Центральними творами третьої (останньої) сольної програми Євгена Громова у рамках циклу «Шуберт/Сильвестров. Лірична сонатна тріада» стануть Шоста соната Франца Шуберта й Перша соната Валентина Сильвестрова
Отже, п’ятниця, 2 червня, 19:00. Колонний зал імені Миколи Лисенка Національної філармонії України.
Скомпонована у червні 1817 року й опублікована через тривалий час по смерті віденського майстра (І частина 1888-го, а ІІ – 1907-го), двочастинна Соната мі мінор № 6 не належить до популярно-репертуарних творів Шуберта. Втім вона є своєрідною за змістом і вкрай самобутньою. Їй властива стислість, концентрованість форми, надзвичайна тематично-інтонаційна єдність.
Сонату № 1 (1972) Сильвестров розпочав писати ще в консерваторські роки (1960–1961) у класі професора Бориса Лятошинського. Проте молодому авторові тоді не вдалося повноцінно втілити власний задум. Лише за десятиріччя повернувшись і докорінно переглянувши концепцію та зміст (із попередньо скомпонованих чотирьох частин сонати автор видалив дві), композитор викінчив твір. Охарактеризував його як Сонату-обертон, де формально «неповна» двочастинна макроструктура сонатного циклу нагадує «Незавершену» симфонію Шуберта.
Стилістично соната є перехідною і постає першою у низці «метафоричних» сильвестрівських творів 1970-х, вершиною яких є грандіозний цикл «Тихі пісні» (1974–1977).
Також у програмі звучатимуть популярні вальси Шуберта, сплетені Громовим у вінок, і два цикли-посвяти Шубертові Сильвестрова 2004–2005 років.
За інформацією пресрелізу
