Фортепіанні концерти Барвінського та Косенка: диск львівських виконавців видав німецький лейбл

У грудні 2024 року побачив світ реліз солістки Віоліни Петриченко та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Володимира Сивохіпа. Два масштабні українські концерти для фортепіано видав усесвітньо відомий лейбл із Німеччини ARS Produktion

Своєю місією музиканти вважають відродження партитур українських композиторів минулих століть. Один із найдавніших українських оркестрів з понад 120-річною історією – Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії – не раз прем’єрував твори українських митців і відомий завдяки популяризації їхньої музики в світі. За пультом оркестру виступали видатні диригенти й композитори – Ріхард Штраус, Ґустав Малер, Руджеро Леонкавалло, Мечислав Карлович, Лоренцо Перозі, Моріс Равель, Бела Барток, Кароль Шимановський та інші.

Про надважливе значення у виконанні партитур добре знає й диригент і музикознавець Володимир Сивохіп, який уперше представляв твори Збіґнєва Буярського, Арво Пярта, Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець, Володимира Рунчака, Вікторії Польової, Богдани Фроляк. На окрему увагу заслуговує піаністка та популяризаторка української музики у світі Віоліна Петриченко. За її участі були записані релізи Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Якова Степового, Василя Барвінського та Левка Ревуцького. Тому музиканти спільно вирішили поділитись зі світом звукописом зразків української культури переломного часу й презентувати реліз двох концертів для фортепіано з оркестром.

У силу історичних обставин формування академічного мистецького середовища в Україні відбувалося лише на початку ХХ століття внаслідок поширення модернізму та властивого йому загальнокультурного пожвавлення, а також змін в інфраструктурі виконавського життя.

Тоді ж постав ряд прикладів (у творчості Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Михайла Вериківського та інших), серед яких одними з перших визначних є твори Василя Барвінського та Віктора Косенка. В обох зразках романтична генеза диктує типові форму та структуру опусів, однак стилістика та образний світ кожного – відкривають завісу як естетичних універсалів їхньої творчості, так і ціннісного поля культури тієї епохи.

За інформацією пресрелізу