4 червня на сцені Національній опери України відбудеться гранд-подія – презентація міжнародного творчого проєкту: Метрополітен-опери, Польської національної опери, Національної опери України та Львівської національної опери. Митці представлять світову премʼєру концертної версії опери «Матері Херсона» сучасного українського композитора Максима Коломійця про херсонських жінок, які подолали тисячі кілометрів, щоб повернути додому своїх дітей, вивезених росією… (Див. публікацію Українського інтернет-журналу «Музика» «Червень у Національній опері України розпочнеться з грандіозної події» від 2 червня 2026 року)
Представникам українських ЗМІ, й зокрема інтернет-журналу «Музика», напередодні вдалося побувати на генеральній репетиції та, попри повітряні тривоги, все ж почути музику цього монументального твору, а також поспілкуватися з організаторами проєкту і виконавцями
До речі, першими з фрагментами опери 8 травня 2026 року познайомились меломани Нью-Йорка, а 4 червня світова прем’єра концертної версії в українському перекладі вперше прозвучить у Національній опери України за підтримки KSE Foundation – благодійного фонду Київської школи економіки. Конкретизуємо також виконавців головних партій у київській прем’єрі: сопрано Мар’яна Мазур (Катерина), Анастасія Поважна (Даша), Софія Соловій (Марія Львова-Бєлова), Анастасія Довбіус (Ліля); мецо-сопрано Анжеліна Швачка (Ольга, бабуся); тенор Віталій Роздайгора (Директор дитячого табору) та бас Тарас Бережанський (Водій автобуса).
Події опери розпочинаються з серпня 2022 року, коли Херсон іще контролювали російські загарбники. Нова влада зібрала містян і запропонувала відправити їхніх дітей на два тижні до літнього табору «Дружба» у Крим, обіцяючи гарний відпочинок. Але то була заздалегідь спланована «спецоперація» рашистів: тепер відомо, що від початку повномасштабного вторгнення десятки тисяч українських дітей були викрадені й піддані примусовим програмам «перевиховання» в росії. Так звані «два тижні» розтягнулися на довгі місяці, коли українські матері боролися, аби повернути власних дітей додому…
«Тема, яку порушує цей твір, – дуже болюча…»
«Я дуже рада брати участь у київській прем’єрі опери “Матері Херсона”, – зізналась Анжеліна Швачка, солістка Національної опери України. – Тема, яку підіймає цей твір – дуже болюча… Коли на репетиції заспівав дитячий хор, то в мене сльози наверталися на очі. Для всіх українців велика трагедія, що п’ятий рік триває повномасштабна війна, окупанти поводяться по-звірячому, – задурили матерів і фактично вкрали їхніх дітей. Рашисти роблять усе, аби не повертати юних українців на батьківщину до родин, а своєю пропагандою виростити покоління, яке б забуло про власне коріння, мову й стало “новими руськімі”…
Я маю можливість виступати у творі сучасного композитора, виконую роль бабусі Ольги, яка, попри вік, не змирилась, що окупанти прийшли на її землю, і разом з онукою передає по мобільному телефону дані про рашистів для вояків ЗСУ… Моя героїня каже, що вона вже пожила на цьому світі й не боїться ворогів, бачить їхню підступність.
Свою партію я вчила місяць, а репетиції на сцені розпочалися за місяць по тому… Після репетицій спілкувалася з Максимом Коломійцем, і автор дослухався до моїх пропозицій та зауважень. Ця творча співпраця додавала наснаги, аби партія й образ Ольги були більш правдивими й щирими.
Музика надзвичайно цікава, хоча й складна, але я впевнена, що твір нікого зі слухачів не залишить байдужим. Моя героїня в арії розповідає про мрію – кинути насіння соняхів, які обов’язково проростуть, і це – немов образ відродження не лише міста Херсона, а й України».
«Тут немає фантазій і прикрас, то є правдива історія, а меседж автори опери надсилають до всіх людей світу…»
«Я виконую партію Водія автобуса, – розповів Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери. – Мій герой везе матерів з окупованого Херсона через всю територію захопленої рашистами України та росії, аби вони змогли дістатися табору в Криму, де вже багато місяців утримують їхніх дітей, не відпускаючи до родин.
Жінок підло обдурили, обіцяючи спокійний відпочинок дітлахам, які насправді стали заручниками загарбників. Ті хочуть перевиховати наших дітей, – промиваючи голови юним українцям своєю брехливою пропагандою, зробити з них фанатиків путінського режиму. Бідні матері довго шукали своїх “кровиночок”, їм не дозволяли бачитись, а рашисти усіляко перешкоджали видачі дівчаток рідним.
Для нас, виконавців, як колег, котрі братимуть участь у постановках у Варшаві, а потім Нью-Йорку, ця опера є цікавим творчим досвідом. Я думаю, що співакам із Польщі й США буде вже легше працювати, бо зараз лібрето ще дописується і нюанси поступово відшліфовуються. Це буде потужний трагедійній твір, в основі якого – реальні події та люди, які пройшли пекло…
Коли я отримав клавір, то спочатку було дуже складно, бо тема для всіх українців болюча, – немов повертаєшся в часи окупації Херсона… Хоча лібрето написав американець, у сюжеті він використав абсолютно реальні історії, і коли я виконую цю музику, то мурашки по шкірі бігають… Боляче чути ці тексти, коли душа болить за героїнь.
Наші реалії – це сильний психологічний чинник, де кожне слово – не страшна казка, а жахлива дійсність. Ми чітко розповідаємо про життя й історії, які принесла ця кривава війна. Нам складно виконувати оперу, бо тема – болюча рана, яка й досі не загоїлась. Тут немає фантазій і прикрас. Це правда, а меседж автори надсилають до всіх людей світу, аби вони знали та бачили, що рашисти не гребують викрадати молодь, примусово «перевиховувати» українців на «нових росіян». Людство також має зрозуміли, через що довелося пройти матерям, аби вирвати своїх дітей із неволі в Криму.
Музика Коломійця потужна… Я радий що Максим не абстрагується, а використовує український фольклор і продовжує у творі традиції національного мелосу. Колискові, народні пісні додають акцентів у сюїті, увертюрі, арії Катерини, колисковій…
Сучасна музика дещо складна, але я маю досвід, і мені легше виконувати такі твори. Співати цікаво. Думаю, що з часом в Україні відбудеться повноцінна постановка опери «Матері Херсона», а поки всі ми були налаштовані на концертну українську версію.
У Польщі та США звучатимуть англійські варіанти лібрето. А наша прем’єра дозволить організаторам проєкту відчути, наскільки цей твір буде цікавим публіці різних країн.
Український варіант опери народився досить швидко (десь за місяць-півтора), відколи нам видали клавіри. До речі, Польська національна опера вже анонсувала склад виконавців. Прем’єра у них повинна відбутися в жовтні. У Варшаві набагато довше готувалися до події. За кордоном репертуар формується заздалегідь, проводяться кастинги майбутніх виконавців тощо. Наголошу: відомий український співак, баритон Андрій Бондаренко у Варшаві виступатиме в цьому проєкті…»
«В основу сюжету покладені реальні історії двох матерів із Херсона»
«Опера “Матері Херсона” дасть змогу розповісти за кордоном про українську боротьбу, – зазначила Галина Григоренко, одна з продюсерок київської прем’єри. – Нині до уваги публіки презентовані фрагменти концертного виконання цього твору, який написаний Максимом Коломійцем, талановитим українським композитором на замовлення Метрополітен-опера й Польської національної опери. Був проведений кастинг, у якому брали участь 74 композитори. Переміг саме Максим Коломієць. Лібретистом є американський драматург Джордж Брант. В основу сюжету покладено реальні події, які перегукуються з іншими історіями про десятки тисяч українських дітей, викрадених і примусово підданих російським програмам “перевиховання”»…
***
Після генеральної репетиції про творчий проєкт «Матері Херсона» розповідали: генеральний директор Метрополітен-опери Пітер Гелб; головна диригентка Національного ансамблю солістів «Київська камерата», засновниця Ukrainian Freedom Orchestra Кері-Лінн Вілсон; генеральний директор – художній керівник Національної опери України Петро Чуприна; засновниця концертної агенції «УХО», продюсерка київської версії прем’єри опери «Матері Херсона» Саша Андрусик.
«Лібрето й музика дуже майстерно написані драматургом Джорджем Брантом і композитором Максимом Коломійцем»
«В основі лібрето лежать правдиві історії херсонських матерів, – підкреслив Пітер Гелб, генеральний директор Метрополітен-опера. – Лібрето й музика майстерно написані драматургом Джорджем Брантом і композитором Максимом Коломійцем. Їхній творчий дует народив потужний твір. Опера виконуватимется англійською мовою, аби розширити глядацьку аудиторію по світу. Думаю, що твір матиме довге сценічне життя.
Ця тема також є політичною, бо, особливо під час великої війни, все мистецтво має політичне забарвлення. Опера несе потужний меседж, і даний твір доводить, що оперне мистецтво сьогодні може адаптуватися й розповідати про важливі, хоча і страшні речі, які принесла в Україну розв’язана росіянами війна. Йдеться про трагедію, коли дітей викрадають, а матері не мають можливості забрати їх додому… Наша історія – правда без прикрас! Ми плануємо транслювати прем’єру з Метрополітен-опера по інтернету, аби найбільше публіки почуло і побачило цей твір».
«Я обожнюю українську музику і хочу, аби її знали у світі»
«Працювати було дуже цікаво, і я хочу висловити величезну подяку всім, хто бере участь у цьому проєкті. Маю мрію, аби після прем’єр у Варшаві та Нью-Йорку «Матері Херсона» почули в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Маріуполі, Херсоні, – зізнається диригентка Кері-Лінн Вілсон. – Я обожнюю українську музику і хочу, аби її знали у світі. Перед прем’єрою у Національній опері в Києві відбудеться ще один знаковий для мене концерт. Програма “Українська поема” у Національній філармонії України об’єднає твори Євгена Станковича та Бориса Лятошинського, розкриваючи багатство української музичної традиції у її ліричних, драматичних і філософських вимірах».
«Російське зло ще живе»
«Ми вивчали різні документи на тему викрадення українських дітей. Активно допомагали і співпрацювали з автором лібрето. Я вважаю, що драматург Джордж Брант дуже ретельно підійшов до написання сюжету опери. – підкреслила Саша Андрусик, засновниця концертної агенції “УХО” та продюсерка київської версії. – Ми контактували не лише з матерями, однією з бабусь і підлітками, яких тримали у кримському таборі… Записали з ними інтерв’ю, аби зрозуміти, як все відбувалося, і це були конкретні свідчення російської “програми перевиховання юних українців”.
Також спілкувалися з юристами, волонтерами, які займаються порятунком наших дітей. Старалися бути максимально обережними, аби не розкривати конкретні маршрути визволення наших співвітчизників. Ми хотіли, аби англомовні глядачі зрозуміли правду про страшні випадки викрадення українців.
Лібрето опери максимально реалістичне, хоча це не документальний твір і не казка, а дійсність, із якою стикнулися десятки тисяч українців. І, на жаль, ця історія для багатьох українців не завершена, бо російське зло ще живе…»
«Думаю, що після прем’єр у Варшаві та Нью-Йорку ми презентуємо у 2028–2029 роках “Матері Херсона” в Києві»
«Ми можемо говорити, що нині відбувається надзвичайна подія – концертне виконання (фрагменти) опери “Матері Херсона” і причетні до народження крупного мистецького твору, який є актуальним для сучасності, – зазначив Петро Чуприна, генеральний директор – художній керівник Національної опери України. – Хочу щиро подякувати Пітеру Гелбу, генеральному директорові Метрополітен-опера та диригентці Кері-Лінн Вілсон за унікальні творчі стосунки, які склалися між цими видатними особистостями і нашими українськими митцями – хористами, оркестрантами, музикантами, солістами-вокалістами…
Із пані Вілсон ми познайомилися багато років тому, коли вона у нашому театрі стала диригенткою-постановницею опери “Манон Леско”. Та робота була епічною і унікальною, яка прикрашала наш репертуар. Зараз я вражений масштабною проробленою працею, аби презентувати в Києві концертну версію “Матерів Херсона”. Попри жахливі ночі й дні повітряних тривог, усі діяли натхненно. Я впевнений, що цим творчим проєктом закладено особливий мистецький ген, – опера матиме успіх і довге сценічне життя. Тема, порушена у цьому творі, нікого не залишить байдужим.
Музика Максима Коломійця, нашого сучасника, дуже цікава. Його творчість зачаровує харизмою, мелосом і справляє потужний ефект. Цей проєкт базується на такому сильному морально-психологічному підґрунті, що потребував від музикантів і вокалістів особливих тембрових поєднань, рішень, акцентів та аранжування, які відповідали б тим настроям, котрі закладені в сюжеті опери. Композитор дуже тонко, щемно, емоційно передає настрої і біль, які пережили героїні історії, бо кожен образ – оголена душа, і це додає особливої фарби до загальної палітри твору…
До нинішньої повномасштабної війни таких тем не було і ми не могли навіть уявити, що рашисти такі підступні, моральні кати, які на чорне кажуть біле… Коломієць знайшов у музиці такі вагомі акценти й рішення, що дуже хвилюють. Я бачив, як кожне слово, ноту відчувають слухачі у залі, й це вражає, бо зачіпає глибинні струни душі від почутого на сцені…
Ми маємо амбітні плани, аби ця опера, як повноцінна вистава, з’явилась у нашій афіші. Думаю, що після прем’єр у Варшаві та Нью-Йорку ми презентуємо у 2028–2029 роках «Матері Херсона» в Києві. Впевнений, що й інші оперні театри, не лише в Україні, а й за кордоном, захочуть мати цей твір у репертуарі».
***
Максим Коломієць
Композитор і гобоїст. Народився у Києві у 1981 року. Закінчив Національну музичну академію України та Вищу школу музики і танцю в Кельні. Автор камерної, симфонічної та оперної музики, зокрема двох опер – «Espenbaum» і «Ніч», фрагменти якої вперше прозвучали у серпні 2020 року в Будинку звукозапису Українського радіо у виконанні Київського симфонічного оркестру. Його твори виконуються на міжнародних фестивалях, зокрема MATA Festival (Нью-Йорк), Darmstädter Ferienkurse (Дармштадт), New Talents (Кельн), Donaueschinger Musiktage (Донауешинген), Warsaw Autumn (Варшава) та Ukrainian Contemporary Music Festival (Нью-Йорк). Співзасновник ансамблю сучасної музики Ensemble Nostri Temporis, засновник барокового Luna Ensemble; співпрацює з Ухо-ансамблем. Нині мешкає в Німеччині.
Джордж Брант
Американський драматург і лібретист. Автор численних п’єс, зокрема «Grounded», яка згодом була адаптована в оперу (композиторка Джанін Тезорі) й поставлена у Вашингтонській національній опері та Метрополітен-опері в 2023–2024 роках.
Серед інших творів – «Marie and Rosetta», «Into the Breeches!», «The Prince of Providence», «Elephant’s Graveyard», «The Land of Oz», «Tender Age» та «The Mourners’ Bench». Його п’єси ставили на сценах провідних театрів США та Європи, зокрема Public Theater (Нью-Йорк), Atlantic Theater Company (Нью-Йорк), Gate Theatre (Лондон) і Traverse Theatre (Единбург). Лауреат театральних премій, серед яких Lucille Lortel Award, Scotsman Fringe First Award, Off West End Theatre Award за найкращу постановку та Keene Prize for Literature.
Кері-Лінн Вілсон
Диригентка, засновниця та музична директорка Ukrainian Freedom Orchestra. Під її керівництвом оркестр здійснив чотири тури, дав спеціальний концерт до річниці повномасштабного вторгнення та записав для Deutsche Grammophon П’яту симфонію Бетховена і україномовну версію Дев’ятої симфонії. Активно підтримує Україну, не раз приїжджала з концертами солідарності. З 2024 року – музична директорка та головна диригентка НАС «Київська камерата».
Серед оперних театрів, з якими вона співпрацювала протягом останніх років, – Ковент-Гарден, Метрополітен-опера, Паризька опера, Staatsoper Berlin, Канадська оперна компанія та Deutsche Oper Berlin. Серед оркестрів – Нью-Йоркська філармонія, NHK Symphony Orchestra, Symphonieorchester des Bayerischen Rundfunks та Брукнерівський оркестр Лінца. Нагороджена Орденом княгині Ольги указом Президента Зеленського за внесок у розвиток української культури.
KSE Foundation – благодійний фонд Київської школи економіки. Є 5-м найбільшим фондом України за ренкінгом Forbes Ukraine, нагороджений президентською відзнакою «Золоте серце». З 2025 року включений до глобального реєстру доброчесних благодійних організацій CAF America за результатами комплексної перевірки. Є повноправним членом найбільшої філантропічної асоціації Європи Philea.
Тетяна ПОЛІЩУК
Фото надані авторкою матеріалу
