choir-radio-90

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…» Тарас Шевченко

У дні страшних воєнних випробувань, коли ми всі здригалися від звуків тривожних сирен і ракетних ударів по багатьох наших містах, внутрішній голос кожного українця волав про те, щоб скоріше закінчилося лихоліття, яке прийшло на славну Україну з ордою рашистів. Ось у таких суворих умовах запеклої боротьби українського народу, героїчних воїнів ЗСУ із загарбниками діячі мистецтва своєю працею роблять гідний внесок до Перемоги.

Це дуже необхідно в наш час: концерти, вистави, фестивалі, виставки… Вони є свідченням непохитності, сили, могутності української нації в борні за свободу і незалежність. Незламність українських митців проявилась, зокрема, у медіапроєкті Українського радіо, Суспільного мовлення під назвою «За крок до Перемоги» (до 90-річчя від дня заснування Академічної хорової капели Українського радіо).

У ньому взяли участь: Академічна хорова капела Українського радіо; Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо; Тріо бандуристок Українського радіо (у складі – народна артистка України Тетяна Маломуж, заслужені артистки України Катерина Коврик і Ольга Нищота); солісти – народний артист України Сергій Магера, лауреати міжнародних конкурсів Ксенія Бахрітдінова-Кравчук, Сергій Бортник, Тетяна Коробка, Людмила Горностаєва.

Зірковий склад виконавців, чітко продумана драматургія програми ювілейного знакового концерту – все це забезпечило найвищий виконавський рівень імпрези, яка стала справжньою мистецькою подією в Україні.

Хор радіо – один із провідних у державі. За 90 років він здійснив понад 10 тисяч фондових записів найкращих музичних шедеврів усіх часів. Значення діяльності цього творчого колективу для історії хорової культури України воістину безцінне.

У різні часи біля керма дивовижної капели були: Гліб Таранов, Олександр Міньківський, Георгій Дмитревський, Василь Мінько, Юрій Таранченко, Григорій Куляба, Валентин Мальцев, Павло Муравський, Віктор Скоромний. Із 2010 року художньою керівницею і головною диригенткою хору є заслужена артистка України Юлія Ткач.

Сьогоднішній день колективу, його репертуар, навіть згаданий оригінальний важливий медіапроєкт – плід діяльності обдарованої творчої особистості. Юлія Ткач за 13 років створила, не порушуючи славних виконавських традицій капели, універсальний хор, який володіє багатьма засобами співу. Хористи майстерно виконують духовну музику, зразки української та світової класики, обробки народних пісень, сучасні твори як українських, так і західноєвропейських композиторів.

Хочу підкреслити, що Юлія Сергіївна – мисткиня, яка відчуває особливості сучасного композиторського мислення. Її прем’єри дають життя багатьом опусам сучасників.

У цьому проєкті Юлія Ткач стала енергетичним центром. Вона виступила не тільки як хормейстерка, а і як диригентка симфонічного оркестру. Адже у 2020 році вона з відзнакою закінчила Національну музичну академію України імені Петра Чайковського за спеціальністю «симфонічне диригування» (клас професора Володимира Сіренка). У концертній практиці вона пройшла виконавську школу з найкращими симфонічними оркестрами України.

Талановита диригентка і в цій імпрезі показала справжню харизматичність, уміння подати яскраву інтерпретацію і в хорі, і в оркестрі. Її владний виразний жест вражав технічністю.

Юлія Ткач продумала програму так, щоб показати різні хорові жанри. Починаючи від духовної музики Дмитра Бортнянського (Хоровий концерт № 3 «Господи, Господи, силою Твоєю»), яка звучала натхненно, з прекрасним вокальним ансамблюванням, з особливою молитовністю. Слід відзначити специфічну рису у виконавській палітрі хору – це надзвичайно емоційна подача слова, що особливо проявилась в опусах на слова Тараса Шевченка. Так, у творі Бориса Лятошинського «Тече вода в синє море» хорове звучання повністю передає емоційне навантаження поезії завдяки тембровим барвам, які ніби висвічують геніальний текст Кобзаря.

Загалом темброва палітра Хору радіо – дуже багатобарвна. Можливо тому і в хорі «Думи мої», і в славетній композиції «Реве та стогне Дніпр широкий» слухачі виразно відчули через спів велич Шевченкових слів.

Хочу відзначити високу професійну майстерність соліста Сергія Магери, його вміння глибоко, емоційно розкрити зміст твору («Думи мої»).

Юлія Сергіївна Ткач з точки зору режисури влучила точно в ціль, включивши до програми твори «Ой зійшла зоря» Миколи Леонтовича та українську народну пісню «Вербовая дощечка» в обробці Володимира Шнайдера. В них яскраво просолювала Тетяна Коробка, володарка голосу витончено прозорого звучання.

Прикрасило цей медіапроєкт і Тріо бандуристок. У їхньому співі бриніли оксамитові барви знайомих інтонацій фольклору («Іванку, Іванку») і сучасних композиторських пісень («Пісня про вечірній Київ» Лесі Дичко).

Осібне місце в концерті посів другий відділ. У ньому пролунали масштабні твори для хору й оркестру на слова Тараса Шевченка: Кантата «Гамалія» Мирослава Скорика та частина V «Не вмирає душа наша» зі «Страстей за Тарасом» Євгена Станковича. То була справжня кульмінація події. Юлія Ткач підібрала дві дуже потужні композиції, у яких Шевченкове слово – це справжнє геніальне пророцтво поета.

Фото Вадима Міського

В українській музиці ми маємо визначну Шевченкіану. Можна згадати кантати Миколи Лисенка, симфонію «Кавказ» Станіслава Людкевича, кантату Левка Ревуцького «Хустина», твори Бориса Лятошинського, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Лесі Дичко та інших.

«Гамалія» Скорика – це твір великої форми глибоко філософського наповнення. Диригентка Юлія Ткач подала у своїй інтерпретації глибинне прочитання видатним сучасним композитором Шевченкового тексту. Спів хору, гра оркестру органічно розкрили задум Мирослава Скорика. В жесті диригентки відчувався чіткий вольовий імпульс до кожної частини кантати. Перед слухачами музичними засобами створювалася велична фреска боротьби українського народу, втілювалася його сила і духовна незламність. Партитура досить складна для виконавців, але хор і оркестр під владною батутою Юлії Ткач успішно відтворили її.

Дуже красномовно прозвучала частина V відомої ораторії Євгена Станковича «Страсті за Тарасом» – «Не вмирає душа наша». Справжньою надією був наповнений спів хору, майстерність котрого, як і диригентки Юлії Ткач заслуговує найвищих оцінок!
Медіапроєкт «За крок до Перемоги» – значний внесок у складний сучасний соціокультурний простір.

Прекрасні ведучі – заслужений артист України Дмитро Хоркін і Галина Бабій, яких ми майже щодня чуємо в радійному «Єдиному марафоні новин», створили в концерті атмосферу теплих щирих почуттів.

Слід сказати, що хор привітали митці – Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік, професор Євген Савчук, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор Віктор Степурко, заслужений діяч мистецтв України, професор Олексій Скрипник, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Володимир Шейко, а також представники Наглядової ради та Правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа (голова Наглядової ради), Вадим Міський, Дмитро Хоркін, Дмитро Козлов.

Цей концерт став вагомим підтвердженням нездоланності й сили українського музичного мистецтва, яке в трагічні часи війни утверджує Надію і Віру в Перемогу.

Галина СТЕПАНЧЕНКО

Фото Юрія ПРИЯЦЕЛЮКА