Українські Музи в Німеччині

172

З 29 листопада до 2 грудня в Кельні (Німеччина) відбувався міжнародний проєкт «Європейські музи не мовчать: симпозіум, майстерня, музична резиденція»

Організований Центром старовинної музики ZAMUS і Львівською національною філармонією імені Мирослава Скорика, він пройшов за підтримки Гете-інституту в Україні, Culture Connects та Ernst von Siemens Musikstiftung.

Передісторія проєкту повертає у березень 2022-го, коли у філармонії розпочалась масштабна серія концертів онлайн та офлайн «Україна-2022. Музи не мовчать». Як на пресконференції з нагоди презентації результатів німецько-українського партнерства зазначив артдиректор проєкту Богдан Сегін, «українські музиканти з перших тижнів почали шукати можливості для самореалізації і приблизно через місяць почали відновлювати професійну діяльність».

Каталізатором німецько-української творчої колаборації також став ХІХ Фестиваль давньої музики у Львові, на який в Україну приїздили учасники всесвітньо знаного ансамблю «Sequentia» Норберт Роденкірхен і Бенджамін Беґбі.

У Львові, таким чином, постав осередок, що сприяв продовженню творчої діяльності митців, а також давав надію на майбутнє. Про нові обставини з педагогічної та артистичної точки зору розмірковувала учасниця проєкту, клавесиністка й педагогиня Анна Іванюшенко:

«Саме в ці часи я помітила те, що студенти почали цінувати речі, на які вони зазвичай не звертали уваги. Коли в нас лунає тривога, ми змушені переривати репетиції, але з нетерпінням чекаємо, щоб продовжувати, бо музика рятує».

За понад 60 концертів проєкту «Музи не мовчать» звучала музика різних епох, пройшло три масштабних фестивалі давньої, сучасної музики й творів класико-романтичного періоду. Цей досвід перенесли і в нову міжнародну співпрацю.

До складу ансамблю музикантів з України, учасників проєкту, увійшли клавесиністка Анна Іванюшенко (Львівська національна філармонія), контрабасист Назарій Стець (Національний ансамбль солістів «Київська камерата»), бандурист Дмитро Губ’як (ТНПУ імені Володимира Гнатюка), вокаліст Роман Меліш (Національний будинок музики) та композитор, менеджер багатьох проєктів Львівської національної філармонії Богдан Сегін. До українських музикантів доєдналися флейтист Норберт Роденкірхен з Кельна (Німеччина) та українська скрипалька Наталія Нешмоніна з Ессена (Німеччина).

Музиканти мали на меті презентувати, зокрема, давнє українське бароко та сучасну музичну сцену. Тому Дмитро Губ’як відзначив: «Національний український інструмент бандура поєднав давню культуру та модернові впливи». Дмитро розповів про різні види бандур і поділився враженням від 4-денної поїздки: «Це був новий погляд на мій інструмент».

1 грудня музиканти провели воркшоп, де записали чотири музичних сети. Про це так відгукнувся Назарій Стець: «Коли я отримав запрошення на проєкт, то очікував, що гратиму здебільшого бассо континуо. Але в мене були й інші важливі ролі: імпровізація (величезне задоволення) та представлення сольних можливостей контрабаса».

У програмі воркшопу – канти XVIII століття, твори Дмитра Бортнянського, Генрі Перселла, Франсуа Раббата, Джона Доуланда, Теппо Гаута-ахо, Димитрія Туптала, спеціально створена для проєкту Богданом Сегіним транскрипція старосвітського канта Димитрія Туптала «Щирим серцем і любилем» та навіть сет із вільною імпровізацією.

Прослухати повну музичну програму зі студії в Кельні можна за посиланням: https://bit.ly/3FHbaF3

Більше про результати та бачення артистів своєї ролі у час війни в Україні дивіться у відео: https://bit.ly/3FmjkkV

Особливу вдячність музиканти висловили Норберту Роденкірхену, німецькому флейтисту й композитору, завдяки якому процес співпраці між німецькою та українською інституцією став можливий і був ретельно організований. Усі учасники підтвердили, що «такі міжнародні проєкти надихають, дають можливість професійного зростання» (Анна Іванюшенко).

Богдан Сегін також розповів, що завдяки вдалому цьогорічному результату Фестиваль давньої музики у Львові в наступному, ювілейному році напевно поповниться новими музичними колабораціями.

За інформацією пострелізу