Лідя Воріна: життя, віддане музиці

1
Share Button

У середині ХХ століття в Україні спостерігалося значне піднесення бандурного мистецтва. Цей феномен значною мірою був зумовлений появою класів бандури у Київській (1950 р.) і Львівській (1954 р.) консерваторіях

Наслідком їхньої роботи стало забезпечення професійними кадрами класів бандури у розгалуженій системі спеціалізованих музичних навчальних закладів і започаткування двох академічних виконавських шкіл, які плідно працюють і нині.

Розвиток професійного бандурного мистецтва на Дніпропетровщині відбувався паралельно із загальноукраїнським процесом становлення академічної освіти бандуристів і пов’язаний з ім’ям Лідії Степанівни Воріної, заслуженого працівника культури України (1976 р.), знаного викладача, засновниці академічного класу бандури у Дніпропетровському музичному училищі. Усе своє життя Лідія Воріна присвятила педагогіці та розвитку ансамблевого бандурного виконавства.

Лідія Воріна
Лідія Воріна

Закінчивши 1951 року Дніпропетровське музичне училище (клас Василя Носачевського), а 1956 року Київську державну консерваторію (клас Андрія Бобиря), Лідія Степанівна повернулася до рідного міста. Тут вона почала викладати у Музичному училищі імені Михайла Глинки. Паралельно з роботою в училищі Лідія Воріна створила самодіяльний ансамбль бандуристів у Палаці культури Дніпропетровського державного університету, залучивши до участі в ньому студентів інших вишів міста.

Поступово внаслідок зростання професійного рівня і збільшення кількості студентів класу бандури музичного училища активізувалася концертна діяльність уже не самодіяльного, а академічного ансамблю бандуристів, що отримав назву «Чарівниці». У репертуарі ансамблю – українські народні пісні, українська, російська і західноєвропейська класика, твори сучасних вітчизняних і зарубіжних композиторів. Він постійно оновлюється завдяки професійним аранжуванням Світлани Овчарової – хормейстера і співкерівника ансамблю з 1985 року.

«Чарівниці» – лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів. Колектив блискуче представляє українське національне мистецтво в Україні та за її межами. Географія гастролей ансамблю досить широка: Польща, Угорщина, Франція, Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Грузія, Туркменістан, Казахстан, Росія.

capella

У листопаді 1972 року Лідія Воріна заснувала самодіяльний ансамбль бандуристів у Будинку культури районного центру Самійлівці (Саратовська область, Росія). Самійлівські «Чарівниці» існують уже понад сорок років. За цей час ансамбль-супутник отримав звання народного, став лауреатом міжнародних фестивалів, переможцем численних всеросійських і всеукраїнських конкурсів. Нині в ансамблі грає уже п’яте покоління бандуристів, і понад двадцять п’ять років народним колективом керує Надія Андрющенкова (концертмейстер − Олена Наталічева).

За п’ятдесят років роботи (1956−2006) старшим викладачем відділу народних інструментів Дніпропетровського музичного училища Лідія Воріна виховала понад двісті бандуристів. Сама вона переконана, що її викладацька діяльність вимірюється насамперед не кількістю учнів, а тим, як вони продовжують справу свого наставника, їхніми творчими здобутками. Лідія Степанівна завжди цікавиться, як склалося життя випускників, підтримує зв’язок із ними, радіє успіхам кожного.

capella-vorinoyi

Серед вихованців Лідії Степанівни – народні артисти України (Микола Гвоздь, Людмила Ларікова), заслужені артисти і працівники культури України (Іван Коваль, Зінаїда Кривошей, Юрій Демчук, Світлана Овчарова, Юрій Задоя), керівники та артисти провідних професійних колективів (Валентина Петренко, Г. Кузема), театрів (О. Томілко), працівники філармоній, викладачі музичних училищ Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Запоріжжя, Кривого Рогу, Луганська, Одеси, Полтави, а також вищих навчальних закладів України.

Найважливішими результатами своєї педагогічної діяльності Лідія Степанівна вважає активізацію роботи класів бандури у музичних школах Дніпропетровщини, у яких нині викладають переважно її учні або ж учні її учнів. За словами Сергія Баштана – професора кафедри бандури Національної музичної академії України імені Петра Чайковського – наслідком багаторічної роботи Лідії Воріної та її учнів стало підвищення рівня професійної музичної освіти бандуристів у вишах І–ІІ рівнів акредитації, а також відкриття 2006 року класу бандури у Дніпропетровській консерваторії імені Михайла Глинки.

Вагомою справою стало відкриття з ініціативи Лідії Воріної класу бандури у музичній школі при Дніпропетровському музичному училищі (сектор педагогічної практики очолює старший викладач Євгенія Балакірєва). Крім того, за підтримки міського Управління культури Лідія Степанівна започаткувала щорічний міський дитячий конкурс бандуристів серед учнів музичних шкіл. Цей захід допомагає спрямовувати професійний розвиток початкової ланки музичної освіти, сприяє обміну досвідом і репертуаром серед викладачів шкіл естетичного виховання.

charivnytsya

У науково-методичному доробку Лідії Воріної – дві дослідницькі розвідки: «З історії кобзарського мистецтва. Минуле і сучасне» та «Методичні поради щодо культури ансамблевого співу» (обидві опубліковані у збірці «Кобзарське мистецтво», Дніпропетровськ, 2004 р.). Публікації отримали схвальні відгуки педагогів-музикантів. Зокрема професор кафедри народних інструментів Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, доктор мистецтвознавства, академік Микола Давидов у вступному слові до видання наголосив на методичній значущості цих матеріалів, особливо зважаючи на слабку розробку методики викладання вокального і ансамблевого аспектів бандурного виконавства у початковій і середній ланках музичної освіти.

У 1996 році Лідія Воріна ініціювала проведення у Дніпропетровську фестивалю ансамблів бандуристів «Дзвени, бандуро!» Захід проводиться що два роки на базі Палацу культури студентів Дніпропетровського національного університету за підтримки Управління культури Дніпропетровської облдержадміністрації і Дніпропетровської консерваторії. Разом зі своїми ученицями, викладачами Дніпропетровської консерваторії Світланою Овчаровою (директор-розпорядник і модератор фестивалю) і Мариною Березуцькою (організатор, член журі) Лідія Степанівна провела одинадцять фестивалів, у яких взяли участь понад сто самодіяльних та академічних колективів.

Для роботи в журі до Дніпропетровська приїжджали провідні діячі жанру: популяризатор бандури в українській діаспорі, меценат Микола Чорний-Досінчук (Нью-Йорк, США), заслужені артисти України Тарас Лазуркевич та Олег Созанський (Львів), народний артист України, голова Національної спілки кобзарів України, професор Володимир Єсипок (Київ) та інші. За словами останнього, форум «Дзвени, бандуро!» – наймасовіший фестиваль жанру, популярний і знаний в Україні.

Створивши ансамбль бандуристів «Чарівниці», Лідія Степанівна протягом п’ятдесяти років очолювала колектив. У 2006-му вона передала керівництво ансамблем Світлані Овчаровій і Марині Березуцькій, які на високому професійному рівні продовжують справу, започатковану вчителем. Сьогодні учасники цього колективу – студенти класу бандури Дніпропетровської консерваторії імені Михайла Глинки та музичного училища при консерваторії.

«Чарівниці» популяризують українську національну культуру не тільки в своєму регіоні; ансамбль не раз представляв Дніпропетровщину на всеукраїнському і міжнародному рівнях. У 2004 і 2008 роках колектив здійснив запис на компакт-диски різних програм зі свого репертуару. Щороку виходять друком збірки творів для бандури solo і ансамблю бандуристів у перекладенні та аранжуванні Світлани Овчарової.

2010 року за підсумками ІІ Всеукраїнського фестивалю кобзарського мистецтва імені Остапа Вересая ансамбль «Чарівниці» Дніпропетровської консерваторії посів перше місце у номінації «Академічні ансамблі бандуристів». Ця перемога сприяла втіленню у життя давньої мрії Лідії Воріної та її учнів – створенню у червні 2010 року в Дніпропетровській філармонії муніципального ансамблю бандуристів (керівник – Світлана Овчарова).

Тетяна ЧЕРНЕТА

Share Button