Симфонічний оркестр INSO-Львів відкриває 25-й концертний сезон! 9 вересня пройде вечір героїчних симфоній
Раніше музикантів надихали сміливі мрії та музичні експерименти. Та сьогодні вони черпають силу від неабиякого героїзму, який щодня демонструють українські захисники й захисниці на фронті. На їхню честь у виконанні Академічного симфонічного оркестру INSO-Львів під батутою Пола Манна (Велика Британія) прозвучать одразу дві «Героїчні» симфонії: обидві відверті, знакові, видатні. Це буде музика Бетховена й Станковича.
Як відомо, справжнє мистецтво та людська хоробрість – це явища, що у світовій історії стояли поруч, більше того, постійно підживлювали одне одного. Своїми творами митці оспівували й увінчували подвиги пращурів і сучасників. Майбутні ж покоління шукали у цих опусах нові ідеї та наснагу для боротьби. Цей звʼязок безперервний і безстроковий – допоки у світі звучить героїчна музика, а у грудях бʼються хоробрі серця.
Напередодні виступу ми звернулися до Пола Манна, відомого диригента, і поставили йому кілька запитань.
– Яке, на вашу думку, призначення музиканта і композитора на війні?
– Я можу говорити тільки за себе і про те, чому я тут, у Львові. Музиканти здатні розрадити, відновити енергію та емоційну підтримку тоді, коли це найбільше потрібно. Єдине значуще, що я в силі зробити під час війни, – те, що ладен запропонувати як музикант.
– Обидві анонсовані в програмі симфонії – героїчні. На чому, за вашим розумінням, ґрунтується різниця у їхньому сприйнятті?
– Є, звичайно, відмінність в історії: один твір був написаний понад двісті років тому, а інший – у 1975 році, коли мені було десять. Їхні автори розмовляють різними мовами різних часів. Але обидва опуси – про те саме: про силу людського духу й те, що відбувається, коли зло перетворює людську слабкість на опір.
– Ваша програма наповнена загальною ідеєю героїзму. Як гадаєте, що таке героїзм зараз і який його сенс у мистецтві?
– Героїзм нині в Україні є всюди. Серед тих, хто воює, тих, хто оплакує втрату близьких, і тих, хто переживає руйнування життя навколо. Але музику неможливо знищити, і вона виражає себе точніше, ніж слова. Ті, хто її творять, – теж герої.
– Чи були ви знайомі з музикою Станковича раніше?
– Станкович – перший український композитор, чию музику я відкрив для себе. Прем’єра його Концерту для альта з оркестром була частиною програми мого першого візиту до України, для концертів у Києві 1999 року. Його Друга симфонія, хоч і створена молодою людиною, є напрочуд потужною та дуже добре написаною саме для оркестру. Кожен розділ – важливий внесок у загальний хід музики, і є деякі особливо промовисті соло для таких інструментів, як валторна та флейта. А кінець твору – один із найдраматичніших проявів чистого гніву, які мені відомі в музиці.
За інформацією пресрелізу
