Програма «Бандура – сестра арфи і клавесина» – одна з найоригінальніших у репертуарі Капели бандуристів імені Остапа Вересая на чолі із заслуженою артисткою України Раїсою Борщ і заслуженим працівником культури України Миколою Борщем. 2 червня вона пролунала у Борисоглібському соборі Чернігова
Класика у бандурному виконанні під покровом стародавнього храму звучала гармонійно і природно. Поясненням такої гармонії є сама сутність бандури – інструмента з родини арф. Як струнно-щипковий інструмент, бандура формувалася водночас із клавесином, струни якого, нагадаємо, спочатку защипувалися пальцями, а не плектром, поєднаним з клавішами, як нині.
Перша частина імпрези присвячувалася західноєвропейській музичній культурі.
Виконувалися композиції Вольфганга Амадея Моцарта, Джузеппе Верді, Йоганна Себастьяна Баха, Шарля Гуно, Франца Шуберта, Людвіга ван Бетховена – твори, які, на думку артистів колективу, торкаються глибин людських почуттів, спонукають замислитися над вічним і найціннішим.
У другій частині лунали твори українських авторів, зокрема, Ігоря Гайденка, Кирила Стеценка, Богдана-Юрія Янівського, Андрія Зименка, Олександра Осадчого, а також експериментальна «Бахіана» – композиція Раїси Борщ, у якій поєдналися бахівська фуга з українською народною мелодикою. «Українська музика єднає нас духовно – аби наші серця билися в унісон», – підкреслюють митці.
Традиційно концерт Капели бандуристів імені Остапа Вересая завершився виконанням молитовної музики. У Борисоглібському соборі прозвучали «Господи, помилуй нас» Тараса Петриненка та «Отче наш» Миколи Леонтовича – опуси, що додають усім віри та надії.
Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм
