Як відомо, музика – це мистецтво, головними «будівельниками» якого є композитори, виконавці та слухачі. Але в артикулюванні музичної культури, наповненні її змістом, неповторністю інтонації часто беруть активну участь митці, яких ми не побачимо на сцені, хоча саме від них багато в чому залежить магія звучання концертних майданчиків і кінозалів
За кожною складовою якісного звучання стоїть людина, яку публіка майже ніколи не бачить, але вона непомітно, впевнено виліплює «обличчя» звукового образу, продумує його архітектуру. Йдеться про звукорежисерів, фахівців звуковідтворення, що несуть відповідальність за кінцевий результат творчості митця, – те, що безпосередньо почує слухач.
Олександр Федоренко – український звукорежисер. Ось уже три десятиліття він будує акустичні світи у концертах, студіях, фільмах і радіоефірах України та світу.
Дитинство, що співало
Майстер народився в Києві 1970 року в родині, де музика не просто звучала, а формувала характер, настрій, світогляд. Мати Світлана Пашинська – співачка й викладачка фортепіано. Бабуся Дар’я Любовик – солістка легендарних капел «Думка» і «Трембіта». У такому середовищі природно з’являється любов до тембрів, звукової барви, до тієї невловимої матерії, з якою згодом Олександр працюватиме все життя.
Його шлях до професії пролягав через постійну взаємодію з музикою – живою, справжньою, якої у родині було вдосталь.
Формування: школа старших поколінь
Професія звукорежисера потребує не лише неабияких фізіологічних здібностей, а й ґрунтовних технічних знань, розуміння суті творчого процесу. На той час Україна мала кілька осередків звукорежисерскої діяльності, очолюваних відомими фахівцями цієї унікальної професії.
Засновником вітчизняної школи музичних звукорежисерів був відомій музикант, викладач Київської консерваторії, Леонід Бильчинський, який багато років працював у Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України та від 1994-го викладав звукорежисуру в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Його учнями себе вважають відомі українські звукорежисери Михайло Дідковський, Андрій Мокрицький, Юрій Щелковський та інші.
Ініціатором відкриття Української філії Всесоюзної студії грамзапису фірми «Мелодія» та її багаторічним звукорежисером (1968–1993) був Юрій Вінник, який на початку 1960-х як звукорежисер Українського радіо здійснив перші в Україні стереофонічні записи. Поміж найкращих звукорежисерів України – Iгор Критович, Володимир Лещенко, Олександр Мельник, Олег Ступка, Дмитро Ципердюк та інші.
Олександр Федоренко фахову освіту отримував у безпосередніх учнів і носіїв української школи звукозапису.
Спостерігаючи день у день за діяльністю майстрів запису, спілкуючись із Леонідом Бильчинським, Юрієм Вінником, Володимиром Лещенком, Михайлом Дідиком, Олександр намагався узагальнити новий досвід, вчився сприймати і розрізняти, покращувати й зберігати звукові образи, допомагати авторам і музикантам втілювати їхні задуми на сцені або підготувати до зберігання на віки у вигляді запису.
Початок професійного шляху: технічний фундамент і досвід, усвідомлення професійного покликання (1990-ті)
Така професія часто починається з допоміжних обов’язків. Олександр починав з електромеханіка у цеху оперативних записів на легендарному київському Хрещатику, 26. Навкруги вирувала атмосфера медійного простору. Маючи хист і певну наполегливість, можна було отримати для себе багато корисного, вивчити технічні особливості й прийоми ефірної роботи зі звуком, почути виступи майстрів, спостерігати за роботою видатних фахівців того часу, привчитися до особливої відповідальності й дисципліни ефірної роботи.
У 1993 році розпочалася співпраця з відомою київською радіостанцією «Radio-ROKS Україна», головним звукорежисером якої Олександр був із 1993 до 1997 року. Саме середовище музичного мовлення надихнуло його ближче придивитися до суто музичного звукозапису, практичної концертної роботи, різновидів творчості, одночасно колективної і особистої, відповідальної і ризикованої, неповторної професії режисера звуку.
Він продовжував практичне навчання під керівництвом відомого майстра – Леоніда Антоновича Бильчинського. Набував досвіду під час роботи на студії «Комора», де його куратором був Володимир Лещенко.
Самостійну діяльність Олександр почав у 1995 році. Став співпрацювати зі студією звукозапису «Аудіо Україна», а пізніше – зі студією Київського державного вищого музичного училища імені Рейнгольда Глієра, разом із Михайлом Дідиком. У його доробку цього періоду – записи Іво Бобула, Дмитра Гнатюка, Віталія та Світлани Білоножків, Павла Дворського, Віктора Шпортька, Раїси Кириченко, Катерини Бужинської, Камалії, гурту «ManSound», ВІА «Кобза» та багатьох інших.
Студія «AF records»: простір для ідей, унікальність особистості й багатогранність творчості (2000-ні)
Двохтисячні роки – насичений період життя Олександра Федоренка. У 2003 році він здобув вищу освіту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Режисер-постановник театру та масових свят». У 2004-му відкрив власну студію звукозапису «AF records» при Дитячій школі мистецтв № 5 імені Левка Ревуцького, у якій працював учителем естрадного відділу до 2022 року.
Студія «AF records» виконувала вокальні та хорові записи, вдавалася до саунд-дизайну і реклами, тож швидко увійшла у п’ятірку найкращих в Україні. Цікавою знаковою подією став запис фільму-концерту Олега Слєпцова «Мелодії душі» у форматі Surround Sound 5.1. Саме після нього Федоренка запросили до сфери кіно. Студія почала працювати з кінокомпанією «Галичина фільм» у проєкті «Серце світу». Пізніше Олександр був звукорежисером багатьох кіно- й телепроєктів, працював над фільмами «Таємний гвардієць імператриці», «Легенда Карпат», «Кросмейстер».
Настав час для передачі досвіду. Олександра запрошують на майстер-класи, творчі конкурси й фестивалі. Він входить до журі міжконтинентального радіофестивалю «Співай рідною», вступає до професійних творчих об’єднань – Асоціації діячів естрадного мистецтва України та Спілки звукорежисерів України, здобуває звання «Заслужений діяч естрадного мистецтва України».
Багато молодих виконавців, завдяки його порадам, навчилися працювати з мікрофоном і фонограмою та уникати сценічних помилок. Він завжди уважний, відчуває найтонші нюанси, вміє працювати як із класичним вокалом, так і з джазом, естрадою та народною музикою. Федоренко завжди підкреслює: звукорежисер має бути «непомітним співавтором» – реалізовувати ідею виконавця, не приховуючи живого дихання музики.
Особливим внеском майстра є робота зі скарбницею української пісенної спадщини. Студійні записи артистів старшої генерації, зроблені Федоренком, стали частиною «золотого фонду» музичної культури. Він фіксував голоси, які сьогодні мають історичну вагу, – Дмитра Гнатюка, Раїси Кириченко, Миколи Гнатюка, Івана Поповича та багатьох інших.
Цікавою була співпраця зі славетним гуртом «Кобза». Колектив відомий, зокрема, блискучим поєднанням елементів фольклору з найкращими традиціями української пісенності: фолк-рока з арт-роком і прогресивним роком. Альбоми «KOBZA-from Ukraine», «Дай, Боже», «Зоряня дорога» вражають проникливою українською інтонацією і багатим, свіжим звучанням.
Керівник «Кобзи», народний артист України Євген Коваленко про Олександра Федоренка: «Моя студійна співпраця з Олександром Федоренком стала однією з найбільш плідних у професійній кар’єрі. Його виняткова чутливість до звуку й глибока повага до музичної традиції роблять його рідкісним явищем у світі студійного продакшну. Будучи бездоганним інженером живого звука, він переносить цю ж точність і уважність до студії, – але додає ще більше. У його студійній роботі відчуваються особисте бачення та музичний інстинкт, що ґрунтуються на глибокому розумінні української народної, класичної і сучасної музики. Для артистів і колективів на кшталт “Кобзи” така комбінація технічної майстерності й душевності є незамінною.
…Мій улюблений запис з усього, створеного нами, – альбом “Зоряна дорога” – проєкт, який найкраще демонструє здатність Олександра перетворювати набір пісень на цілісну музичну оповідь. У цьому альбомі його робота стає майже невидимою – органічним продовженням самої музики. Олександр чує музику так, як мало хто, і його мікси відображають індивідуальний стиль, що поєднує технічну досконалість і мистецьку натхненність.
…На мою професійну думку, Олександр Федоренко – один із провідних звукорежисерів України та міжнародної сцени, і його широке визнання – цілком заслужене. Чи працює він над масштабними живими проєктами, чи над камерними студійними записами – він стабільно демонструє світовий рівень майстерності, цілісність, музичність і художню чутливість, які рідко зустрічаються навіть серед топових фахівців сьогодення».
Поряд із цим Федоренко активно реалізується як концертний звукорежисер, забезпечуючи живе звучання зірок української естради. Наприклад, співпраця з народним артистом України Іво Бобулом розпочалася ще у 2005 році (сольні виступи у Палаці «Україна», на головному концертному майданчику країни). Далі були імпрези у Лісабоні (2009), Відні (2011), Валенсії, (2017), Римі (2019) тощо.
Фрагмент інтерв’ю з Іво Бобулом (від 10 жовтня 2025 року), українським співаком і композитором, народним артистом України: «Я маю честь працювати з Олександром Федоренком понад 18 років. Упродовж цього часу він був головним звукорежисером величезної кількості моїх живих виступів. Ми працювали разом на сотнях концертів – від малих залів до великих арен, а також у міжнародних турах по Україні, США, Іспанії, Португалії, Австрії та Італії. У кожному разі звукове оформлення – повністю забезпечене Олександром – відповідало найвищим стандартам, незалежно від складності умов.
…Я говорив про це публічно й повторю тут: Олександр Федоренко – один із найкращих звукорежисерів України. Більше того, з його талантом і репутацією, сформованою десятиліттями роботи з найвідомішими музикантами країни, він би вирізнявся будь-де у світі. Його професіоналізм, майстерність і відданість напряму сприяли успіху моєї кар’єри протягом останніх двадцяти років. Без жодних сумнівів можу сказати, що його експертність відповідає найвищим міжнародним стандартам».
Сотні пісень записано Олександром Федоренком із Віктором Шпортьком. За спогадами Олександра, відомий співак завжди просив спочатку послухати пісню, а потім дати пораду, як заспівати. Часто видатні майстри радо прислухалися до звукорежисерських порад, бо точка зору досвідченого фахівця, що безперервно перебуває «в темі» сучасних тенденцій, завжди корисна.
Серед численних проєктів Олександра Федоренка відмітимо запис п’ятнадцяти CD альбомів з Олегом Слєпцовим, 2 альбоми з Василем Волощуком, роботи з відомими співачками України Аллою Кудлай, Оксаною Калінчук та іншими. Олександр має репутацію шанованого фахівця: про його майстерність позитивно відгукуються як артисти, так і композитори.
Павло Дворський, славнозвісний соліст «Смерічки», автор і виконавець шлягерів на всі віки, пісень «Стожари» і «Маки для сина», каже про Олександра Федоренка: «Пан Федоренко завжди залишався зібраним, упевненим і точним у кожній деталі. Він майстерно адаптувався до різних акустичних умов і складних технічних завдань, забезпечуючи стабільний, потужний і чистий звук навіть у найскладніших залах. Ми не раз виступали поруч із найвідомішими українськими артистами, серед них: Віктор Шпортько – народний артист України; Валентина Степова – народна артистка України, оперна співачка; Наталія Шелепницька – народна артистка України, оперна співачка; Василь Волощук – заслужений артист України; Лілія Сандулеса – народна артистка України; Іво Бобул – народний артист України.
Працюючи в такому зірковому складі, Олександр завжди виявляв найвищий професіоналізм, гнучкість і такт, швидко реагуючи на потреби кожного артиста.
…Наша співпраця триває уже понад два десятиліття. Я з упевненістю можу сказати, що Олександр Федоренко зробив величезний внесок у мою творчість – як у студійних записах, так і в живих концертах. Він не лише зберіг унікальне звучання мого голосу, а й допоміг сформувати мою звукову естетику. Його працелюбність, технічна ерудиція та художне чуття є винятковими.
Особливо вражає його філософія чистого звуку. В епоху, коли індустрія часто зловживає обробками, він прагне зберегти природність звучання. Це складне завдання, яке потребує високої майстерності, особливо при роботі з вокалом із широким динамічним діапазоном. Замість надмірної компресії він контролює рівні вручну, дозволяючи артистові повністю розкрити емоційність виконання».
За словами відомої співачки й композиторки, чудової дитячої письменниці та поетеси Алли Мигай: «Олександр Федоренко. Це ім’я добре відомо музикантам не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Я знаю Сашка багато років і як блискучого звукорежисера, і як чудову людину. Саме з ним я почала співати і вийшла на сцену, бо Олександр дав мені повірити в себе й тепер я виступаю на багатьох сценах України, Європи і особливо Англії, де я зараз живу через війну. Разом із Сашком ми записали кілька магнітоальбомів моїх авторських пісень з видатними співаками Віктором Шпортьком, Олександром Василенком, ВІА “Кобза” та багатьма іншими.
Дуже багато пісень створили для діток, бо Олександр знаходить до них особливий підхід і малюки його обожнюють. Разом із Сашком ми робили звукову доріжку до мультфільму “Звістка для отамана”, де брали участь драматичні актори, а співав легендарний квартет “Гетьман”. Із легкої руки Олександра Федоренка майже всі мої пісні стали популярними, а дитячі особливо. На сьогодні я не бачу в світі звукорежисера такого високого рівня майстерності й людяності. Працювати з Сашком над створенням кожної нової пісні – це справжнє щастя для мене як композиторки і співачки.
Звукорежисера Олександра Федоренка я впевнено можу назвати співавтором моїх творів. Пригадую запис пісні “Доля” на вірш Шевченка, де звучала жива душа скрипки Ірини Головач у скорботі за героями Небесної Сотні. Або команду музикантів, що працювали над піснею “Я скажу”, де вели діалог саксофон одеситки Анни Степанової і гітара Сергія Шматка. А у дитячій пісні “Мазамура” було знайдено таке звучання, що вона перетворилася на фантастичну сучасну казку.
Діапазон професійних можливостей Олександра колосальний – від симфонічної і хорової музики, до поезії і саундтреків кіно. У кожному жанрі він досягає найвищої планки майстерності, за якою вже тільки космос! Я щиро дякую маестро за те, що Бог подарував мені можливість творити й спілкуватися з такою талановитою людиною!»
Міжнародний досвід: голос України за океаном
Супроводжуючи українських митців у живих виступах, записах та інтервʼю, з 2009 року Олександр співпрацює із багатьма продюсерськими центрами, студіями звукозапису, радіостанціями в США, Іспанії, Португалії, Австрії, Італії. Серед них слід згадати американський лейбл «Sweet Rains Records» (підписано угоду з 2017 року).
У 2022 році він переїздить до США. На радіо Davidzon Radio 620 AM (Нью-Йорк) створює і веде авторську програму «Український час – мелодії української душі», де звучать наші пісні та розповіді про них. Він цікаво розповідає про створення записів: слухачі дізнаються про студійне і концертне закулісся праці звукорежисера, намагається пропагувати якісні записи й твори хорошого смаку та глибокого змісту.
Тоді ж Федоренко відкриває студію звукозапису при Davidzon Radio, працює з американськими та українськими артистами, гастролює, бере участь у фестивалях і культурних подіях. Його діяльність стає своєрідним мостом між Україною та світом, сучасністю й традицією. У Нью-Йорку він не розчиняється в індустрії – навпаки, залишається представником українського звуку.
«Я хочу, щоб Україну було чути»! Ця фраза Олександра, здається, найточніше описує його мотивацію. Він працює з артистами, які прагнуть автентичності. Знімає бар’єри між класикою і сучасними стандартами студійної роботи: «Ми повинні звучати гідно!»
У 2025-му, ювілейному для звукорежисера році до списку українців, чиї імена вписані в історію міжнародної премії Global Music Awards, додалося ще одне – Олександр Федоренко. Саме цьогоріч виповнилося 30 літ його творчій діяльності!
Global Music Awards – незалежна американська премія, яку часто називають «індикатором творчої якості». Журі оцінює: чистоту й деталізацію запису, баланс і професійність зведення, оригінальність музичної ідеї, глибину інтерпретації та внесок у розвиток музичного мистецтва.
Ця нагорода визнає не популярність, а майстерність. Тому для звукорежисера вона є еквівалентом міжнародного сертифіката про те, що його робота відповідає світовому рівню. Global Music Awards (GMA) – одна з найавторитетніших незалежних міжнародних премій у галузі музики, яку часто називають «золотим стандартом творчої якості».
Олександр вважає: «Роботою, яка змінила усе, був проєкт запису твору Антоніо Вівальді Concerto in F moll, RV 297 “Winter, Allegro non molto”, виконаний Київською камератою під орудою Валерія Матюхіна. Мені довірили зробити запис і зведення, я з повагою поставився до цього матеріалу: класика не прощає зайвого, але нагороджує за точність і душевність. Класика – дуже чесна музика. Вона не дозволяє сховатися за ефектами, компресією чи штучним блиском. Усе чутно. І тому робота над нею – це максимальна відповідальність.
Завданням було передати відчуття присутності, ніби слухач стоїть у центрі залу. Водночас – зберегти прозорість, глибину і драматургію твору.
Я працював так, ніби поряд була сама історія… Кожен дотик смичка, пауза, подих залу – хотілося передати не просто звук, а атмосферу епохи Бароко, її величного й разом із тим “ажурного” стилю. Класична музика потребує абсолютної точності, і саме вона, разом з атмосферністю звучання привернула увагу журі GMA.
…Коли на пошту надійшов офіційний лист від Global Music Awards, я перечитав його кілька разів. У листі було написано: “Congratulations. You received Global Music Awards’ honors. Silver Medal – Classical”.
Срібна медаль… Що означає ця нагорода? Для мене особисто – підтвердження того, що шлях, який я обрав тридцять років тому, був правильним. І моя нагорода – не крапка. Це кома перед новою сторінкою. Доказ того, що український звук чує увесь світ. Україна звучить – і звучить гідно!»
Три десятиліття, що звучать
30 років у професії – це сотні альбомів, концерти, фільми та радіоефіри. Олександр Федоренко – із тих, хто формує неповторну звукову самобутність України.
Українська школа дала йому музичність, увагу до тембру, артистичне мислення. Американська – технологічну точність, вимогливість до дрібниць та індустріальну дисципліну. Це поєднання й створило його зрілий стиль – емоційний, але структурно вивірений.
Світ починає чути Україну не лише через новини, а через мистецтво. І художня якість, у тому числі звуку, відіграє ключову роль.
Коли міжнародні нагороди отримують українці, це нагадування всім: Україна – не периферія, а повноцінна складова глобального культурного процесу. Тож у Олександра Федоренка – унікальної, багатогранної, харизматичної особистості попереду нові досягнення, які ще здивують світ.
Вітаємо маестро звуку з ювілеєм і зичимо нових горизонтів у мистецтві, де він почувається як удома.
Віра СУМАРОКОВА, Юрій ЩЕЛКОВСЬКИЙ
Фото надані авторами статті
