Упродовж 23–31 січня на базі Кропивницького музичного фахового коледжу та Комунального закладу «Музична школа № 2 імені Юлія Мейтуса міста Кропивницького» відбувся VIІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт», присвячений пам’яті Юлія Мейтуса
Замість вступу
Зазвичай підготовка наступного фестивалю розпочинається наступного дня після закінчення попереднього: підбиваються підсумки (так званий «розбір польотів»), обговорюються перспективи, накреслюються плани… Так було й минулого року, адже «Класик-проєкт-2022» таки вдався! (Див.: http://mus.art.co.ua/klasyk-proiekt-2022-u-kropyvnytskomu-pam-iatna-podiia-iz-myrnoho-zhyttia/) А наступний фестиваль – ювілейний: виповнюється 120 років від дня народження патрона! Але «завтра» була війна, і, здавалося, все решта втратило сенс…
Ініціаторка й серце-«двигун» фестивалю Валентина Ревенко опинилася по той бік океану. Змінилося керівництво школи. Суттєвих реформацій зазнали творчі колективи… Проте чим ближче «насувалася» ювілейна Мейтусова дата, тим очевиднішою ставала не просто нагальна потреба – обов’язковість проведення «Класик-проєкту-2023».
Важливо було не лише зберегти основну концепцію фестивалю як свята української академічної музики, а й вивести його на інший рівень, адаптувати до нинішніх умов і влити «свіжої» крові. Останнє видавалося не просто проблематичним, а, радше, нереально-утопічним.
Історія
Фестиваль-конкурс «Класик-проєкт» народився в 2003 році на відзначення сторіччя композитора-земляка Юлія Мейтуса за ініціативою тодішнього директора ДМШ № 2 Валентини Ревенко. Упродовж перших п’яти років він існував у формі міських змагань «Юні композитори – весна творчості».
Згодом відбулися 7 обласних конкурсів юних композиторів, присвячених пам’яті Юлія Мейтуса. У 2016 році фестиваль-конкурс набув статусу всеукраїнського. Журі в різні роки очолювали Геннадій Сасько, Михайло Степаненко, Богдана Фільц, Левко Колодуб, Віктор Степурко, Ганна Гаврилець, Олександр Козаренко, Юрій Шевченко…
Нині фестиваль-конкурс «Класик-проєкт» – це тижневий калейдоскоп різноманітних мистецьких акцій: концертів, екскурсій, презентацій, конкурсних змагань тощо. Звісно, подія такого масштабу була б неможливою без підтримки обласної і міської влади. І в нинішній непростий час «Класик-проєкт» підтримали департамент культури й туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, управління культури й туризму Кропивницької міської ради та Кіровоградське обласне відділення Національної всеукраїнської музичної спілки. Звісно, кожен фестиваль мав особливість, «родзинку». Так було і цього разу.
«Класик-проєкт-2023»
Ювілейний фестиваль-конкурс підпорядковувався переважно усталеним канонам. Деякі його сторінки стали вже «обов’язковою програмою».
Традиційно він розпочався у залі народного меморіального музею Юлія Мейтуса при музичній школі № 2 (що носить його ім’я). Директорка навчального закладу Олена Надутенко презентувала результат творчої співпраці учнів і викладачів – документальний відеофільм-концерт «Творчі кольори Юлія Мейтуса», присвячений 120-річчю від дня народження митця. Упевнена, він послужить гарним посібником із вивчення творчості композитора.
Посилання на фільм: https://www.youtube.com/watch?v=d4fMJlbPgFI
Наступного дня в Музеї мистецтв відбувся концерт «Перлини українського романсу». У виконанні учнів, студентів і викладачів мистецьких закладів міста прозвучали твори Юлія Мейтуса, українські народні пісні, романси й солоспіви. Як завжди, панувала душевна та надзвичайно тепла родинна атмосфера.
Посилання на відео: https://youtu.be/gdtuLqQjWqA
Третій фестивальний день запам’ятався чудовим сольним концертом заслуженої артистки України, провідної солістки Хмельницької обласної філармонії Фатіми Чергіндзії «І сум, і пристрасть, і любов…» У концертній залі Кропивницького музичного коледжу співачка презентувала невідомі широкому загалу солоспіви Василя Барвінського, Мирослава Скорика (вірші Тараса Шевченка, Богдана Лепкого, Івана Франка, Генріха Гейне, Антоніни Корінь, Олени Теліги) та прем’єрне виконання циклу з п’яти солоспівів відомої у Кропивницькому музикознавиці й композиторки (а в цьому випадку ще й акомпаніаторки) Марини Долгіх «Шотландські пісні» на слова Роберта Бернса (в перекладі Миколи Лукаша). На біс прозвучало популярне вже у Хмельницькому «Танго» Марини Долгіх, що його авторка присвятила чудовій, запальній і надзвичайно артистичній Фатімі.
Посилання на відео: https://youtu.be/SJCrMETq7hg
Однією з кульмінацій фестивалю став фортепіанний речиталь української музики піаніста й композитора, виконувача завідувача кафедри спеціального фортепіано Національної музичної академії України професора Олега Безбородька (на фестивалі він був головою журі конкурсу на найкраще виконання творів Юлія Мейтуса).
Концертну програму склали твори української класики (Миколи Лисенка, Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського та авторські твори Олега Безбородька). Вразили вишуканість виконання, багатство звукової палітри, неймовірне туше, найтонше нюансування. Особливо полонила аудиторію прем’єра Сонати для скрипки та фортепіано у виконанні автора й відомого українського скрипаля Ореста Смовжа.
Посилання на відео: https://youtu.be/8bXLWeu6hcI
27 січня у відділі мистецтв Обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбулося традиційне засідання креативної лабораторії музикознавця (модератор – Ірина Сікорська), де доктор мистецтвознавства, професор НМАУ Юрій Чекан представив онлайн-лекцію «Музика та імперіалізм». Завдяки сучасним засобам комунікації присутні мали унікальну можливість поспілкуватися з доповідачем. Ірина Сікорська ознайомила присутніх із новинками музикознавчої літератури, а Марина Долгіх презентувала і вручила юним авторам-переможцям минулорічного конкурсу збірку з їхніми творами.
Посилання на відео: https://youtu.be/7xKXOC9C5aQ
Того самого дня у залі коледжу відбувся урочистий концерт «Юлій Мейтус. Золоті сторінки української музики», присвячений 120-річчю від дня народження митця. Прозвучали композиції знаменитого земляка-ювіляра й твори українських композиторів у виконанні членів журі Фатіми Чергіндзії, Олега Безбородька, Ореста Смовжа, найкращих музичних колективів і солістів Кропивницького музичного фахового коледжу, ДМШ № 2 імені Юлія Мейтуса та муніципального хору «Елефтерія».
Посилання на відео: https://youtu.be/F8tj4TyOmzs
Оскільки нинішній фестиваль передбачав проведення одразу двох конкурсів – музикознавчого й виконавського, програма його вийшла вкрай насиченою, хоча війна внесла свої драматичні корективи. Конкурси пройшли в дистанційному форматі за участі 70-ти юних здобувачів із Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Хмельницької, Черкаської, Сумської областей і міста Кропивницького.
Володаркою Гран-прі «Мейтусівських читань» у категорії «Юніори музикознавства» стала Волошинова Єлизавета, музична школа № 1 імені Генріха Нейгауза міста Кропивницького (науковий керівник Марина Долгіх) із розвідкою «Роль лейтмотиву Вітрової Доньки в однойменній опері Юлія Мейтуса». Вона ж отримала приз від Музею Мейтуса.
Загалом переможців у різних вікових категоріях за спеціальностями фортепіано, сольний спів та іншими у двох конкурсах було багато. Ближче познайомитися з ними можна за посиланням: https://60/permalink/3512820878941774/
Завершальним фестивальним акордом 28 січня у концертній залі школи стала презентація мультфільму «Казковий світ Юлія Мейтуса» за циклом «12 фортепіанних п’єс» (мультиплікація випускниці школи Валерії Лобач «наживо» ілюструвалася юними музикантами) та нагородження переможців IV Всеукраїнського конкурсу-огляду «Мейтусівські читання» (голова журі – Юрій Чекан) і ІІ Всеукраїнського конкурсу на найкраще виконання творів Юлія Мейтуса (голова журі – Олег Безбородько). Переможці отримали грамоти, а всі – пам’ятні подарунки.
Посилання на відео: https://youtu.be/zqNvFDX4MN8
Ми попросили голів журі Юрія Чекана та Олега Безбородька поділитися враженнями про очолювані ними конкурси.
Олег Безбородько:
«Щодо фестивалю – я дуже вдячний організаторам за ідею цього концерту, можливість виступити перед вдячною і чуйною публікою, за блискучу презентацію мене, Ореста Смовжа та усієї програми (маю надзвичайно гарні відгуки від людей, які передивилися запис). Я також був приємно вражений різноманітністю подій, чудовою організацією та, знову ж таки, надзвичайно чуйною публікою. Вражає кількість імпрез і скерованість саме на українську музику та найактуальніші проблеми культурного й музичного сьогодення (до речі, лекція Юрія Чекана – також яскраве тому підтвердження).
Мені надзвичайно сподобалися методичні розробки музичної школи імені Мейтуса, що базуються на його творчості та її популяризують. Хочу підкреслити, що я сам під час цієї подорожі й завдяки спілкуванню з колегами-кропивничанами дізнався дуже багато нового, цікавого і про місто Кропивницький, і про Юлія Мейтуса зокрема. Справа, яку роблять організатори фестивалю, є надзвичайно важливою. І особливо мені приємно було бачити молоді, натхненні обличчя юних музикантів – учнів музичних шкіл і студентів коледжу.
Незважаючи на дуже важкі обставини, всі учасники та їхні викладачі – великі молодці. Діти здебільшого показали гарний рівень професійної підготовки і щирого захоплення українською музикою. Шкода, звісно, що мусимо проводи подібні заходи онлайн. Оскільки музика – це, насамперед, мистецтво безпосереднього спілкування з публікою. Але і в такому вигляді конкурс – чудова нагода і стимул для естетичного й культурного розвитку наших дітей».
Юрій Чекан:
«У цьому проєкті для мене особисто найважливішим, перш за все, було те, що, попри гарячу фазу війни учні, їхні батьки й викладачі вважають за потрібне брати участь у таких заходах. Діти пишуть наукові роботи, незважаючи ні на що. Це – вияв сили духу нашого народу. І цього ніколи нікому не подолати. По-друге, дуже важливо те, що традиція триває. І організатори, і влада розуміють, наскільки це важливо – не тільки у «психотерапевтичному», а й у перспективному плані.
Щодо самого музикознавчого конкурсу, то роботи були різні – більш досконалі й такі, що викликали питання, насамперед, до наукових керівників. Прикро про це говорити, але треба. Плагіатна компіляція не може вважатися навіть учнівським рефератом, а не те що учнівським дослідженням. Тішить, що таких робіт було буквально кілька (у межах статистичної похибки). Звісно, краще, щоб їх не було зовсім…
Більшість же робіт була достатньо якісною і відповідала інтересам та віковим особливостям авторів. Важливо й те, що учні зацікавлено досліджують саме вітчизняну музику, часто – творчість своїх земляків. Такий музично-краєзнавчий акцент виховує і надихає.
Порадувала й робота журі, яке я мав честь очолювати. Принциповість, етика і професіоналізм – ось головні принципи його роботи. Радісно, що такий підхід поділяли усі».
Постскриптум
Традиційним завершенням фестивалю «Класик-проєкт» став «Музичний вечір у будинку родини Мейтусів» 30 січня, де юні композитори виконували власні твори, а привітати їх прихав з Одеси голова журі найпершого дитячого композиторського конкурсу, наш земляк Олег Польовий.
Безмежна дяка всім. Найперше – злагодженій команді організаторів, членам і головам журі, чудовим виконавцям, юним конкурсантам – усім, хто сприяв реалізації чудового фестивалю-конкурсу «Класик-проєкт», який і цьогоріч став непересічною культурною подією не лише для міста Кропивницького. А завдяки змонтованим Мариною Долгіх і поширеним в інтернеті записам перебігу фестивальних подій – для всієї музичної спільноти.
Довгих літ тобі, «Класик-проєкт»!
Ірина СІКОРСЬКА, Кропивницький – Київ
