Нещодавно у Будапешті (Угорщина) відбулася перша міжнародна постановка опери-феєрії видатного українського композитора Віталія Кирейка (1926–2016) «Лісова пісня»
З українською оперою за однойменною драмою Лесі Українки угорську публіку вперше познайомили виконавці з України, Угорщини та Словаччини, об’єднані молодою талановитою режисеркою і сценографкою вистави Ладою Шиленко (випускницею Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, кандидаткою мистецтвознавства, старшою викладачкою Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка).
Музичною керівницею проєкту, яка майстерно виконала фортепіанний супровід опери, стала Ірина Шестеренко – кандидатка мистецтвознавства, заслужена діячка естрадного мистецтва України, професорка кафедри загального та спеціалізованого фортепіано НМАУ, перша ґрунтовна дослідниця життя й творчості Віталія Кирейка, багаторічна виконавиця більшості його фортепіанних, камерно-інструментальних і вокальних (як концертмейстерка) творів. Дев’ять своїх фортепіанних шедеврів композитор присвятив піаністці.
Згідно з результатами розвідок Ірини Шестеренко, Віталій Кирейко став першим композитором, який написав високопрофесійну оперу за драмою Лесі Українки, співзвучну українській ментальності. Його «Лісова пісня» (ор. 18), створена у 1957 році, завдяки проникненню у складні філософські та морально-етичні проблеми людства, стала тим українським оперним твором, який першим досяг загальноєвропейського рівня.
Лібрето, власноруч укладене композитором, зберігає драматургічну структуру та поетичний задум Лесі Українки, оспівує перемогу світлого кохання, добра, готовності до самопожертви заради омріяного щастя.
Драматичний конфлікт опери, як зазначає Ірина Шестеренко, втілено засобами протиставлення музичних образів кохання Мавки і Лукаша проявам людського цинізму, користолюбства та зиску. На її думку, в опері стикаються два світогляди: висока духовність, втілена в поетичному коханні Мавки і Лукаша, та жорстока користь, відображена в образах матері Лукаша та Килини, яким непідвладні жертовні та щирі почуття. Зіткнення протилежних світів спричиняє найвищий рівень конфліктності. При цьому трагедія кохання головних героїв сягає філософського узагальнення (див.: Шестеренко І. Творчість Віталія Кирейка в курсі історії української музики. К., 2008. С. 117).
Оперу-феєрію «Лісова пісня» Віталія Кирейка вперше поставлено 1958 року на сценах Львівського театру опери та балету (диригент-постановник – Ярослав Вощак, режисер – Борис Тягно) та Оперної студії Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського (диригент – Яків Карасик, режисер – Олександр Колодуб). Поновлення вистави відбулося в 1999 році – теж на сцені Оперної студії НМАУ (диригент – Лев Горбатенко, режисер – Валерій Курбанов).
У грудні 2023 року, з нагоди двадцятиріччя Українського національного театру в Угорщині, у Будапешті відбулася перша закордонна постановка «Лісової пісні» Віталія Кирейка. Вистава побачила світ завдяки плідній організаційній роботі Центру української культури в Угорщині, зокрема засновниці, режисерці та художній керівниці Українського театру в Будапешті Олександрі Корманьош, удостоєної Міжнародної премії імені Григорія Сковороди 2023 року.
Вистава пройшла з надзвичайним успіхом і була емоційно підтримана публікою. Цьому сприяли експресивна й одночасно проникливо-витончена музика Віталія Кирейка, високопрофесійна режисерська робота у поєднанні з новітніми засобами сценографії і світлових технологій, а також щире, натхненне втілення образів опери артистами, які захопили аудиторію хвилюючими подіями сюжету і своєю грою на сцені.
Яскраво й правдиво виглядали на сцені виконавці головних ролей Дар’я Литовченко (Мавка) – солістка Львівської національної опери, випускниця НМАУ (клас народної артистки України, професорки, завідувачки кафедри камерного співу Валентини Антонюк), молодий талановитий тенор зі Словаччини Микола Ердик (Лукаш) та артистична Ольга Дорощук (Килина) – випускниця НМАУ (клас народної артистки України, професорки Людмили Юрченко). Переконливо передали характери своїх героїв угорські співаки: Вікторія Рудник (Матір Лукаша), бас Дьордь Шилло (майстерно, органічно перевтілювався в образи Дядька Лева, Лісовика і Марища) та баритон Балаш Фараго (Перелесник).
Доречними й вельми емоційними були танцювальні номери феєрії (солістка – молода угорська балерина Юліанна Єва Поллак, учениця балетмейстера Дмитра Кирейка – онука композитора). Лісових істот зобразили юні танцівниці хореографічної студії Наталії Якушкіної, які евакуювалися з України після початку війни, розв’язаної російськими агресорами.
Піаністка Ірина Шестеренко, угорські інструменталісти – скрипаль Роман Онищук-Осечинський і флейтистка Анна-Марія Бене витончено й багатобарвно відтворили оркестрову палітру партитури.
Отже, постановка опери Віталія Кирейка «Лісова пісня», яка нещодавно відбулася у Будапешті, виявилася важливим етапом у поширенні української національної культурної спадщини в Європі, ознайомлення з нею європейського культурного загалу та зміцнення міжнародних зв’язків із країнами Євросоюзу.
Висловимо впевненість, що виставу «Лісова пісня» Віталія Кирейка буде відновлено і в рідному Києві.
Катерина ФАДЄЄВА
