Музи не мовчать: Україна і світ

642

Відомий із давніх-давен вираз «коли гримить зброя – музи мовчать» у світовій історії заперечувався не раз

У багатовіковій історії боротьби українського народу за незалежність і свободу водночас із залпами війни звучала музика. Зрозуміло, йдеться про ті мистецькі зразки, які підтримували українських вояків і спільноту та надихали на героїчний спротив.

Не вдаючись у надто далекі віки, все ж пригадаймо події Першої світової війни та участь у ній українських захисників. Яскравим і досконалим із мистецького погляду були численні зразки пісень українського січового стрілецтва. Відомо, що у складі УСС воювали талановиті й освічені композитори і поети. Ці пісні отримали творче продовження у творчості українських композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Левка Ревуцького та інших. Вони і досі зацікавлюють митців багатоманітністю образів і тем.

Про це нині написано багато. Але в контексті теперішнього героїчного воєнного протистояння України московській орді не зайве буде нагадати, що ще в 1915 році січові стрільці боролися проти російської навали – битва на горі Маківці у Прикарпатті та інші. Як співається в одній зі стрілецьких пісень, «Пішли до бою темненької ночі / І в небі місяць не сіяв / Гармати били, а ми наступали / Один по одному впадав».

У час Другої світової війни пісні УПА – теж яскравий приклад української мистецької музи, яка допомагала воякам боротися вже на два фронти: проти німецьких фашистів і совєтсько-російського большевизму.

Сьогодні, в 2022 році, багато цих пісень повернулося до життя. Разом із новими творами пісенного характеру вони підтримують українців, котрі перебувають під ракетними, бомбовими ударами загарбників, а воїнів надихають на бойові звитяги.

Не потрібно перераховувати відомих українських митців-патріотів, які виступають у різних тривожних точках російсько-української війни. З’являються нові зворушливі та щемливі твори, як-от пісня Ейміра Зейналова, учня 8 класу середньої школи № 12 багатостраждального Ірпеня.

Благодійні концерти на підтримку України організовує по цілому світу відомий британський співак українського походження Павло Гунька – ініціатор величного унікального проєкту Ukrainian Art Songs. «Щоб зібрати фонд на Вашу користь, – пише він у листі до багатьох українських діячів, – понад 200 концертів відбуватимуться у різних місцях. Ми починаємо в королівській опері Ла Моне у Брюсселі й тоді далі. Ми приготували 34 мистецькі пісні для всіх 200 концертів плюс іноземців, які звернулися до нас і гадали, що й Вам буде цікаво отримати їх».

Музиколог Марек Бжезняк, чий лист нещодавно оприлюднив Український інтернет-журнал «Музика» (див.: Грабовський Володимир. Про дружнє плече підтримки з Польщі й… про музику // http://mus.art.co.ua/pro-druzhnie-pleche-pidtrymky-z-polshchi-y-pro-muzyku/ ), продовжуючи тему війни в Україні та української музики, повідомив, що у філармонії в Катовіце відбувся знаковий концерт, затитулований «Солідарні з Україною». У ньому прозвучали «Поема» Євгена Станковича, Перша камерна симфонія та симфонічний твір «Купало» Віталія Губаренка і Третя симфонія Бориса Лятошинського.

На слухачів, серед яких було чимало українців, ця музика справила особливе враження. Також, окрім «Мелодії» Мирослава Скорика, ще був виконаний Державний Гімн України, підхоплений співом слухачів. Додам, що сольні скрипкові партії виконала українка Єва Рабчевська, а симфонічним оркестром дириґував українець Ярослав Шемет.

Марек Бжезняк пригадав, що одне з перших виконань «Мелодії» Мирослава Скорика у Польщі відбулося ще 2008 року на фестивалі в Міколові (біля Катовіц). Оркестром диригували тоді автор і Мирон Юсипович.

Нарешті, Єжи Станкєвіч із Кракова піднесено повідомив про особливий концерт у Львові 25 березня з програми Kyiv Contemporary Music Days, що відбувся через місяць, як пише, «невимовленної війни і гуманітарної катастрофи в Україні». Цікавою деталлю цієї акції було те, що серед інших опусів у програмі прозвучали «Тема з варіаціями» і 5-та частина «Похвала вічності Ісуса» з «Квартету на кінець часу» Олів’є Мессіана. Цей твір, написаний композитором у німецькому концтаборі Гирліці в час Другої світової війни в умовах неволі, нині повертається до своєї ролі, символізуючи прагнення до Віри, Надії та Миру.

Володимир ГРАБОВСЬКИЙ