Музичний міст: Одеса–Ванадзор

96
Share Button

З 1991 року Україна веде активний музичний діалог із десятками країн світу (пишаюся, що є автором міжнародного проекту «Музичні діалоги»). Щороку співпраця збагачується новими заходами, форматами – фестивалі, майстер-класи, конкурси, презентації тощо. Цьогоріч надзвичайно успішним виявився «Музичний діалог: Україна–Вірменія», який поєднав міста України та Вірменії – Одесу й Ванадзор.

У третьому за величиною і значенням вірменському місті Ванадзорі (колишній Кіровакан) відбувся Перший міжнародний музичний фестиваль-конкурс із символічною назвою «ODESSA–VANADZOR MUSIC OLYMP». Саме Одеса стала ініціатором його проведення, зосібна автор і арт-директор фестивалю – талановитий музикознавець, педагог, організатор двох успішних музично-теоретичних конкурсів «ODESSA MUSIC OLYMP» Асмік Хачатрян. Засновником фестивалю-конкурсу виступила Міжнародна організація «Асоціація “Нова музика”» (Одеса, Україна, президент – Кармелла Цепколенко).

Фестиваль у Ванадзорі Асмік Хачатрян присвятила пам’яті своєї матері – відомого педагога, музикознавця, пасіонарного пропагандиста високої Музики Амалії Папоян, яка понад сорок років віддала музичному вихованню дітей у Кіроваканському музичному училищі (нині Ванадзорський державний коледж мистецтв імені Михайла Таврізяна). Учні Амалії Папоян працюють нині не тільки у Вірменії та Україні, а й далеко за їхніми межами – у Канаді, Франції, Греції, США, інших країнах світу. Тож не дивно, що фестиваль-конкурс відбувався саме у рідному місті Амалії Папоян – Ванадзорі.

Адміністративний центр Лорійської області, чудове місто, оточене мальовничими лісами, древніми хачкарами (камінними знаками вірменської історії), старовинними архітектурними пам’ятками, Ванадзор славиться музичними традиціями. Тут жили й творили диригент Михайло Таврізян, композитори Едуард Пашинян і Едвард Кзартмян, який ще в 1934 році заснував першу в місті професійну музичну школу, що з 1979-го носить його ім’я. Понад 50 років тому в школі відкрили концертний зал – один із кращих за акустикою у Вірменії. Нині школу очолює відомий автор багатьох пісень Гагік Агабабян, який став співорганізатором і координатором «ODESSA–VANADZOR MUSIC OLYMP».

Важливо, що створення фестивалю підтримали і всіляко сприяли його проведенню державні та громадські організації України й Вірменії – Одеська міська рада, Департамент культури і туризму Одеської міської ради, Фонд сприяння розвитку мистецтв (Київ, Україна), Муніципалітет міста Ванадзора (Вірменія), Ванадзорська музична школа імені Едварда Кзартмяна, Мистецька громадська організація «Аргіна» (м. Степанаван, Вірменія).

Відтак «ODESSA–VANADZOR MUSIC OLYMP» стартував, як своєрідний музичний діалог України та Вірменії: учасниками конкурсу були юні музиканти з вірменських міст і Одеси, журі конкурсу теж презентувало обидві країни. Зокрема, до його складу увійшли професори Єреванської державної консерваторії імені Комітаса Давід Казарян і Арзас Восканян, представники Ванадзорського коледжу мистецтв Аріга Гурджіянц і Гагік Агагабян, професор Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової Кармелла Цепколенко, педагог Одеської середньої спеціалізованої музичної школи імені Петра Столярського Марина Перепелиця та автор цих рядків (голова журі). Українську делегацію представляв також директор Міжнародного фестивалю «Два дні та дві ночі нової музики» Олександр Перепелиця.

Вразила увага до фестивалю і його організаторів місцевого керівництва: мер міста Ванадзора Мамікон Асланян, усі його заступники люб’язно зустріли нашу делегацію в мерії, урочисто відкрили фестиваль, а на закритті вручали учасникам, педагогам, членам журі почесні дипломи. Мамікон Асланян запевнив, що з наступного року цей щорічний форум відбуватиметься під патронатом міста(!). Перебіг фестивалю активно висвітлювався місцевими журналістами в ЗМІ, у численних теле- і радіоінтерв’ю.

Одразу відзначу: фестиваль-конкурс у Ванадзорі перетворився на триденне мистецьке свято, на яке прибуло з різних куточків Вірменії понад 600 юних музикантів. Така кількість обдарованих дітей, звичайно, вражала. Вони представляли майже всі галузі виконавського мистецтва: фортепіано, струнно-смичкові інструменти, академічний і народний спів, вокальні й інструментальні ансамблі, духові та народні інструменти, хор і навіть сольфеджіо. Майже в усіх номінаціях доводилося визначати по кілька призових місць, так яскраво виступали учасники.

Особисто мене найбільше порадували юні виконавці на духових інструментах, оскільки відомо, що зазвичай найбільша проблема в оркестрах – саме духовики. У цій номінації в різних вікових категоріях (а їх було три) призові дипломи отримали буквально кожен третій з учасників. Хоча від них не відставали й народні інструменти, ансамблі, юні співаки. Окрім призових місць, журі вручало спеціальні відзнаки – за найкраще виконання творів вірменського та українського композиторів.

Був також і почесний сертифікат – на право взяти участь у ХVІ Всеукраїнській відкритій музичній олімпіаді «Голос країни». Його отримав надзвичайно талановитий юний піаніст Давід Хачатрян із міста Гюмре. Отже, чекаємо Давіда в листопаді у Києві! Давід отримав також перше місце в номінації «фортепіано», його колегою-переможницею стала Емма Саргісян.

На щастя, перелік усіх переможців зайняв би не одну сторінку. Тому відзначу лише тих, хто отримав дипломи першого ступеня у номінаціях сольного виконавства в усіх трьох вікових категоріях. Отже, крім згаданих піаністів, «найкращими з кращих» виявилися скрипальки Віра Жданова (Україна), Анжеліка Пілоян, Нона Саргісян та Елен Джінанян (Вірменія). Дипломи першого ступеня у номінації «духові інструменти» одержали юні вірменські кларнетисти Тігран Галаян, Арсен Балаян, Генрік Саргсян і трубач Нарек Ованесян.

Дуже яскравими на таланти виявилися юні виконавці на народних інструментах. Зокрема, перші місця посіли: Роберт Маргарян і Едуард Кіракаян (свиріль), Наре Герасименко, Маріам Тарвердян, Ріта та Ануш Хачатрян (канун), Ерік Ованесян (каманча) та Едуард Грмушян (гітара). Чудово презентували свій дар юні співаки. У номінації «академічний спів» кращими виявилися: Ані Маргарян, Артуш Багдасарян, Мане Кіракосян, Давід Бежанян, Нона Саргісян і Едмон Арутюнян. А в «народному співі» переможцями стали Борис Іспірян, Альона Грігорян і Гурген Галстян.

Уперше до конкурсу виконавців додалась теоретична дисципліна – сольфеджіо, в якій «першими» виявилися Ара Саруханян, Адріне Манукян, Матільда Сімонян, Араксія Геворгян і Вікторія Шагінян.

Фестиваль-конкурс «ODESSA–VANADZOR MUSIC OLYMP» передбачав також важливе «надзавдання»: поєднати два культурних центра України та Вірменії – Одесу і Ванадзор. Не випадково одразу після завершення фестивалю мер Ванадзора надіслав у мерію Одеси пропозицію стати містами-побратимами.

А під час перебування у столиці Вірменії наша делегація виконала ще одну почесну місію: відбулася церемонія підписання двох угод про співпрацю – між Єреванською державною консерваторією імені Комітаса та Національною музичною академією України імені Петра Чайковського і Одеською національною музичною академією імені Антоніни Нежданової. Обидві угоди на 4-х мовах (українською, вірменською, англійською і російською), зафіксовані заздалегідь підписами ректорів обох українських музичних академій, підписала ректор Єреванської консерваторії Сона Ованесян.

Вразив красою Єреван – розкішними парками, збудований майже весь із рожевого каменю, навіть архітектурою «радянських» колонад, на яких, утім, замість «серпа і молота» милує око національна орнаментика. У самому центрі міста сучасні бронзові постаті Арно Бабаджаняна, Комітаса й Арама Хачатуряна нагадують містянам і гостям про неповторну вірменську музичну культуру. А свого Степана Шаумяна, теж закарбованого у бронзі, прикрасили жовто-блакитним прапором (можливо, з солідарності?).

Окрім насичених завдань, покладених на українську делегацію, і незабутніх вражень від краси вірменської землі, побачених духовних святинь Вірменії (Ечміадзінь, Гехард, Агарцін, Гарні), мали чудове спілкування із сердечними й гостинними людьми та просто випадкові зустрічі, наприклад, з унікальним майстром мистецьких виробів Ашотом Наджаряном, – словом, те, що запам’ятовується і викликає бажання побачити і відчути ще раз.

Леся ОЛІЙНИК, Ванадзор–Єреван–Київ

Share Button