надії Величко та Світлани Позднишевої. Часто від першого виконання залежить подальша доля твору. Мисткині не тільки блискуче виконали нові та дещо незвичні композиції, а ще й у процесі репетицій допомагали та консультували авторів щодо особливостей органного виконавства. А під час самої імпрези та після неї не приховували свого захоплення музикою.

Від себе додам: музикою, яка в подальшому, сподіваюсь, увійде в репертуар багатьох українських органістів.

Марія СИДОРАК