27 квітня у рамках Х Міжнародної Пасхальної асамблеї, що проходила в Києві на базі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, відбувся показ балету «Блудний син» у виконанні колективу із США (штат Міссісіпі) – «Magnificat!»
Балетна компанія «Magnificat!» – це професійний християнський балет, який провадить творчу, просвітницьку, проповідницьку й, частково, комерційну діяльність. Започаткована 1986 року, маленька балетна трупа розрослася. Сьогодні – це ціла компанія, що складається з двох професійних труп – «Альфа» (яка гастролює в межах США) та «Омега» (яка здійснює також турне Європою). Окрім того, «Magnificat!» має свою школу, де готують як початківців, так і майбутніх танцівників компанії, а також літній танцювальний інтенсив і бразильську філію.
Київський глядач побачив виступ трупи «Омега». Досить дивну, на перший погляд, назву колективу нам пояснила Кортне Робінсон – танцівниця та асистентка художнього керівника трупи Джирі Себастіана Воборського: «Трупа “Омега” виникла в 2004 році. Тоді наш балет набув великої популярності в США і ми не могли відповісти на всі запрошення. Постала потреба у створенні другої професійної трупи. Нам не дуже імпонувала назва “Балет Magnificat-2”, – це звучало так, наче другий колектив гірший, менш професійний за перший, що не відповідало дійсності. Тому вирішили ввести дві назви – “Альфа” та “Омега” – за першою та останньою літерами грецького алфавіту, як початок і кінець. У Біблії, в “Одкровеннях” говориться, що Ісус Христос є початком і кінцем. Він є Альфою та Омегою. Трупа “Альфа” формально – перша, від неї усе пішло. Але обидва колективи є рівними за професійними можливостями».
Виставі «Блудний син» компанії «Magnificat!» уже понад 10 років. Зі слів Кортне, зараз вони ставлять її не часто, переважно – в період весняного турне.
У цій постановці головний герой – зовсім не син, і покидає він не батька, а сім’ю – дружину й дочку. Переосмислення пояснили кількома причинами. Перша – більша релевантність саме такої концепції: «Сьогодні, принаймні так є у США, все гострішою стає проблема розлучень. Зараз існує велика кількість сімей без батьків. Я сама виросла в такій сім’ї», – розповідає Кортне Робінсон. Друга причина – практична і пов’язана з наявністю акторів на потрібні ролі: «Початково наша історія була про сина. Але у певний період в нашій компанії майже не залишилось чоловіків, а отже – танцівників, які б виконували головні чоловічі партії батька й сина. Тому сина ми замінили на чоловіка, а потім побачили, що нова історія виглядає так сильно та переконливо, що вирішили зберегти зміни». Сьогодні балет виконують 13 танцівників, 3 з яких – чоловіки.
Змін зазнали й звичні уявлення про балет, адже те, що американці представили киянам у той вечір, – не можна віднести ані до суто класичного, ані до сучасного балету. Кортне це пояснює тим, що все в результаті має донести певний меседж, історію і знайти резонанс у серці глядача. Для американського колективу, а тим більше – пов’язаного з релігією, – це досить типовий підхід, адже робота артистів розрахована на велику й різнорідну аудиторію.
Щодо музики – це був також мікс різноманітних стилів та епох. Тут можна було почути все: від Сен-Санса до спірічуелсів, госпелів і свінгу. Попри таку, на перший погляд, калейдоскопічність, музика для творців балету – не просто фонограма, під яку танцюють: «Ми намагались підібрати саме пісні – щоб лірика також допомогла історії ожити. Тому музика в нашому балеті – не тільки інструменти, а й слово». Дійсно, почавши показ історії з музики інструментальної, поступово, з внутрішніми змінами головного героя, музична складова вербалізується.
Дуже нетиповим для «українського ока», але типово американським був добір виконавців. Як у стилях танцю, музики, це так само був контрастний мікс.
Демократизм у всьому та прагнення донести свій меседж проявилися також у тому, що після вистави артисти балету радо поспілкувались і сфотографувались із кожним охочим у холі Оперної студії НМАУ. Гостями цього вечора були здебільшого парафіяни протестантських церков – публіку пропускали за запрошеннями.
Цьогорічне весняне турне американського балету, окрім України, охоплює Іспанію, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Мальту, Сербію та Польщу. В Україні колектив удруге – минулий візит відбувся 5 років тому. Натомість сусідню Польщу «Magnificat!» відвідує часто й гастролює там уже понад 7 років. Останній концерт у цьому році буде п’ятдесят першим.
Весняний тур «Омеги» з «Magnificat!» закінчиться 24 травня. Після цього у танцівників почнеться період воркшопів і 4-тижневого літнього танцювального інтенсиву. До США, як запевнюють учасники трупи, приїдуть студенти з усього світу. Після навчальної програми в «Омеги» знову відбудеться турне – із серпня до квітня балет подорожуватиме з виставами й концертами Америкою. Навесні ж артисти знову приїдуть у Європу і можливо – ще раз завітають до України.
Анастасія ШУПИК
