12 березня у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів і концертних програм відкрився ХХ Міжнародний фестиваль класичної музики «Сіверські музичні вечори»
Ювілейний форум присвячений 250-річчю великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Символічно, адже, як розповів художній керівник та ідейний натхненник «Сіверських музичних вечорів», головний диригент Академічного симфонічного оркестру «Філармонія», заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач, деякі твори Бетховена звучали й під час першого фестивалю 20 років тому. Нині ж музичному спадку композитора було вирішено цілком присвятити програму головної музичної події року.
Так сталося через усім відомі обставини, що фестиваль обмежився одним днем. Але він вийшов вельми цікавим і насиченим, вартим окремої спеціальної розповіді.
Свято розпочалося блискучим виконанням Концерту для скрипки з оркестром ре мажор, ор. 61. Соліст – усесвітньо відомий українсько-американський скрипаль, заслужений артист України Олег Криса. Наразі музикант мешкає у США, де викладає в Істменській школі музики (Рочестер) і Манхеттенській школі музики (Нью-Йорк).
Маестро – давній партнер Чернігівського обласного філармонійного центру. Разом з Академічним симфонічним оркестром «Філармонія» під орудою Миколи Сукача він не раз виступав у Чернігові. Тож зала захоплено зустрічала Олега Крису як друга, віддячуючи йому бурхливими оплесками і вигуками «браво».
Виконаний Олегом Крисою Концерт для скрипки з оркестром ре мажор, oр. 61 – єдиний завершений твір Людвіга ван Бетховена у цьому жанрі. Він написав його у 1806 році для Франца Клемента – скрипаля і диригента оркестру Theater an der Wien. За однією з легенд, Бетховен закінчив сольну партію так пізно, що Клементу довелося читати її з листа, і, щоб висловити роздратування, Клемент перервав твір власною композицією… Прем’єра не мала успіху, а опус у наступні кілька десятиліть виконувався надзвичайно рідко.
Відродження твору відбулося в 1844 році, коли 12-річний скрипаль Йозеф Йоахім зіграв його з оркестром Фелікса Мендельсона. Відтоді концерт посів одне з найвизначніших місць у репертуарі скрипалів по всьому світу.
Скрипковий концерт Бетховена став справжньою подією фестивалю в Чернігові. Його майстерне виконання запам’ятається слухачам надовго.
Ще однією гостею форуму стала японська скрипалька Чіє Савада. Пані Чіє відома не лише блискучими концертами на найкращих сценах. Вона є й активною громадською діячкою, очолює мистецьку асоціацію «Японія – Україна», яка ставить за мету поглиблення мистецьких зв’язків між нашими державами.
Чіє Савада багато гастролює. Не раз виступала зі скрипалями Олегом Крисою і Юрієм Стьопіним, Національним камерним ансамблем «Київські солісти» та іншими музикантами й колективами. Як солістка брала участь у поповненні Золотого фонду Українського радіо.
На фестивалі «Сіверські музичні вечори» Чіє Савада солювала під час виконання Романсу фа мажор для скрипки з оркестром, ор. 50 Людвіга ван Бетховена. Заспокійлива і ніжна мелодія романсу змусила слухачів «розтанути» в чарівних звуках скрипки й оркестру.
Справжнім подарунком для поціновувачів творчості Бетховена стало виконання Концерту для фортепіано з оркестром № 1 до мажор, ор. 15. Солістка – відома чернігівська піаністка Ольга Шадріна.
За деякими історичними даними прем’єра твору відбулася 225 років тому. Існує легенда, що композитор мав проблеми з написанням ІІІ частини – «Рондо» й завершена вона була усього лише за два дні до прем’єри. Музикознавці знаходять у цьому концерті Бетховена (у І частині) елементи моцартівського впливу, що проявляється у певній маршовості мелодії. Проте вже в ІІ частині чітко простежується риси зрілості композитора із яскраво вираженим власним стилем, для якого характерні співучість і мелодійність.
Ольга Шадріна має у власному творчому доробку кілька десятків сольних виступів з оркестром, проте саме Концерт для фортепіано № 1 Бетховена став для неї знаковим. Адже цей твір на широку публіку вона грала вперше і дуже хвилювалася. Однак виступ пані Ольги був філігранним, і слухачі сприйняли його з великою приязню.
Драматичною, неймовірною за змістом і натхненністю увертюрою «Коріолан», ор. 62 завершився перший і, на жаль, останній день фестивалю. Проникливий твір Бетховена виконав Академічний симфонічний оркестр «Філармонія», очолюваний Миколою Сукачем.
Увертюра «Коріолан» (1807) призначалася для постановки однойменної трагедії поета і драматурга Генріха Йозефа фон Колліна, сучасника і друга Бетховена. Коллін запозичив історію римського полководця Коріолана з «Життєписів» Плутарха. Композитор захопився трагічною постаттю Коріолана, який спрямував талант воєначальника проти рідного Рима, та, піддавшись благанням матері, пожертвував собою. Бетховен із надзвичайною виразністю передає у музиці психологічні колізії душевної трагедії полководця. Болісні протиріччя, сповнені драматизму переживання відтіняються побічною темою – материнського благання.
Емоційну напруженість музики яскраво передало віртуозне її виконання оркестром «Філармонія». Останні акорди увертюри «потонули» в повній тиші зали, яка спочатку немовби розчинилася в музиці, але вже за кілька секунд вибухнула оваціями.
За інформацією прес-служби Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм
