Щорічний ХХ Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові цьогоріч проходить з 8 до 15 серпня. Нині він ювілейний і відбувається у рамках проєкту «Україна. Музи не мовчать», започаткованого з початком повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну Львівською національною філармонією імені Мирослава Скорика
Насичена історія фестивалю – з 2003 року – спонукає пригадати безмір непересічних для української культури подій. Адже це єдиний в Україні фестиваль, що в такому обсязі й на високому професійному рівні представляє давню музику різних європейських країн – вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну й ораторіальну.
Заснований відомим музикантом Романом Стельмащуком і після його передчасної смерті продовжений керівницею знаного вокального ансамблю «A cappella Leopolis» Людмилою Капустіною, сьогодні фестиваль укотре проводиться за опіки Львівської національної філармонії. Усі його концерти присвячені Романові Стельмащуку.
У Києві буде представлено дві ексклюзивні програми з творів епох українського та європейського Середньовіччя, Ренесансу, бароко й раннього класицизму. На Фестивалі давньої музики виступлять відомі українські виконавці Анна Іванюшенко та Сергій Гаврилюк, а також іноземні учасники з Німеччини (Норберт Роденкірхен) і Франції (Бенджамін Беґбі).
Пілігрим вирушає у невідому путь, як і слухач знайомиться з музичним твором. Проте кожну дорогу, як і найкращу музику, можна досліджувати заново. І стільки ще безвісних шедеврів приховано від нас завісою часу!
Світ знайомиться з давньою українською музикою, і виявляється, що вона плекала найкращі здобутки й творила нові закони у світовому масштабі. Тому під назвою фестивалю стоїть фраза «Пілігрими незвіданого шляху».
Навіть попри воєнний стан в Україні, артистичне життя має продовжуватись і в найскладніших умовах нагадувати нам про переможну життєздатність і цінність мистецького звернення від далекого минулого до ще незнаного майбутнього.
Отже, зал Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Євгена Коновальця, 18Д).
14 серпня о 18:00. «Музичні мости»
«Коли я прочитав, що наприкінці ХV століття люди при звуках музики кидалися на землю і рвали на собі одяг, я подумав: “Хочу грати цю музику так само!”, – казав видатний інтерпретатор музики ранніх епох Ніколаус Гарнонкурт. Виконавиця ж цього концерту, відома українська клавесиністка Анна Іванюшенко переконана: “Музика бароко, завдяки своїй гармонії та абсолютно безкорисливій красі, здатна лікувати душі”».
Яких іще настроїв чекати на цьому концерті, що звів мости між творчістю українських – і європейських композиторів? Витончені «Таємничі перешкоди», актуальні «Канонади» й багато інших відкриттів у мандрівці країнами Німеччини та Франції презентує дует майстрів бароко Львівської національної філармонії.
Виконавці: Сергій Гаврилюк (барокова скрипка), Анна Іванюшенко, клавесин.
Програма: Максим Березовський (1745–1777). Соната для скрипки та клавесина до мажор; Дмитро Бортнянський (1751–1825). Соната для клавесина фа мажор; Йоганн Себастьян Бах (1685–1750), BWV 1007: Prelude, Allemande, Courante; Франсуа Куперен (1668–1733). «Les Barricades Mystérieuses» (1716–1717); Жан-Франсуа Дандріє (1682–1738). «Les Cascades»; Йоганн Гайнріх Шмельцер (1623–1680). Соната для скрипки та бассо континуо ля мінор «Cu Cu»; Клод Бальбатр (1724–1799). Три п’єси з циклу «П’єси для клавесина» (1759): «La Bellaud», «La d’Héricourt», «Canonnade»; Жан-Батіст Сенає (1687–1730). Соната соль мінор, тв. 1 № 6 (1716).
15 серпня о 18:00. «Скиталець. Мандрівні пісні Середніх віків»
Подорожі в Середні віки завжди були повільними й небезпечними. Незалежно від того, була це мандрівка між континентами чи просто дорога до найближчого села, релігійної святині чи ринку, – відносної безпеки, яку ми сприймаємо як належне, не існувало.
Окрім лицарів та інших вояків, монахів і священнослужителів, купці також рушали в дорогу, купуючи та продаючи товари, а за ними йшли артисти всіх типів – жонглери, оповідачі та музиканти, а також актори, відомі як міми, з їхньою загальновідомо поганою мораллю. Духовні мандрівники здійснювали паломництва до святих місць (Рим, Кентербері, Єрусалим чи Сантьяго-де-Компостела) або просто уявляли ці подорожі, й кожен звертався до опіки якоїсь вищої сили.
Але подорож також може бути алегоричною, навчаючи слухачів внутрішніх шукань спокути й самопізнання. У північному, язичницькому світогляді тіло та душа померлого царя мандрували до місця останнього спочинку невідомим шляхом. Холодні північні моря несли загартованих у боях чоловіків, які тікали від біди чи шукали дружнього берега.
Програма всесвітньо відомого колективу «Sequentia» у складі Бенджаміна Беґбі та Норберта Роденкірхена досліджує деякі з аспектів психології середньовічного мандрівника та його світогляду.
Разом з ансамблем виступить відомий український музикант Всеволод Садовий. Він зіграє на перкусії, що в цій історії створює атмосферу, стає звукописними декораціями, періодично слугує інтерлюдією між сказаннями барда та філософськими рефлексіями флейти. Медитативними алюзіями живого міфу різних культур перед слухачем постане архетипічний Скиталець, мандрівник епохами й світами.
Виконавці: Ансамбль «Sequentia» – Бенджамін Беґбі (вокал, середньовічна арфа), Норберт Родеркірхен (середньовічні флейти); Всеволод Садовий (мультиінструменталіст).
Прозвучать давні епічні твори.
Вхід на події безкоштовний. Буде можливість вільного донату для українських музикантів на вході.
За матеріалами пресрелізу