12 лютого у Києві звучатиме фортепіанна музика Федора Якименка. Програму з творів митця виконає київський піаніст Павло Лисий.
Упродовж ХХ століття його ім’я було більш відомим за кордоном: у Чехії, Швейцарії, особливо Франції – адже тут митець прожив останні 17 років свого життя. В Україні про Федора Якименка знали одиниці. Інакше, вочевидь, і не могло бути. Обдарований хлопець із Харкова повторив долі своїх співвітчизників Максима Березовського і Дмитра Бортнянського. Життєві дороги Федора Якименка вихованця Придворної співацької капели та Петербурзької консерваторії, в якій він згодом буде викладати пролягатимуть повз Україну через Тифліс, Ніццу, Прагу, Париж . Лише один раз, у 1924-му він недовго перебуватиме у рідному Харкові. За тим буде еміграція, яка викреслить на батьківщині його ім’я з кола українських композиторів, натомість впише (і це відома для нашої культури ситуація) до списку російських авторів. Саме так означують національність митця численні енциклопедії, видрукувані у країнах Західної Європи та Північної Америки, нехтуючи тим фактом, що на могилі майстра в Парижі зазначено: «Федір Якименко – український композитор».
Роки мандрів, еміграції, пізнішого примусового «забуття» на батьківщині не могли не позначитися на збереженні композиторської спадщини Федора Якименка, міри її наукового вивчення й озвучення. Із набуттям Україною незалежності ситуація, хоча й поволі, але змінюється на краще. Свого часу для повернення імені і музики Федора Якименка із вимушеного забуття доклали зусиль народні артисти України Ігор Блажков та Євгенія Басалаєва. Нині цю естафету перейняли дослідники Ольга Ващук і Наталя Набокова, а також молодий київський піаніст Павло Лисий.
У листопаді минулого року з нагоди 140-х роковин від дня народження Федора Якименка у НМАУ ім. П. Чайковського в рамках конференції, присвяченої композиторам-ювілярам 2016 року, відбувся концерт із фортепіанних творів митця. Концертна програма, яку виконав Павло Лисий, стала чи не першою масштабною презентацією творчої постаті Федора Якименка. Вона охопила твори, написані у різні роки життя майстра, і що найважливіше – різні за інтонаційно-стильовими орієнтирами: неоромантичні із присмаком імпресіонізму та відверто національно забарвлені.
Цю програму Павло Лисий вже представив у Харкові, Львові, Івано-Франківську. Цієї неділі вона знову звучатиме у Києві. Тож кияни матимуть нагоду почути:
Фантазія тв. 26bis (1905, Париж);
Уранія. Муза небес / Uranie. La Muse du Ciel. Фантастичні ескізи, тв.25 (1904):
І. Andantino, con sublimita,
II. Larghetto capricciosamente,
III. Andante sostenuto,
IV. Allegro ma non troppo;
Розповіді мрійливої душі / Récits d’une âme rêveuse. Дванадцять п’єс, тв. 39 (1906, Женева)
1. На березі озера / Au bord du lac;
2. Сільський пейзаж / Paysage rustique;
3. Танець феї / Dance de la fée;
4. Сутінки [Етюд] / Le crépuscule [Etude];
5. Весна у лісі / Le printemps dans la forêt;
6. На воді / Sur l’eau;
7. Відлуння минулого / Echo du passé;
8. Грайливі хвилі / Les vagues joyeuses;
9. Стомлений пілігрим / Un pélerin las;
10. На свіжому повітрі / En plein air;
11. Голос долі / La voix de la destinée;
12. Садок спить / Le jardin endormi.
Соната-фантазія №2, тв.60 (1913, Москва):
І. Andante. Allegro molto
II. Larghetto
Три п’єси на українські теми (1925, Прага):
1. Ніжна ідилія / Tendre Idylle,
2. Біля колиски / Près du Berceau,
3. Святковий спів / Chant de Fête
Імпреза відбудеться у Музеї-квартирі Віктора Косенка (вул. М. Коцюбинського 9, кв. 4). Початок о 15:00. Вхід за квитками.
Валентина КУЛИК
