30 вересня у рамках фестивалю «Київ Музик Фест-2019» в архівно-музейному комплексі «Літературно-мистецькі Плюти» відбулася презентація художньо-документальної виставки «Іван Карабиць, Аркадій Філіпенко, Віталій Філіпенко: постаті митців у віддзеркаленні часу».
На перший погляд «Літературно-мистецькі Плюти», що на Київщині, ніяк не пов’язані з концепцією одного із найстаріших українських фестивалів сучасної академічної музики. Як відділ Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтв України, комплекс відображає побут і атмосферу праці та відпочинку творчої еліти п’ятдесятих років минулого століття. Його було утворено 1975 року на основі дачі письменника і драматурга Олександра Корнійчука. Колись тут бували письменники Юрій Смолич, Павло Загребельний, поет Андрій Малишко, художники Михайло Дерегус і Василь Касіян, композитори Платон і Георгій Майборода, Аркадій Філіпенко. Саме особисті товариські взаємини з визнаним драматургом і спонукали свого часу Аркадія Дмитровича Філіпенка обрати Плюти за місце для дачі. А згодом його приклад наслідував Іван Федорович Карабиць.
Отож, поява у географії «Київ Музик Фесту» локації, пов’язаної з постаттю його фундатора, особливо з огляду на ювілейний статус цьогорічного форуму, є цілком виправданою. Однак, наголосимо, цей чинник варто тлумачити як суто формальний. Адже, уже багато років фестиваль практикує проведення заходів на виїзді, поза межами столиці. Свого часу його ідею – українська музика у контексті світової – презентували у Житомирі, Чернігові, Ворзелі. Цьогоріч настав час Плютів…
На відкриття виставки до архівно-музейного комплексу завітали композитор Віталій Філіпенко з родиною, музикознавці Маріанна Копиця-Карабиць, Ірина Сікорська, Олена Таранченко, музичний критик і редактор Ольга Голинська, співак, соліст Національної філармонії України Віктор Тіткін, піаністка, викладач Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Наталія Мальцева, викладач Бахмутського коледжу мистецтв імені Івана Карабиця Лариса Зіноватна, хормейстер, керівник найстарішого в Україні Зразкового академічного дитячого хору «Орлятко» Юлія Пушкарьова, студенти Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, учні Дитячої школи мистецтв м. Українки. Організацію та проведення заходу здійснили директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова і завідувачка Архівно-музейного комплексу «Літературно-мистецькі Плюти» Лілія Подворна.
Якою була презентація? Чи то через виїзний характер, чи через не таке вже й велике коло учасників, але захід видався щирим, теплим, позбавленим офіціозу (навіть попри те, що відкрили його вітальними словами заступник голови Української міської ради Іван Карасьов і секретар Української міської ради Тетяна Кучер). За жанром він, скоріше, нагадував портретні замальовки митців, що склалися з ліричних виступів Ольги Голинської, Ірини Сікорської, Лариси Зіноватної, Віктора Тіткіна, Тетяни Філіпенко (дружини Віталія Філіпенка, ведучої Національної філармонії України), Юлії Пушкарьової, Маріанни Копиці-Карабиць. Але чи не найточнішими штрихами до творчих портретів композиторів стало виконання їхніх творів, які, ніде правди діти, не так уже й часто звучать у сучасному звуковому просторі.
Багатогранною постала композиторська фігура Івана Карабиця. Розмаїття жанрової панорами і стильових зацікавлень митця явили виконання його камерних творів: авангардних, атональних прелюдій для фортепіано №№ 3 і 20 (озвучив студент НМАУ, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Сергій Ковальов), романтичної «Елегії» для фортепіано (лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Альона Хоптинець), ліричного, просякнутого народнопісенними інтонаціями солоспіву «Мати» (вокал – лауреат міжнародних конкурсів Ольга Буджак, фортепіано – Альона Хоптинець), відверто естрадних Варіацій за мотивами творів автора (тріо студентів-гітаристів під керуванням Петра Гордієнка).
Перлини композиторської спадщини Аркадія Філіпенка – автора симфонічних творів, музики до драматичних вистав і кінофільмів – пісні для дітей. Загалом у цьому жанрі композитор створив понад 400 (!) творів. Тож не дивно, що на відкритті виставки найбільше звучала саме ця частка його доробку. Відомі старшому поколінню пісенні мініатюри «Два баранчики», «Іванка-вишиванка», «Веселі черевички» прозвучали у виконанні ансамблю «Дзвоник» Української дитячої школи мистецтв (художній керівник – Надія Семененко, концертмейстер – Валентина Жайворонок). Ще кілька композицій митця – твори «Пісня про зайку», «Качечка-прачечка», «Недотьопа» і «Весняний вальс» – озвучили вже вихованки Зразкового академічного дитячого хору «Орлятко» Майя Скороход і Поліна Бойко. Ці нескладні, але пластичні, органічні у мелодичному відношенні твори чи не найяскравіше продемонстрували композиторський талант Аркадія Філіпенка: явили геніальне у простому. А ще актуалізували одну із болючих проблем сучасної музичної педагогіки – відсутність сучасного дитячого пісенного репертуару з таким же грамотним підходом у формуванні інтонаційного тезаурусу, як у композиторів радянської доби.
Віталій Філіпенко… Цьогоріч митець відзначив 80-річний ювілей. Саме йому були адресовані найтепліші та найщиріші слова усіх спікерів. І це по-людськи цілком зрозуміло, бо, за словами Ірини Сікорської, «митець заслуговує почути слова вдячності і визнання ще за життя». В одній тональності із промовцями звучала і музика Віталія Аркадійовича: ліричні п’єса для фортепіано «До тебе», присвячена дружині Тетяні Філіпенко (виконала Наталія Мальцева) і романс «Синові в дорогу». Останній твір виявився своєрідною виконавською імпровізацією співака Віктора Тіткіна і автора – партію фортепіано виконав Віталій Філіпенко. Ще одним незапланованим сюрпризом, щоправда комічним, стало спонтанне виконання Тетяною Філіпенко і Юлією Пушкарьовою у супроводі Віталія Філіпенка дитячої пісні Аркадія Філіпенка «Чижик-пижик і Зойка». Ось цей незапланований музичний жарт наочно продемонстрував присутнім одну з ключових ідей фестивалю, яку він підтверджує упродовж тридцяти років. Це ідея зв’язку поколінь. Адже саме з її упровадженням можна говорити про українську музику у контексті світової.
Валентина КУЛИК
Фото автора
На центральному фото: дача Олександра Корнійчука
