
В одному з центральних залів Лондона – Marylebone Theatre відбувся музичний івент «Дух України» («Spirit of Ukraine»), який презентувала Асоціація української культури у Великій Британії за ініціативи президентки інституції, головної організаторки події, української композиторки, піаністки, громадської діячки Алли Сіренко. Захід проводився як промоція української музики з метою збору коштів для допомоги дитячій лікарні Львова – рідного міста мисткині
Це вже далеко не перша мистецька благодійна акція, що її влаштовує пані Алла Сіренко від початку повномасштабної війни і яка є одним із прикладів діяльності потужного українського «музичного фронту». Абсолютно впевнено можна говорити про тотальну мобілізацію українських музикантів – від композиторського відтворення драматичних образів жорстоких реалій сучасності до прямої їхньої участі як воїнів-захисників, у волонтерському русі в усіх його проявах і повсюдному поширенні української музики.
Саме поняття «концерт» нині змінює традиційний смисл. Звичне слухання улюбленої і нової музики, цінування добре знайомих або ще невідомих виконавців чи просто відзначення урочистої події сьогодні замінюють цілеспрямовані музичні заходи, несхожі один на одного, але поєднані спільною метою допомоги Україні в захисті її свободи і незалежності.
Запропоноване Аллою Сіренко мистецьке дійство «Дух України» сполучило на музичній основі знайомство з українською музикою та поезією, благочинність і культурну дипломатію, а також допомогу молодим музикантам. Відбулося й прем’єрне виконання щойно написаного композиторкою твору. Зокрема, благодійний вечір доніс до аудиторії повністю заповненого залу правдиві й емоційні слова про Україну, агресивну війну проти людяності, про трагічну сторінку української історії – Голодомор 1932–1933 років і геноцид українського народу, який кремлівський режим продовжує сьогодні. Й це блискуче зробила модераторка дійства – журналістка та ведуча з понад 20-річним досвідом мовлення на ВВС-news Кася Мадера, яка від перших днів війни проводила прямі трансляції із польсько-українського кордону.
У тональності озвучених нею драматичних тем лунала музика Вольфганга Амадея Моцарта (Adagio з Концерту для кларнета й оркестру), Леоша Яначека (Presto й Andante з Сюїти для струнних) і твори українських композиторів. Про них емоційно розповідала аудиторії Кася Мадера.
Йдеться про зовсім невідомого британцям Василя Барвінського (оркестрова «Молитва»), Класичну симфонію № 1 Максима Березовського, Третю камерну симфонію Євгена Станковича, що увійшла, за визнанням ЮНЕСКО, до списку 10-ти найкращих симфоній 1985 року, відому пісню Тараса Петриненка «Моя Україна», аранжовану для вокального дуету бандуристок, композицію Людмили Матвійчук «Ватра» для оркестру й сопілки на основі фолк-мелодій Карпатського регіону.
Прозвучали також опуси самої Алли Сіренко – Поема для голосу та фортепіано «Опір» на тексти сучасного англійського письменника Саймона Ермітеджа «І знов війна» та «Балада про Жінку в чорному» для оркестру, вокального дуету у супроводі бандур на вірш молодої української письменниці, лауреатки премії Конрада Вікторії Амеліної.
Світова прем’єра цього твору стала справжньою подією: через трагічні, пронизливі музичні образи британська публіка відчувала силу українського поетичного слова, що передавало невимовний біль Жінки, яка у весняному синьому полі «вийде імена сестер кричати/ наче птах в порожнє небо». Цей, вражаючий силою вірш, Вікторія Амеліна написала незадовго до загибелі від російської ракети під час ракетного удару по Краматорську 27 червня цього року…
Відтак, «Spirit of Ukraine» об’єднав музику з художнім словом. Незвично було чути в перекладі на англійську мову поезії «Доля» Шевченка та Лесі Українки – її «Надію»: «вернутись ще раз на Вкраїну/ поглянути ще раз на рідну країну/ поглянути ще раз на синій Дніпро/ – там жити чи вмерти, мені все одно…»
Емоційний смисл і настрій віршів, як і слова Ермітеджа камертонно точно передала слухачам Марчелла Ріордан. Відома як акторка численних радіо- та аудіовистав ВВС і Національної театральної компанії Лондона, Марчелла Ріордан уже шостий рік поспіль промотує класичну й сучасну українську поезію на різних фестивалях і мистецьких заходах. Того вечора художнє слово акторки посилювалося музичним супроводом Алли Сіренко, яка поєднала дві іпостасі – композиторки й піаністки.
На сцені Marylebone Theatre відбулася ще одна прем’єра – презентація нового музичного колективу, що має назву «Ліхтар-оркестр». Створене цьогоріч, це молодіжне інтернаціональне об’єднання охопило студентів Королівської музичної академії, Королівського музичного коледжу та молодих професійних інструменталістів. Очолила його диригентка, співзасновниця оркестру Аліса Заїка, яка після навчання в рідному Києві нині здобуває ступінь магістра оркестрового диригування та композиції у лондонському Королівському музичному коледжі.
Уже перший виступ колективу під орудою молодої керівниці показав перспективу й потенціал його можливостей. Адже обрана програма передбачає чималий досвід і майстерність для виконання симфонічної музики та гри з солістами.
Чудово проявили себе молоді українські виконавці – кларнетист Степан Булига, який, навчаючись у Києві, встиг взяти участь у понад 20 конкурсах і здобув стипендію для продовження професійної освіти в концертмейстера кларнетів Лондонського симфонічного оркестру. А нещодавно він отримав другу премію на Всесвітньому конкурсі кларнетистів у США.
Так само успішно провела сольні партії флейтистка Софія Матвієнко, яка теж має чимало міжнародних відзнак і отримала стипендії кількох поважних інституцій, серед яких Yamaha, Rotary Clab. Приємно, що розпочате незабутнім Олегом Кудряшовим – першим солістом-виконавцем Третьої камерної симфонії Євгена Станковича – озвучення геніальної музики продовжують уже майже 40 років молоді українські флейтисти. Яскраво прозвучало у виконанні Софії соло на флейті-піколо, що замінила партію сопілки у фолк-сюїті Людмили Матвійчук.
Можливості бандури презентував вокальний дует «Дві долі» – Юлія Когут-Калинюк і Катерина Трачук. Вихованки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, вони вже мали честь виступати в Нідерландах, Польщі, Німеччині, Канаді, Іспанії. Опинившись під час війни в Оксфорді, Юлія і Катерина продовжують поширювати українську народну музику та сучасну композиторську творчість. Один із таких опусів – прем’єра «Балади» Алли Сіренко, де органічно поєднались інструменти симфонічного оркестру з дуетом бандур, був дуже тепло сприйнятий публікою. До українських солістів доєднався молодий британсько-індійський скрипаль і альтист Леон Чакрабарті, який теж уже встиг здобути визнання на міжнародних конкурсах і грав концерти в Іспанії, Польщі, Австрії та Великій Британії.
Ось таке суцвіття талановитої молоді, новий молодіжний оркестр презентувала Алла Сіренко в яскравому мистецькому дійстві «Дух України». Цю культурну дипломатію, що представляє музичну культуру України у Великій Британії та об’єднує митців різних країн, пані Алла спрямувала на підтримку українських дітей.
Алла Сіренко – композиторка, піаністка, продюсерка. Як піаністка й композиторка закінчила Національну музичну академію України, Львівську національну музичну академію та Естонську академію музики і театру, навчаючись у Кембриджі, Любеку і Москві опанувала також фах органістки.
Живе та працює у Великій Британії. Її опера-фантазія «Золотий пінгвін» була поставлена на престижній сцені Лондонської королівської опери Ковент Гарден.
Співпрацювала також із Львівською національною оперою: три її вистави (опера й два балети) увійшли до постійного репертуару. Останні шість років була композиторкою-резиденткою, продюсеркою і солісткою Українського кафедрального концерт-холу в Лондоні. З осені 2020 року заснувала й стала президенткою Асоціації української культури у Великій Британії. Постійно організовує і продюсує численні благодійні концерти, заходи, в яких звучать твори українських і західноєвропейських композиторів. Є авторкою музики до фільмів на замовлення таких всесвітньо відомих фірм, як EMI, Sony, Warner Brothers.
Із її найвідоміших творів – «Молитва за Україну» пам’яті кардинала Йосифа Сліпого, «Реквієм для Воїна» з посвятою Герою України Василю Сліпаку. З останніх опусів композиторки – «Елегія для струнних», присвячена героїчному українському народові, створена на замовлення Українського інституту Америки (прем’єра відбулась у Нью-Йорку і Львові), та «Балада про Жінку в чорному» на вірш Вікторії Амеліної.
Леся ОЛІЙНИК
Фото Сергія ЗИНЯКА