6 квітня у Львівському органному відбувся концерт «Музика молодих львівських композиторів» за участі студентів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Про важливість проєкту та про що пишуть сучасні композитори читайте далі
Проєкт «Музика молодих львівських композиторів» заснований Львівським органним залом у 2020 році в рамках стратегії промоції української класики Ukrainian Live спільно з Львівською національною музичною академією імені Миколи Лисенка. На меті команди дати можливість молодим авторам почути, як їхня музика звучить наживо, а також отримати досвід запису й презентації їхніх творів у мережі. Цьогоріч проєкт збігся у часі з відзначенням 180-ліття Львівської національної музичній академії імені Миколи Лисенка.
«Це дуже ексклюзивний та інноваційний проєкт, який дав можливість почути музику, створену тут і тепер у Львові, в Україні 2024 року. Він передав контекст і смак цього часу, допоміг пережити важкі емоції, розділити радості й тривоги разом і нашими композиторами та виконавцями.
Молоді композитори, котрі тільки починають творчий шлях, продемонстрували власні опуси. Згодом ця музика буде у відкритому доступі на ютуб каналі Ukrainian Live Classic», – поділився співдиректор Органного залу та культурний менеджер Тарас Демко.
Одинадцять митців утілили теми російсько-української війни, особистих переживань, філософських поглядів на життя і кохання. Твори написано для сольного або камерного відтворення. Виконавцями виступили також студенти музичної академії.
Цей концерт зібрав велику аудиторію зі студентів, професорів та любителів новітньої сучасної музики. У слухачів була важлива місія: відчути настрій авторів, зрозуміти ідею твору, підтримати їх і дати оцінку почутому.
Як усе відбувалося? Уявіть: теплий весняний вечір, багато відвідувачів, червона доріжка, «наче на врученні “Оскара”», молоді композитори та їхні прем’єри. Перед імпрезою у повітрі панувало хвилювання, бо ось-ось звучатимуть твори над якими молодь так довго і трепетно працювала разом із виконавцями, а після концерту – щастя.
Зараз детальніше про самі композиції.
Струнний квартет демонстрував хаос. «Що таке хаос? Це зло чи добро? Руйнівна сила чи порядок? Це – все разом. Світ постав із хаосу!» такі питання порушив композитор Мар’ян Філь у опусі «Хаос в одному світі». Дві контрастні мінорні частини від перших нот утримували увагу та зацікавленість слухача в, а мажорна кода підтвердила, що для кожного є свій хаос.
Думаю, багатьох приємно здивувала композиторка Аліса Формазюк твором «Вогняна квітка» для скрипки, фортепіано, органа та литаври. Одночасне звучання двох клавішних інструментів – фортепіано йа органа є справді рідкісним. «Головним було створити красиву музику, мелодія якої закарбується в пам’яті слухача. Вогняна квітка – це така метафора, що трактується як “джерело болю”», – поділилася композиторка.
Твір для альта соло із загадковою назвою «QUANDO» Анни Гуріної, що в перекладі з латини означає «КОЛИ?», змусив усіх замислитися. Сама авторка транслює його ідею як те, «що кожен із нас ставив собі ці запитання, особливо зараз, під час війни у нашій країні: “Коли це все закінчиться? Коли буде як раніше?” Але як раніше вже не буде ніколи…»
Анна представила у творі кілька тем, зокрема, людини, яка запитує, тобто тему невизначеності, й тему відлуння народу, котрий намагається підштовхнути людину до відповіді. Композиторка часто використовує у творчості фольклорні мотиви, адже вважає, що дуже важливо відроджувати й зберігати українське музичне коріння.
Твір Ольги Седінкіної «Час іде» для фортепіано, кларнета і віолончелі створений у стані схвильованості через плин часу, який не можна зупинити. Короткий за тривалістю опус дав усвідомлення того, що потрібно цінувати кожну хвилину життя.
«Це особливо загострилось із повномасштабною війною, бо жоден день не хочеться змарнувати, і загалом – ніколи не знаєш, хто стане наступною ціллю росіян. В останніх тактах звучить основна думка твору, а саме – запитання: “Жодна секунда не повертається, чи гідно ти її використовуєш?”» – розповіла авторка.
Денис Кучер у фортепіанній п’єсі «Причинна» звернувся до твору Тараса Шевченка. Композитор ставив за мету передати весь спектр пережитих емоцій після прочитання балади, структурувати та об’єднати їх. Під час прослуховування відчувався стан постійної напруги. Єдине запитання, яке залишилося в Дениса після написання опусу: «Потонути у річці чи власних думках?»
Дмитро Горбачов у Квартеті для струнних втілив «Музику буденності». Він вважає, що в повсякденному житті важливим є ухвалювати рішення, які неодмінно, тією чи іншою мірою, впливатимуть на звичний хід речей. Отримати нову буденність, можливо, схожу на стару, але іншу – основна ідея опусу.
У творі Венери (Валерія Свирида) «Самообман: внутрішній діалог» для альта і фортепіано йдеться про брехню собі, що стирає ідентичність, і плоди цього вибору. У трьох частинах розкриваються теми: неприйняття реальності, ситуації, себе; створення ілюзії, награнної маски, яка оволодіває тобою і нищить; усвідомлення гіркої правди, наслідки та втрати. Композиторка порушила гострі питання, але повідомила, що деталями появи твору поділитися не може.
«Музика молодих композиторів» – це про сьогодення, реалії в нашій країні, які трапляються на шляху самих авторів. Його куратори: Тарас Демко, Іван Остапович – співдиректори Львівського органного залу; Остап Мануляк, Богдана Фроляк – композитори, доценти кафедри композиції Львівської національної музичній академії імені Миколи Лисенка.
Проєкт зумів обʼєднати молодих, талановитих, сміливих творців і допомогти їм стати почутими.
Людмила БУРДА
Фото Євгена ЧЕРВОНОГО
