Рейнгольд Глієр

0
Share Button

Рейнгольд Моріцович Глієр (1874—1956) — радянський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч.

Народився 30 грудня 1874 року у Києві. Батько — майстер з виробництва мідних духових інструментів — переїхав до Києва з німецького міста Клінгенталь.
Рейнгольд Глієр закінчив Київське музичне училище (тепер носить його ім’я), а у 1900 році — Московську консерваторію (клас композиції Михайла Іпполитова-Іванова, гармонії — Антона Аренського й Георгія Конюса, поліфонії — Сергія Танєєва). Викладав теоретичні дисципліни у Московській музичній школі Гнесіних.
З 1913 року — професор (з 1914-го — директор) Київської консерваторії, професор по класу композиції. Учнями Рейнгольда Глієра у Києві, зокрема, були Левко Ревуцький і Борис Лятошинський класики української музики ХХ століття.
У 1920—1941 роках — професор Московської консерваторії по класу композиції.
Йому належить перший радянський репертуарний балет на сучасну тему (“Червоний мак”, постановка 1927, Большой театр, Москва, 2-га редакція — 1949, Ленінград, Театр опери і балету імені Сергія Кірова; з 1957-го йшов під назвою “Червона квітка”). Серед інших балетів Глієра популярні “Мідний вершник” (пост. 1949, Театр опери та балету імені Сергія Кірова) за однойменною поемою Олександра Пушкіна.
Автор 5 опер, у тому числі творів, що сприяли становленню національної музичної культури Азербайджану (“Шахсенем”, постановка 1927, Баку) та Узбекистану (“Лейлі і Меджнун”, у співавторстві з Талібом Садиковим, постановка 1940, Узбецький театр опери та балету, Ташкент; “Гюльсара”, теж у співавторстві з Талібом Садиковим, постановка 1949).
Написав ряд творів для оркестру (3 симфонії — 1900, 1907, 1911, кілька програмних симфонічних творів — “Запорожці” за картиною Іллі Рєпіна, 1921, та ін., концерти з оркестром: для арфи — 1938, голосу — 1943, віолончелі — 1947, валторни — 1951), а також багато камерно-інструментальних і вокальних циклів та окремих п’єс.

1290552973112905529734

 

 

 

Share Button