Neo Quartet

42
Share Button

Осінь – фестивальна пора. Тільки-но завершився ХХХ Kyiv Music Fest, як музичну естафету перехопив Львів із «Контрастами»

Цьогоріч фестиваль також відзначав ювілей – 25 літ! Святкували гучно: прем’єри, міжнародні гості, майстер-класи нової музики, лекції і ціла ніч концертів у філармонії. Мене там не було, проте все ж вдалося ухопити маленький шматочок цього понад двотижневого дійства!

На фестиваль «Контрасти» був запрошений струнний квартет із Польщі, а мені випала можливість зустрічати музикантів у аеропорту «Бориспіль». Приїхала за півгодини, щоб точно нікого не пропустити, намалювала плакатик, повторила англійську – я ж стараюсь бути профі. На відміну від мене, літак вирішив запізнитись.

Проте очікування повністю себе виправдало: зустріч із цими людьми автоматично додана до пам’ятних подій цього року! Адже особисто для мене розмова, після якої я годинами гуглитиму нові імена та явища – найцінніша. Івент чи концерт, на якому я почую і побачу щось нове, – найкрутіший. А коли все це об’єднане музикою – не знайдете ви на світі щасливішої Марійки!

Найперше, що мене вразило, – музиканти приїхали із величезними валізами, а от кейсів з інструментами я не помітила (очевидним був лише віолончельний). Як виявилося, квартет грає на електронних інструментах, окрім цього використовує у виступах різні примочки для обробки та запису звука (лупери й різноманітні синтезатори). Це надає звучанню особливих і неочікуваних барв, а музиканти мають можливість змінювати й оновлювати тембр інструмента безпосередньо в момент виконання.

Наступного дня – 17 жовтня – відбувся концерт квартету в Києві у залі кінотеатру «Ліра», після якого музиканти погодились розказати про себе та свою музику.

Neo Quartet існує з 2006 року у складі: Кароліна Пйонтковська-Новіцька (перша скрипка), Павел Капіца (друга скрипка), Міхал Маркєвіч (альт) і Кшиштоф Павловський (віолончель). Квартет спеціалізується на виконанні сучасної музики, активно співпрацює з молодими композиторами та представниками інших видів мистецтв.

У 2012-му в Гданську квартет організував власний фестиваль NeoArte – Syntezator Sztuki. Основною ідеєю цього фестивалю Павел Капіца назвав синтез різних видів мистецтв: відео, перформанс, сценічний рух і музика – їхня постійна взаємодія та взаємопроникнення.

З 2017 року Neo Quartet обрав новий формат виконавства, замінивши акустичні інструменти на їхні електронні версії та додавши до цього процесори, лупери й синтезатори. Саме з таким оновленим звучанням Neo Quartet приїхав до України. Концерти пройшли в Києві й Тернополі. А у Львові, в рамках фестивалю «Контрасти», окрім концерту також відбулася лекція-презентація на Міжнародних майстер-класах нової музики COURSE.

У програмі концерту в Києві зазначалися наступні твори: Богдан Сегін. «Талос» для струнного квартету (2014); Пйотр Пешат. «Into the Heart of Hearts [II]» для електричного струнного квартету, аудіодоріжки й відео (2019); Єжи Корновіч. «Ekspansje» для електричного струнного квартету midi (2018); Neo Quartet. Calling for Misia (2018); Рафал Запала. «Cocentus Apparatus II: Irreversible» для струнного квартету, електроніки й інтерактивної системи (2017).

Утім з усіх вищеназваних опусів київський слухач почув лише перший, бо через проблеми з апаратурою музиканти не змогли продемонструвати інші композиції. Попри технічні складнощі, концерт тривав трохи більше години. Музиканти грали власні твори та багато імпровізували, використовуючи заготовані музичні фрагменти. У їхніх імпровізаціях простежувався невпинний зв’язок між усіма учасниками, а для слухача музика створювала простір для думок, пошуків, здогадок.

Після концерту я мала розмову з музикантами.

– Першу композицію Богдан Сегін написав для акустичних інструментів. Проте сьогодні ви грали її на електронних. Розкажіть, у чому різниця для виконавця?

Павел: Так, сьогодні була прем’єра, навіть композитор раніше не чув оновлену версію. Опус створено 2014 року. Її назва «Талос» походить із давньогрецької міфології та об’єднує кілька значень-образів – божественних, величних і значущих. У нотах вказано багато динамічних нюансів і штрихів, які неможливо відтворити на електронних інструментах. Тому цю виразність і експресію ми компенсуємо іншими прийомами. Ми додали жорсткого звучання, яке можуть дати саме електронні інструменти.

– У наступних п’єсах ви мали певні заготовані патерни, що постійно повторювались, а ви вчотирьох імпровізували. Чи важко почати імпровізувати академічному музиканту?

Кароліна: Квартетом ми граємо лише сучасну музику, а вона потребує вміння імпровізувати. Часто в партитурі не виписані ноти, а є лише певні настанови про те, що має звучати: штрих, прийом, будь-що… І ти імпровізуєш, спираючись лише на незначні підказки. Ми почали практикувати імпровізацію 13 років тому. Зараз розширюємо межі імпровізації допоміжними засобами: застосовуємо синтезатори, процесори, лупери та інші методи обробки звука в реальному часі.

– У вашому виступі було дещо, що змусило мене посміхнутись! В одній із композицій я почула басову партію з пісні «Come Together» гурту The Beatles. Чи мені не здалось?

Павел: Так! Ми цьогоріч створили власну версію хіта The Beatles, коли нас запросили на музичний фестиваль до Кореї. Насправді це дуже цікаво – знаходити нові можливості звучання навіть у такій відомій музиці.

Після нашої розмови музиканти зібрали свої інструменти й прилади у великі валізи. Назавтра зранку їх чекала дорога до Тернополя, уже ввечері – концерт у Драматичному театрі імені Тараса Шевченка, а вночі – шлях до Львова на «Контрасти».

А я очікую нових думок і вражень від почутого – з музикою і про музику, як завжди.

Марія ТИТОВА

Share Button