Упродовж 22–29 січня у Кропивницькому проходив VIII Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт» пам’яті Юлія Мейтуса
Хоча підготовка до нинішнього фестивалю розпочалася мало не рік тому, до останнього моменту лунали сумніви: чи надійде фінансування, чи все вдасться, та й взагалі чи доцільно проводити подібний захід під час війни, щоденних тривог і втрат… Та оптимізм переміг! Артисти вчили концертні програми, юні композитори писали нові твори, організатори сумлінно працювали над мистецьким наповненням
Відкриття «Класик-проєкту» було урочистим і незвичним: солісти Національного будинку музики подарували кропивничанам спеціально підготовану до ювілею Юлія Сергійовича Мейтуса програму «Нехай мої струни лунають». Популярні й рідкісні романси у виконанні ніжного дзвінкого сопрано заслуженої артистки України Іванни Пліш.
Були й відкриття: уперше на цій сцені звучали цикли – поетичний «Сім струн я торкаю» на вірші Лесі Українки і сповнений драматизму «Три п’єси для скрипки і фортепіано» («Поема», «Ноктюрн», «Алегро»), написаний свого часу для видатної української скрипальки Ольги Пархоменко. Підкорили співоча скрипка лауреата міжнародних конкурсів Михайла Білича та віртуозне фортепіано лауреата міжнародних конкурсів Андрія Васіна.
У фестивальній історії монографічний концерт Патрона у високопрофесійному виконанні ознаменував нову сторінку: музика Юлія Мейтуса засяяла досі незнаними, яскравими барвами та вкотре засвідчила свіжість і суголосність творчості Метра сьогоденню. Старт дійсно вийшов високим: артистичною майстерністю, емоційністю й глибиною образів кияни підняли мистецьку «планку» дуже високо!
Так уже повелося, що за понад два десятки щорічних мейтусівських «перегонів» склалася певна модель фестивалю: кожен етап присвячено окремій події. Саме таким був другий день «Класик-проєкту» – концерт українського солоспіву «Співають, плачуть солов’ї». Традиційно він відбувається в Музеї мистецтв – у барвистому облямуванні полотен місцевих майстрів пензля. Добре знайомі мелодії, які хочеться підспівувати, бальні концертні сукні, відчуття свята, що бринить у кожному звукові. Юні зірочки, які тільки-но розпочинають творчу подорож у світ прекрасного, й визнані майстри – їхні вчителі на одній сцені – це ой, як круто!
День третій занурив учасників і гостей фестивалю в театральну стихію. Учні музичної школи № 2 імені Юлія Мейтуса – вони ж актори музичного театру «Менестрелі» – презентували чарівний дитячий мюзикл «Дивовижні історії в місті Лад» (режисерка-постановниця Оксана Осадчук) чудової композиторки із Запоріжжя Наталії Боєвої. Вийшов справжній захопливий консенсус музики й веселощів! Діти – Король, Принцеса, Корова, Сонечко, Веселі нотки та багато інших – натхненно грали, співали (виконували справжні арії, дуети й навіть фінальний хор!), танцювали, демонструючи дива артистизму та перевтілення (особливо всіх вразила бешкетниця Шапокляйка – насправді Родіон Хорунжий, на фото у верхньому ряду четвертий зліва).
Вдячні глядачі в буквальному сенсі повідбивали долоні, а розчулена авторка не змогла стримати сліз радості: сюрприз удався цілковито. Тепер у планах юних акторів – ознайомити з виставою інші навчальні заклади міста.
Четвертий день зібрав у відділі мистецтв Обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського симпатиків українського музикознавства на щорічну «Креативну лабораторію музикознавця», що вже входить до «обов’язкової програми» фестивалю та передбачає презентацію нових музичних видань, творчі зустрічі й цікаві музичні проєкти тощо. За усталеною традицією, готує і веде цей захід музикознавиця з Києва, старша наукова співробітниця ІМФЕ імені Максима Рильського НАН України Ірина Сікорська.
Цьогоріч Ірина Михайлівна представила дві книжки докторки мистецтвознавства, професорки Ганни Карась: «Олександр Козаренко. Недочитана партитура» (упорядниця) – зі статтями, спогадами, віршами та світлинами пам’яті відомого українського композитора, який увійшов до мейтусівської родини, очоливши журі конкурсу 2022 року, та «Платонида Шуровська-Россіневич – перша українська професійна диригентка» (авторка). Ірина Сікорська докладно представила також шостий том «Української музичної енциклопедії» (вона є його відповідальною редакторкою) з проєкцією на митців Кропивницького краю.
Наступною сторінкою заходу стала презентація мистецького проєкту «Єлисаветградські адреси композитора Петра Ніщинського». Його разом зі студентами місцевого музичного коледжу підготувала відома музикознавиця, заслужена діячка мистецтв України Марина Долгіх. Із цікавими відомостями, презентацією раритетних світлин, зворушливими романсами у виконанні студентів.
Свою нову збірку «Перевтілення» для ансамблів та окремих інструментів solo показала черкаська композиторка, членкиня журі конкурсу Євгенія Марчук. Основна мета видання – «творення музики через музикування як арттерапію». Про це розповіла авторка й особисто виконала кілька опусів. Охочим запропонували аудіозапис і посилання на online версію. На додаток прозвучала її нова фортепіанна п’єса «Ніч у Каталонії».
Директор Музею музичної культури Кароля Шимановського Олександр Полячок розповів про новий проєкт «Закохані в Україну» про поляків – уродженців нашого краю, розміщений на стінах бібліотеки на художніх планшетах. На завершення зустрічі переможці минулого конкурсу юних музикознавців «Мейтусівські читання» отримали в дарунок нову видруковану збірку найкращих розвідок, що її упорядкувала Марина Долгіх, із напутнім словом тогорічного голови журі доктора мистецтвознавства Юрія Чекана: «Ви – майбутнє України! Саме про це думаєш щоразу, коли бачиш, як в умовах війни та повітряних тривог, ракетних обстрілів і блекаутів ви не полишаєте занять Музикою…»
День п’ятий був кульмінаційним у фестивальній програмі. Зранку – Конкурс юних композиторів. Напружені прослуховування, хвилювання юних авторів, ілюстраторів їхніх творів і «команд підтримки». Понад 20 учасників представили різнохарактерні твори. Вокальні (переважно пісні), інструментальні (здебільшого фортепіанні й скрипкові).
У визначенні переможців журі було одностайним: Ґран-прі отримав черкащанин Єлісей Блізніков за зовсім недитячий, глибокий твір «Краплі війни». Як з’ясувалося, він родом із Донецька. Двічі мусив тікати з батьками від війни. А переможна п’єса народилася після трагічних подій в Оленівці. «Діти не повинні такого переживати», – твердили ми – члени журі, витираючи сльози, а в цей час лунала чергова повітряна тривога…
«Музика віри та любові» – таку оптимістичну назву мав урочистий концерт української академічної музики за участю всіх колективів музичного коледжу та музичної школи № 2. Звучала музика Юлія Мейтуса (Арія Анни з опери «Украдене щастя» у виконанні лауреатки міжнародних конкурсів Анастасії Безай – сопрано; Варіації на українську народну пісню – дует домристок Зоряни Коломоєць і Світлани Холіної, концертмейстерка Анна Лисенко), Анатолія Кос-Анатольського («Вечорниці», жіночий хор «Prima vista», керівник Оксана Шпудейко, концертмейстерка Ірина Бурбан), Ганни Гаврилець («До Марії», камерний оркестр, керівниця Наталія Хілобокова).
Але найбільше прозвучало творів «винуватиці» – Наталії Боєвої (вона, нагадаю, очолювала журі Конкурсу юних композиторів). Це «Святкова увертюра» (симфонічний оркестр, художня керівниця Лариса Голіусова, диригент Богдан Максименко), думка «Бандуристе, орле сизий» на вірш Тараса Шевченка (Олександр Безай – баритон і симфонічний оркестр), «Антракт» (фортепіанний дует Олексія та Єгора Кравченків), пісні «Сонечко» й «Чік і Рік» (зразковий хор молодших класів «Веселка», керівниця Ольга Черняхович, концертмейстерка Ганна Полтавчук), концертино «Зозуля» (юна піаністка Ольга Юрчак із камерним оркестром) та у фіналі – урочистий хор «Хай тільки музика» – гімн, написаний Наталією Боєвою спеціально для Кропивницького коледжу.
Яскравою фінальною крапкою, а, скоріше, знаком оклику фестивалю став концерт лауреатів IV Всеукраїнського конкурсу юних композиторів памʼяті Юлія Мейтуса «Музичні вечори у будинку родини Мейтусів». Теплу, по справжньому родинну атмосферу в ошатній концертній залі музичної школи № 1 імені Генріха Нейгауза створила Марина Долгіх. Вона представляла кожного з учасників, іноді сама сідала за рояль і допомагала учням, презентувала й власні твори.
Погодьтеся, дуже почесно «звучати» в концерті, де ти показуєш свої перші «Сюїти» (наймолодші учасниці Ірина Березій та Ангеліна Стукаленко), разом з Учителем. Вечір залишив справді незабутні враження!
Наостанок. Величезна дяка всім, хто реалізував цей чудовий проєкт у наш драматичний час: адміністрації, що не побоялася підтримати; художнім колективам та їхнім керівникам, які вивчили стільки чудової музики й так натхненно її грали; викладачам, котрі зуміли запалити дітей любов’ю до прекрасного; юним зірочкам і їхнім батькам, які так самовіддано-«командно» творять справжнє мистецтво. А найголовніша подяка – директорці музичної школи № 2 імені Юлія Мейтуса, кандидатці педагогічних наук Олені Надутенко. Без її надзусиль щодо організації і проведення цьогорічного фестивалю «Класик-проект» – взагалі нічого б не відбулося. Vivat! До нових зустрічей і нових ідей.
Ірина СІКОРСЬКА, Київ – Кропивницький
