Творча співдружність міст України: два інтерв’ю на джазові теми

117
Share Button

Із моменту презентації мистецького проекту «Творча співдружність міст України» Всеукраїнської асоціації естрадних і джазових оркестрів Національної всеукраїнської музичної спілки, яка відбулася 14 червня 2018 року в місті Дніпрі, пройшло майже 2 роки, пройшло багато джазових концертів, творчих зустрічей із музикантами тощо

Мистецька й духовна наповненість цього проекту вкотре підтвердила важливість і доцільність такого творчого спілкування із музикантами та організаторами джазових заходів в Україні. Чергові зустрічі відбулись у Дніпрі та Умані.

Перше інтерв’ю

До вашої уваги – інтерв’ю із концерту «JAZZ abоut Live» одного з найкращих джазових вокалістів сучасності, володаря ліричного тенора з унікальною манерою виконання відомих джазових стандартів Чарльза Тернера III (USA) у супроводі дніпровського тріо «Vibe», який відбувся 2 листопада у Дніпрі.

Незабутнє враження залишило знайомство і творче спілкування з організаторами концерту й талановитими дніпровськими музикантами. Того осіннього вечора дніпровські шанувальники джазового мистецтва стали свідками презентації нової музичної локації при повному аншлагу в кіно-телестудії «Contrabas Video prod» проекту «Jul’s Service» чарівної продюсерки Юлії Піліпчак у партнерстві з директором «Contrabas Video prod» Олександрою Тесленко. Презентація відбулась у павільйоні в 1000 кв. м із 15-метровою циклорамою й шикарною акустикою, з просторим залом на 200 осіб. Юлія Піліпчак робить цей важливий для міста проект уже два роки. І цю джазову незабутню імпрезу зробила професійно та від душі.

Попри цікавий виступ американського вокаліста, спів якого був підтриманий різноманітними аранжуваннями джазових стандартів, мене більше вразив музичний супровід молодих дніпровських талановитих музикантів. Гра тріо «Vibe» вирізнялася багатою тембровою палітрою, гарним смаком, витонченим фразуванням, філігранною технікою, фактурним розмаїттям. І мені дуже захотілося підтримати українських музикантів, поспілкуватися з ними і взяти інтерв’ю для наших читачів.

Галина Макаренко-Дергунова (надалі Галина): «Розкажіть, будь ласка, чому ви назвали тріо “Vibe”?»

Сергій Артемов, бас (надалі Сергій): «Слово “Vibe” з анлійської – “настрій” або “атмосфера”. Ми пишемо та граємо різноманітну музику, не ставлячи собі жодних стильових рамок і обмежень, можна сказати – досліджуємо та експериментуємо. У нашій музиці є концептуальність композицій, закладених автором (тобто настрій та атмосфера кожної конкретної теми і джазовий підхід до її виконання). Я маю на увазі відповідний щабель свободи щодо музичного матеріалу, колективну імпровізацію, взаємодію. Звідси й назва».

Галина: «Якими критеріями керувався кожен із вас, коли, будучи самодостатніми музикантами, об’єднувались у тріо?»

Михайло Лишенко, клавішні (надалі Михайло): «Створення тріо було дуже природним процесом. Довгий час у повітрі витала ідея зіграти триб`ют Телоніусу Монку, заради неї ми й зібралися вперше. Це дуже гнучкий склад і нам було комфорно грати разом, тому й виникло бажання перетворити проект у щось самобутнє та грати свою музику».

Галина: «Яку музику вам найцікавіше виконувати?»

Дмитро Литвиненко, ударні (надалі Дмитро): «Ми надаємо перевагу авторській музиці, яку для нашого тріо пишуть Михайло та Сергій. Нам подобаються різні за стилістикою твори. На цьому концерті ми виконували в основному джазові стандарти. Їх ми також любимо грати, особливо з такими солістами, як Чарльз».

Галина: «Назвіть, будь ласка, найзнаковіші, на ваш погляд, виступи тріо в Дніпрі, в Україні, а, можливо, й за кордоном».

Михайло: «Окрім концертів у Дніпрі, мали кілька серій імпрез по Україні. Грали практично повсюди, де це було можливо. Особливо хотілося б виділити зустріч на телеканалі UA: Культура – ми відкривали марафон до Міжнародного дня джазу. Також запам’яталася нещодавня участь у фестивалі ArtJazz в Луцьку. На великих сценічних майданчиках, зазвичай, грати важче, але цього разу ми відчували велику емоційну віддачу від слухачів. Також, не так давно побували на джазовому фестивалі у Щецині (Польща), але не тріо, а у розширеному складі – проект називався Dnipro Jazz Quintet».

Галина: «Я знаю, що всі ви маєте професійну музичну освіту. Хотілося б знати, хто ваші викладачі та музичні авторитети».

Сергій: «10 років тому мені пощастило вивчати музичну літературу на уроках Володимира Скуратовського, а також теорію музики та гармонію на уроках Валентини Мартинюк. То був безцінний досвід, який вплинув на мене та сприяв моєму подальшому музичному розвитку, за що я дуже вдячний».

Дмитро: «Я зростав, граючи в оркестрах, і першим із них був оркестр народних інструментів “Пролісок” під керівництвом Андрія Коритного. Саме він навчив мене діяти в колективі. Пізніше виступав в оркестрі Володимира Марховського, там я познайомився з джазом. Потім були біг-бенд музучилища під орудою Юрія Паламарчука і «Губернаторський біг-бенд», у якому я працював близько 10 років. Сучасному джазу я навчався сам – слухав багато музики. Маю чимало улюблених барабанщиків різних епох: Елвін Джонс, Тонні Вільямс, Бадді Річ, Маркус Гілмор, Ерік Харланд, Джастін Браун та інші. Усі вони якоюсь мірою вплинули на мене».

Михайло: «Моїм кумиром і зразком для наслідування був і є Чік Коріа. Також важлими постатями в джазі стали Брэд Мэлдау, Віджей Айєр… Останнім часом дуже захоплююсь електронною музикою. Поряд з інструментальним, люблю пісенний формат».
Галина: «Що скажете про нову концертну локацію, де відбувався концерт? Кілька слів про акцію та її організаторів».

Дмитро: «На мій погляд, – це чудове місце для виконання джазової музики. На одному з концертів у “Контрабасі” наш друг і чудовий трубач Яків Цветинський сказав: “Якщо в раю є сцени, то напевно вони виглядають саме так”. Через білу стіну та освітлення складається враження, ніби музиканти ширяють у повітрі.

Михайло: «Виступити з Чарльзом Тёрнером III нам запрпопонувала Юлія Піліпчак з агенства “Jul’s Service”. Ми дуже задоволені, що погодилися та взяли участь у концерті. Усе пройшло відмінно, це був дуже приємний музичний досвід. Із Чарльзом легко працювати. 15-хвилинна репетиция була ідеальним рішенням».

Галина: «Ваші плани на майбутнє?»

Сергій: «Найближчим часом ми збираємося випустити перший альбом. Весь матеріал уже записали, зараз він на стадії зведення. Після релізу хотілось би поїздити містами України. Представити альбом публиці – наше першочергове завдання, а в більш далеке майбутнє ми поки не зазираємо».

Галина: «Дуже дякую, друзі, за змістовну та цікаву розмову. Маю надію на подальше творче спілкування, оскільки вважаю за потрібне пропагувати творчість насамперед українських талановитих молодих музикантів як одне з першочергових завдань члена Національної всеукраїнської музичної спілки».

Друге інтерв’ю

13 листопада в Умані відбулася творча зустріч зі студентами, викладачами Уманського музичного училища імені Порфирія Демуцького, представниками Обласного методичного семінару викладачів початкових мистецьких закладів. Під час акції я, як представник НВМС і відповідальний секретар Всеукраїнської асоціації естрадних і джазових оркестрів України, представила ці поважні творчі музичні об’єднання, розповіла про їхню діяльність, існування інтернет-журналу «Музика», «Української музичної газети», яку видає НВМС, і подарувала Уманському музичному училищу унікальну книгу Тетяни Гусарчук «Артемій Ведель. Постать митця у контексті епох».

На обласному методичному семінарі пройшов майстер-клас на тему «Творча лабораторія джазової імпровізації» представника нашої асоціації та НВМС, викладача-методиста, голови циклової комісії «Музичне мистецтво естради» Черкаського музичного училища імені Семена Гулака-Артемовського Лариси Красавіної і концерт її учнів. У ньому взяли участь студенти IV курсу Бугаєнко Анастасія, Лизогуб Діонисій і Лихолай Катерина. Вони продемонстрували високий рівень знань із джазової гармонії, сольфеджіо та основ імпровізації, володіння джазовою артикуляцією та акцентуацією, скетом і філіруванням звука. Викладач використовувала власні приклади імпровізацій, мультимедійні покази, ділилася цікавими творчими знахідками.

 

Лариса Красавіна надала багато корисних методичних порад і зосередила увагу глядачів на творчих особливостях розвитку учнів, що було підтверджено цікавим та яскравим концертом, у якому виступив вокальний ансамбль «Jazz Voice» у складі Анастасії Бугаєнко, Діонисія Лизогуба та Катерини Лихолай, Олександра Бондарчука, Андрія Горащенка, Дарії Корженевської і Руслани Татаровської. Прозвучали власні імпровізації студентів на теми відомих джазових стандартів. У проведенні вечора були також задіяні концертмейстери Василь Демиденко (бас-гітара) та Євгеній Перевізник (ударні). Після майстер-класу й концерту Лариса Красавіна дала для читачів українського інтернет-журналу «Музика» та «Української музичної газети» інтерв’ю.

Галина Макаренко-Дергунова (надалі Галина): «Шановна пані Ларисо! Якою є роль майстер-класу в навчальному процесі? Що дають майстер-класи для студентської молоді сьогодні, коли є багато всілякої іншої інформації?»

Лариса Красавіна (надалі Лариса): «Роль майстер-класів у навчальному процесі багатогранна. Насамперед учитель підсумовує власний досвід, виділяє найважливіші форми роботи, які найбільше могли б зацікавити слухача. Це можуть бути і практичні завдання, які планується представити на майстер-класі, і різноманітні мультимедійні матеріали, презентаційні висновки, які пропонуються для обговорення та власний приклад виконання деяких завдань самим учителем. Також важливим є фактор ґрунтовної підготовки учня до майстер-класу, де він демонструє володіння різноманітними навичками, які напрацьовуються поступово, і головне – показ результату цієї роботи, який може бути поданий у концертному публічному виступі. Не завжди інформація, яка є в інтернеті, доступна для кожного. Це пов’язано і з рівнем підготовленості студента, і з систематикою того чи іншого поняття, і з мовним бар’єром. Найціннішим є конкретне спілкування з учителем, жива передача умінь і навичок молоді».

Галина: «Чи проводили ви майстер-класи раніше і на яку тематику?»

Лариса: «Так, майстер-клас я проводжу не вперше. Спочатку це були обласні курси підвищення кваліфікації для викладачів початкових мистецьких закладів Черкаської області, потім – у рамках ІІ Всеукраїнського конкурсу молодих джазових виконавців “Джаз-Дебют” у Києві, в 2017 році – на науково-практичній конференції “Музикознавчі студії Поділля-2017” у Вінниці та у квітні того ж року на спеціальне запрошення Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької. Тематика – різноманітна, але присвячена популяризації мого власного досвіду в роботі над естрадно- джазовою імпровізацією».

Галина: «Які творчі проекти ви впроваджували і які ще чекають своєї черги?»

Лариса: «У 2015 році на базі Черкаського музичного училища імені Семена Гулака-Артемовського ми створили громадську організацію “Фонд сприяння розвитку джазового мистецтва України «Джаз-Палітра»” і результатом її діяльності було створення та проведення трьох Всеукраїнських джазових конкурсів молодих джазових виконавців “Джаз-Палітра 2016, 2017 та 2018”. Також визначними подіями було проведення Всеукраїнської культурно-мистецької акції “Свято джазу”, обласного конкурсу вокалістів, присвяченого 100-річчю Е. Фітцджеральд “Королеві джазу-100!” у 2017 році. Зараз ми готуємо 4-й Всеукраїнський конкурс молодих джазових виконавців “Джаз-палітра-2020”, який відбудеться у березні».

Галина: «Не раз я чула на конкурсах, де була членом журі, ваші аранжування. Розкажіть, будь ласка, про цей вид вашої діяльності».

Лариса: «Аранжуванням я займаюсь ще відтоді, коли вчилась у консерваторії, – тоді я обробляла різні п’єси та пісні для вокально-інструментальних ансамблів. Під час роботи в музичному училищі мене дуже зацікавила робота з вокальними ансамблями. Склади виконавців весь час змінювались і тому я писала для дуетів, квартетів, більш великих складів ансамблів. Найбільше люблю писати для септетів або октетів, де можна ввести в звучання багатоголосні складні джазові акорди. Найулюбленіша моя тематика – джазові композиції на теми українських народних пісень. У мене вже є кілька таких обробок. Це, наприклад, на теми “Ой під вишнею”, “Подоляночка”, “Ходить гарбуз по городу”, “Ой, гиля, гиля, сірі гуси”, “Анничка”» та ін».

Галина: «Шановна пані Ларисо! Я вдячна вам за багаторічну плідну творчу співдружність, яка корисна нам обом як творчим діячам у галузі джазу, за ваш високопрофесійний мастер-клас, чудовий концерт ваших студентів, та особливо сердечно вдячна за наше спільне відвідування історичного міста Умані, у якому я народилася й провела дитячі роки».

Галина МАКАРЕНКО-ДЕРГУНОВА

Share Button